Справа № 203/7653/24
Провадження № 1-кп/0203/973/2025
10 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання прокурора Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053500000231 29.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
На адресу суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, де вказано, що сектором дізнання відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке 29.04.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053500000231, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування, з метою розкриття кримінального правопорушення та встановлення свідків і очевидців, особи, що скоїла кримінальне правопорушення, неодноразово дізнавачем направлялись доручення в порядку ст. 40-1 КПК України на проведення слідчих (розшукових) дій, однак потрібної інформації для розкриття правопорушення не отримано.
Ухвала слідчого судді № 242/3012/21 від 14.06.2021 співробітниками ПАТ АБ «Укргазбанк» не виконана, отримані від потерпілого банківські документи за його картковим рахунком не дали змістовної інформації, яка була би корисна для встановлення правопорушника.
В ході досудового розслідування особу, яка вчинила вищезазначене кримінальне правопорушення, до теперішнього часу не встановлено.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до кримінальних проступків. З урахуванням положень ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня вчинення особою вказаного кримінального правопорушення становлять три роки та на даний час вже закінчилися.
Враховуючи аналіз зібраних доказів, а також те, що в ході досудового розслідування співробітниками поліції, під час проведення слідчих та розшукових дій, не встановлено жодних свідків вчинення кримінального правопорушення, не виявлено беззаперечних прямих доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, та закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, прокурор вважав, що матеріали вказаного кримінального провадження потребують закриття.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив закрити кримінальне провадження з наведених у ньому підстав.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з п. 1-1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження з зазначених підстав закривається судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 49 КК України, сплив зазначених у ній строків тягне звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі Михалкова та інші проти України зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Аналіз зазначених процесуальних норм права приводить до висновку, що підставою для закриття кримінального провадження необхідна наявність одночасно двох обставин, а саме: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) та неможливість досудового слідства встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. При цьому, неможливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
Так, з клопотання прокурора вбачається, що в провадженні СД ВП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053500000231 від 29.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
29.04.2021 до ВП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з письмовою заявою звернувся громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , про притягнення до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 28.04.2021 з 14:50 години до 18:39 години викрала грошові кошти з картки АБ «Укргазбанк» в сумі 6344 гривні 98 копійок.
Звертаючись до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, прокурор зазначає, що під час досудового розслідування, з метою розкриття кримінального правопорушення та встановлення свідків і очевидців, особи, що скоїла кримінальне правопорушення, неодноразово дізнавачем направлялись доручення в порядку ст. 40-1 КПК України на проведення слідчих (розшукових) дій, однак потрібної інформації для розкриття правопорушення не отримано.
Проте, з доданих до клопотання прокурора матеріалів вбачається, що під час здыйснення досудового розслідування жодних слідчих (розшукових) дій, не було проведено.
Тобто, прокурором в клопотанні та під час судового провадження не надано доказів, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органом досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи, що скоїла кримінальне правопорушення, оскільки з наданих прокурором матеріалів кримінального провадження слідує, що досудове розслідування фактично тривало з 29.04.2021 року до 14.06.2021 року.
За цей час дізнавачем лише було допитано потерпілого ОСОБА_5 та отримано дозвіл слідчого судді на проведення тимчасового доступу до речей і документів, що стновлять банківську таємницю.
При цьому, суд зауважує, що ухвала слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 14 червня 2021 року реалізована не була, необхідні документи та відомості не вилучені та не проаналізовані.
29 грудня 2021 дізнавачем СД ВП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12021053500000231 від 29.04.2021 року, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
26 січня 2022 постанова дізнавача скасована постановою прокурора Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури, як незаконна та необгрунтована, із зазначенням недоліків досудового розслідування.
Неодноразові вказівки по кримінальному провадженню, надані прокурором дізнавачу, останнім не виконані.
На виконання вказівок прокурора, матеріали справи містять лише формальні доручення дізнавача оперативному підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України та такі ж формальні, нічим не підтверджені, рапорти оперуповновженого, зміст яких є однаковим, із зазначенням лише різних дат їх написання.
Відтак, суд констатує, що належні та ефективні заходи, спрямовані на розкриття вказаного кримінального правопорушення, не були здійснені. Після скасування постанови дізнавача і до дня звернення прокурора до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження, а саме, з 26 січня 2022 до 20.12.2024, досудове розслідування не здійснювалося взагалі.
Враховуючи вищенаведене, вважати, що в ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак осіб які вчинили кримінальне правопорушення не встановлено, не можна, як про це зазначає у клопотанні прокурор, оскільки вони взагалі не встановлювалися, що є безумовним порушенням прав та інтересів ОСОБА_5 .
При цьому, суд зауважує, що правова норма, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не надає автоматично прокурору право на звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не звільняє прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених ст. 9, 25 КПК України під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25.08.2021 (справа № 142/536/20), від 29.06.2022 (справа № 725/3569/21), від 07.06.2023 (справа № 545/51/22).
З'ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021053500000231 проведено неповно та неефективно, а відтак, зазначене вказує на те, що органом досудового розслідування та прокурором не було виконано в повній мірі положення ст. 2 КПК України та не вжито всіх заходів для встановлення об'єктивної істини по справі.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Відтак, в даному випадку, закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України суперечитиме принципу верховенства права та матиме формальний характер, у зв'язку з чим, клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч. 11 ст. 284 КПК в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття кримінального провадження, а оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, вказаною нормою не передбачено. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 331/1020/24.
Керуючись п. 3-1 ч. 1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання прокурора Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053500000231 29.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1