Справа № 178/1765/24
12 листопада 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Коваль Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 12 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 922654, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 15000 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://sloncredit.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір був підписаний відповідачкою 12.02.2023 р. о 20:26:57 год., шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором М945.
Згідно п. 1.5. кредитного договору, позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку в розмірі 1,99 % в день (726,35 % річних).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються за Товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Згідно п. 4.4. кредитного договору, позичальник зобов'язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
26 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» було укладено договір факторингу № 2601-24-1, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 922654 про надання споживчого кредиту від 12 лютого 2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором порушила, внаслідок чого станом на 26 січня 2024 року має прострочену заборгованість в розмірі 114699 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 15000 грн.; заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35 % річних) за період з 12 лютого 2023 року по 26 січня 2024 року - 99699 грн., які позивач і просить стягнути з відповідачки. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» 2422,40 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день розгляду справи сповіщена, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за її відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі ст.1054 ЦК України, 12 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 встановлені договірні відносини, згідно яких відповідачка отримала кредит у розмірі 15000 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Суд встановив, що кредитний договір сторонами укладено в електронній формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту, доказів його недійсності та/або нікчемності стороною відповідача суду не надано.
Згідно п. 1.5. кредитного договору, позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку в розмірі 1,99 % в день (726,35 % річних).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються за Товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Таким чином, сума кредиту перерахована на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 відповідачки ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про переказ коштів на платіжну картку платіжною організацією, інформацією про рух коштів за вказаною карткою за період з 12 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року.
26 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» було укладено договір факторингу № 2601-24-1, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 922654 про надання споживчого кредиту від 12 лютого 2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідачка користувалась розміщеними на картковому рахунку коштами, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту і регулюються ст.634 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою (ст.525 ЦК України).
У ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідачка, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконала, заборгувавши станом на 26 січня 2024 року 114699 грн., які складаються із заборгованості за кредитом - 15000 грн.; заборгованості за процентами, відповідно до п. 1.5. кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35 % річних) за період з 12 лютого 2023 року по 26 січня 2024 року - 99699 грн.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» заборгованості в розмірі 114699 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028,00грн. При визначенні розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, позивачем доведено, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу при зверненні до суду в розмірі 5000,00 гривень та вказані витрати є співмірними зі складністю справи, обсягом наданих робіт та ціною позову, при цьому відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) заборгованість станом на 26 січня 2024 року за кредитним договором № 922654 від 12 лютого 2023 року в розмірі 114699 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн та 5000 грн. витрат на правову допомогу., всього 122121,40 грн. (сто двадцять дві тисячі сто двадцять одну гривню 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Лісняк