Справа №466/9420/24 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження №22-ц/811/3698/25 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
14 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 24 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт, визнання в частині недійсним Договору №01-26/03-24, -
рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 24 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 майнових прав на об'єкт, визнання недійсним Договору №01-26/03-24 в частині, яка порушує права позивача - п. 2.5, п. 7.1, п. 7.3 - відмовлено.
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 24 жовтня 2025 року та винести у справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
10 листопада 2025 року до Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову.
В заяві просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» та будь-яким іншим юридичним особам та фізичним особам, органам та суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які правочини та будь-які реєстраційні дії щодо однокімнатної житлової квартири, що знаходиться у 2 (другому) під'їзді на 3 (третьому) поверсі, за будівельним номером 100 (сто), загальна проектна площа 48,98 кв.м., яка розташована у багатоквартирному житловому будинку з будованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастром номером 4610137500:07:004:0024 та/або майнових прав на таку.
В обґрунтування заяви зазначає, що необхідно застосувати заходи забезпечення позову у даній справі, з огляду на наявність обставин, що свідчать про ризик утруднення виконання можливого рішення суду та з метою належного захисту своїх прав і законних інтересів. Вказує, що ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» є забудовником, який здійснює господарську діяльність із продажу квартир у новобудовах. Спірна квартира належить до об'єктів первинного ринку нерухомості, право власності на які забудовник вільно реалізує на підставі договорів купівлі-продажу чи інвестиційних угод. Вважає, що відсутність чинних заходів забезпечення позову створює реальну загрозу повторного відчуження спірної квартири треті особам, у тому числі добросовісним набувачам. Зазначає, що сам факт володіння відповідачем правом власності на об'єкт нерухомості з метою його комерційного продажу є достатньою підставою для висновку про ризик утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. Звертає увагу, що проаналізувавши веб-сайт ТОВ «Сіті Львів Девелопмент», можна стверджувати, що відповідачем здійснюється активний продаж квартир у житловому комплексі, де розташований спірний об'єкт. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик подальшого відчуження спірної квартири, що зумовить суттєвих труднощів у процесі виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відновлення порушеного права вимагатиме залучення до процесу нових осіб та проведення додаткових правових процедур щодо повернення майна.
Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних правабо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіянихкримінальним правопорушенням.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до такихбанків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або маютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:
-між сторонами дійсно виник спір та
-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
-з'ясувати обсяг позовних вимог,
-дані про особу відповідача, а також
-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз'яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, - вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулась в суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт, визнання в частині недійсним Договору №01-26/03-24, у якому (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) просила:
- визнати за ОСОБА_2 майнові права на однокімнатну житлову квартиру, що знаходить у 2 (другому) під'їзді на 3 (третьому) поверсі, за будівельним номером 100 (сто), загальна проектна площа 48,98 кв.м., яка розташована у багатоквартирному житловому будинку з будованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:004:0024;
- визнати недійсним Договір №01-26/03-24 щодо організації та фінансування будівництва об'єкта від 26.03.2024 року, укладений між ТОВ «ЄвроЛьвів» та ТОВ «Сіті Львів Девелопмент», а саме в частині, яка порушує права позивачки - п.2.5., п.7.1., п.7.3.
В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 є покупцем за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 13.11.2018 року, укладеним із ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діяло за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного Інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест». Предметом купівлі-продажу за вказаним договором є: однокімнатна житлова квартира у будинку (який повинен бути збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:004:0024 по АДРЕСА_1 ), що знаходиться в 2 (другому) під'їзді на 3 (третьому) поверсі за будівельним номером 100 (сто), загальна проектна площа 48,98 кв.м. Договором про внесення змін та зміну сторони від 21.12.2021 року до Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 13.11.2021 року було, зокрема, замінено сторону продавця на нового ТОВ «ЄвроЛьвів». Зазначає, що позивачка зверталась 22.04.2024 року до ТОВ «ЄвроЛьвів» щодо надання інформації щодо сплачених нею забезпечувальних платежів, а також інформації про час і місце укладення Основного договору. У відповідь на такий лист 05.06.2024 року ТОВ «ЄвроЛьвів» повідомило, що між ТОВ «ЄвроЛьвів» та новим забудовником «ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» було укладено договір, за умовами якого функції забудовника передані Девелоперу, а тому Основний договір купівлі-продажу на визначених умовах Попереднім договором від 21.12.2021 року укладено не буде. Також, позивачці запропоновано у строк до 30.06.2024 року письмово звернутись до ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» для укладення договору про придбання квартири на нових умовах; до ТзОВ «ЄвроЛьвів» для звірки розміру та узгодження умов повернення коштів, а також надання реквізитів для повернення цих коштів. 01.07.2024 року ОСОБА_2 надала відповідь на лист, у якій зазначається, що вона не погоджується на прийняття жодної із наведених пропозицій та вимагає укласти з нею Основний договір про передачу у власність квартири. Зазначає, що ТОВ «ЄвроЛьвів» відмовляється від укладення Основного договору та визнання прав покупця на відповідну квартиру. Зазначає, що п.2.5. та п.7.3. Договору №01-26/03-24 щодо організації та фінансування будівництва об'єкта від 26.03.2024 року порушують її права.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 27 лютого 2025 року клопотання представника адвоката Цимбала Ірини Зіновіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про зміну предмету позову та залучення співвідповідача - задоволено. Прийнято заяву від 27.01.2025 року про зміну предмету позову та розглядати одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об'єкт. Залучено до участі у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» співвідповідачем, замінивши його статус з третьої особи на відповідача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується визнання майнових прав на квартиру та визнання недійсним Договору№01-26/03-24 (в частині, що стосується позивачки).
Однак, колегія суддів звертає увагу, що спірна квартира, як об'єкт новоствореного майна не набув статусу квартири чи об'єкта незавершеної житлової нерухомості в багатоквартирному житловому будинку, оскільки докази протилежного у матеріалах справи відсутні, а судом не встановлені, а відтак, на час звернення ОСОБА_2 з позовом, а також на час постановлення оскаржуваного рішення та подачі заяви про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції, квартира не існувала як об'єкт цивільних прав, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію і право власності на квартири у цьому будинку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.
Так, предметом спору в даній справі є вимоги про визнання майнових прав, про які позивачка заявляє на підставі укладеного між сторонами договору на майбутній об'єкт нерухомості, а саме запроектовану однокімнатну квартиру у відповідному будинку, однак така ще не сформована як об'єкт нерухомого майна, тому, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивачка, є неспівмірними із заявленими нею позовними вимогами.
Окрім цього, заявлені заходи забезпечення позову не забезпечать виконання рішення суду в разі задоволення позову, враховуючи заявлені позовні вимоги, а інших вимог які б могли бути забезпечені такими заходами позивачкою не заявлено.
Зважаючи на вказане, доводи заяви про забезпечення позову слід визнати безпідставними та у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 14 листопада 2025 року.
Судді : Я.А. Левик
Н.П. Крайник
М.М. Шандра