Справа № 638/22382/25
Провадження № 1-кс/638/2805/25
14 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
11 листопада 2025 року ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернулася на адресу Шевченківського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обгрунтована тим, що 07 листопада 2025 року о 13 годині 55 хвилин Ізюмським РУП ГУНП в Харківській області було зареєстровано в ІПНП Ізюмського РУП за № 22002 повідомлення про вчинення злочину шляхом підробки документів з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, а саме в сумі 2137000,00 гривень, через програму «еВідновлення». Проте, згідно листа слідчого ОСОБА_5 № 300374-2025 від 09.11.2025, дане звернення долучено до матеріалів кримінального провадження за № 12024221070000452 від 03.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
При цьому скаржниця зазначає, що чинними вимогами КПК України не передбачено долучення заяви про вчинення кримінальних правопорушень до матеріалів інших кримінальних проваджень, так як обов'язок прокурора, слідчого, дізнавача, як зазначає ВССУ в п. 1.1 розділу 1 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (від 01.01.2017р.), не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Представник скаржниці в судове засідання не з'явився, в поданій до суду скарзі просить розгляд даної справи провести у його відсутності представника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що вказана заява про кримінальне правопорушення надходила та була розглянута, з огляду на те, заява про кримінальне правопорушення стосується фактів, щодо яких вже внесено відомості до ЄРДР, у зв'язку з чим вказану заяву приєднано до матеріалів кримінального провадження з метою перевірки фактів зазначених заявником, вказав, що про зазначені обставини було повідомлено заявницю.
Уповноважена особа Ізюмського РУП №3 ГУНП в Харківській області в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
З урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, до суду не з'явилась, враховуючи позицію представника заявника про можливість розгляду скарги за його відсутності, з метою дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу за відсутності скаржника.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, cтрок розгляду даної категорії справ, суд вважає можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить такого висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 07 листопада 2025 року о 13 годині 55 хвилин Ізюмським РУП ГУНП в Харківській області було зареєстровано в ІПНП Ізюмського РУП за № 22002 повідомлення ОСОБА_6 про вчинення злочину шляхом підробки документів з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, а саме в сумі 2137000,00 гривень, через програму «еВідновлення».
Разом з тим згідно листа слідчого ОСОБА_5 № 300374-2025 від 09.11.2025 року, дане звернення долучено до матеріалів кримінального провадження за № 12024221070000452 від 03.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною п'ятою статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Кримінально - процесуальний кодекс України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.
Вказане свідчить, що дана заява є повідомленням про кримінальне правопорушення, а відтак дана обставина зобов'язує уповноважених осіб внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Завершальною стадією кримінального провадження є виконання вироку, ухвали, постанови (судового рішення). У цій стадії здійснюється реалізація судового рішення, яке набрало законної сили, а також вирішуються питання, що виникають при зверненні судового рішення до виконання та безпосередньому його виконанні, здійснюється нагляд і контроль за його виконанням.
У стадії виконання судових рішень посадові особи зобов'язані забезпечити здійснення прав людини і громадянина в межах, установлених Конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Завданнями виконання судового рішення як стадії кримінального процесу є організація процесуальної діяльності, спрямованої на: звернення судового рішення до виконання; забезпечення у встановлених законом випадках повної або часткової реалізації судового рішення; вирішення встановлених законом питань, які виникають під час фактичного виконання судового рішення; здійснення контролю та прокурорського за виконанням судового рішення.
Саме в цій стадії досягається той результат, який бажає мати держава, починаючи з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина друга статті 214 КПК).
Нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань так, як згідно з частиною першою статті 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього, передбачений «Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року. Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
При цьому, 3 розділом вказаного «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» (далі Положення») передбачені строки внесення відомостей до Реєстру досудових розслідувань. Як зазначено в п. 1 третього розділу вказаного Положення: внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення. Такі відомості вносяться у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
При цьому, законодавцем передбачено частиною першою статті 214 КПК України, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, внесення відомостей після подання повідомлення, яким в даному випадку є рішення суду, що набрало законної сили і яким зобов'язано внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повинно відбуватись з дотриманням певних строків, передбачених законодавцем в частині першій статті 214 КПК України. Відповідно і оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, підлягає оскарженню відповідно до вимог, передбачених п. 1 частини першої статті 303 КПК.
Згідно з вимогами частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною п'ятою статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Кримінально - процесуальний кодекс України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.
Вказане свідчить, що дана заява є повідомленням про кримінальне правопорушення, а відтак дана обставина зобов'язує уповноважених осіб внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Як було зазначено прокурором, вказана заява про кримінальне правопорушення надходила та була розглянута, з огляду на те, заява про кримінальне правопорушення стосується фактів, щодо яких вже внесено відомості до ЄРДР, у зв'язку з чим її приєднано до матеріалів кримінального провадження з метою перевірки фактів, зазначених заявником.
При цьому підставою внесення відомостей до ЄРДР (кримінальне провадження за № 12024221070000452 від 03.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України) слугували обставини, які були виявлені з відкритих джерел, про що повідомив сам прокурор, а не за безпосередньою заявою ОСОБА_4 .
При цьому із заяви від 07.11.2025 вбачається, що ОСОБА_4 повідомила про обставини вчинення злочину шляхом підробки документів з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, а саме в сумі 2137000,00 гривень, через програму «еВідновлення», що не заперечувалося самим прокурором. Тобто така заява за вказаними обставинами подана нею вперше у встановленому порядку.
У свою чергу, обставини підробки документів, на що посилається заявниця у заві від 07.11.2025, відрізняється від обставин, які кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, по якому вже проводиться досудове розслідування та проводяться відповідні слідчі дії, до якого долучена вищевказана заява ОСОБА_4 від 07.11.2025.
При тому, що повноваженнями щодо попередньої кваліфікації кримінального правопорушення наділений слідчий.
За таких обставин посилання на те, що вказана заява ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення стосується фактів, щодо яких вже внесено відомості до ЄРДР, у зв'язку з чим вказану заяву приєднано до матеріалів кримінального провадження, є безпідставними, оскільки судом не встановлено, що обставини кримінального правопорушення, які стосуються, в тому числі зазначеного об'єкта нерухомого майна по вул. Луговій, 10, є аналогічними.
При цьому оцінка слідчим ідентичності обставин вчинення кримінального правопорушення стосовно даного об'єкту нерухомого майна, про що повідомила ОСОБА_4 , є передчасною та такою, що потребує відповідної перевірки у встановленому законом порядку з метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування.
Вказане свідчить, що дана заява є повідомленням про кримінальне правопорушення, а відтак зазанчена обставина зобов'язує уповноважених осіб внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
З огляду на викладене, керуючись принципом змагальності кримінального провадження щодо подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи, що суду не надано доказів внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою, слідчий суддя доходить висновку, що особа, яка прийняла зазначену у скарзі заяву, не виконала вимоги частини першої статті 214 КПК України, оскільки зробити висновок щодо наявності обставин, ознак та елементів складу кримінального правопорушення можливо лише в ході проведення досудового розслідування за результатами здійснення певних слідчих дій.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, враховуючи вимоги частини другої статті 26 КПК України, слідчі судді не наділені повноваженнями здійснювати оцінку обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям провадження, відповідно до статті 284 КПК України.
Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що заява ОСОБА_4 містить виклад обставин, що можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, слідчий, відповідно до частини першої статті 214 КПК України, був зобов'язаний внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості після надходження даної заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статтею 26 КПК України встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Так, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги в повному обсязі, шляхом зобов'язання уповноваженої особи Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом, викладеним у вказаній заяві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 283, 284, 303 - 307, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену (службову) особу Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку статті 214 КПК України відомості, які містяться в заяві ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 07 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17 листопада 2025 року о 16 год 40 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1