13.11.2025 Справа №607/20747/25 Провадження №2/607/5724/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднар Ольга Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднар О.В., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між сторонами 02 серпня 2008 року, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 1013.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 - адвокат Боднар О.В. - зазначила, що 02 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адвокат звертає увагу суду, що під час спільного проживання у позивача із відповідачкою регулярно виникали непорозуміння через різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, що провокувало конфлікти. Така ситуація призвела до того, що кожен із подружжя живе своїм особистим життям, подружніх стосунків вони не підтримують. У позові вказано, що зважаючи на вищезазначені обставини, можна стверджувати, що сім'я сторін розпалася остаточно, відновити та зберегти її неможливо, шлюб існує лише формально, а тому його доцільно розірвати.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Позивач і його представник у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, однак у позові сторона позивача висловила прохання розгляд справи проводити у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, утім 21 жовтня 2025 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності, стосовно розірвання шлюбу не заперечила.
Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
02 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) був зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 1013.
У цьому шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис № 2263, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (стаття 4 ЦПК України).
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша).
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29 жовтня 2024 року №1-р/2024 зазначив, що Конституція України містить систему гарантій, що утворюють фундаментальну основу захисту права на шлюб і створення сім'ї, зокрема визначає гідність людини основою для здійснення нею всіх основних прав, серед інших права на шлюб; зобов'язує державу створювати умови для реалізації права на шлюб, які мають бути визначені законом та не повинні містити необґрунтованих перепон; встановлює фундаментальний принцип рівності, визначає, що права людини є невідчужуваними та непорушними; передбачає заборону скасування конституційних прав, звуження їх змісту та обсягу, а також заборону дискримінації за різними ознаками, зокрема при укладенні шлюбу (статті 3, 21, 24); Конституція України також установлює основні засади регулювання шлюбних і сімейних відносин: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї; батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51) (абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
У статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказано, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною другою статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Як встановлено судом, під час спільного проживання у подружжя регулярно виникали непорозуміння через різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, що провокувало конфлікти. Така ситуація призвела до того, що чоловік та дружина живуть своїм особистим життям, подружніх стосунків не підтримують. Тож сім'я фактично розпалася, відновити та зберегти її неможливо, шлюб існує лише формально. Як позивач, так і відповідач не заперечують щодо розірвання шлюбу.
Відтак, суд вважає, що призначення судом строку на примирення, як це передбачено статтею 111 СК України, не змінить на краще стан шлюбних відносин, оскільки вказані обставини продовжуються протягом тривалого проміжку часу, а спроби примирення між сторонами не принесли жодних результатів.
За змістом статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у цього подружжя відсутні.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 звернуто увагу на ту обставину, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи наведене вище, суд встановив, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, відтак є очевидним те, що їх шлюб носить формальний характер, його збереження неможливе й недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог статті 112 СК України шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України та частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи той факт, що позов про розірвання шлюбу задоволений у повному обсязі, відповідач позов визнала, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 969,96 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату № 6880-6787-7723-5476 від 06 жовтня 2025 року, обов'язок щодо сплати судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок, слід покласти в межах 50 (п'ятдесят) відсотків на ОСОБА_2 та 50 (п'ятдесят) відсотків повернути з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднар Ольга Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 02 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 1013.
3. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят вісім) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок.
4. Повернути з Державного бюджету України сплачений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків, що становить 484 (чотириста вісімдесят вісім) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок, що підтверджується квитанцією № 6880-6787-7723-5476 від 06 жовтня 2025 року, Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м. Терноп./22030101, код отримувача: 37977599, рахунок IBAN: UA968999980313101206000019751, призначення платежу: 101; НОМЕР_4 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
5. У задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу - відмовити.
6. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
10. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець