17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №607/16521/25
адміністративне провадження № К/990/44180/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.
суддів - Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 607/16521/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (далі - відповідач, скаржник), в якому просив скасувати постанову №10 від 07 липня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 153 КУпАП
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2025 року задоволено повністю адміністративний позов.
Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення №10 від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, провадження у справі - закрито.
Стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2025 року у справі №607/16521/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із таким рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та направити справу на розгляд згідно підсудності.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу відповідача, Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України установлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що підписантом апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення суду першої інстанції зазначено ОСОБА_2 , тоді як кваліфікований електронний підпис накладений Наталією Жмуд.
Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Частиною четвертою статті 18 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частинами першою і другою статті 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом статті 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що адресовані суду заяви, клопотання або скарги мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.
Суд апеляційної інстанції встановив, що у сканованій апеляційній скарзі підписантом указано - Ігоря Стефурака, проте кваліфікований електронний підпис накладений ОСОБА_3 .
Отже, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, яка містила відомості про підписанта Ігоря Стефурака мала бути скріплена кваліфікованим електронним підписом саме Ігоря Стефурака.
Належним способом альтернативного звернення до суду (через представника Жмуд Н.В.) було б подання відповідачем апеляційної скарги, у якій підписантом значився саме представник з обов'язковим скріпленням електронного документа кваліфікованим електронним підписом такого представника та доданням документів, що підтверджують його повноваження. Такий порядок звернення до суду в електронній формі дотримано не було. Відповідно, подана апеляційна скарга не відповідала статусу належного процесуального документа, який би підлягав розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Отже, надісланий електронний документ прирівнюється до непідписаного.
Враховуючи викладене, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/6521/25 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
При цьому, Суд зауважує, що скаржник не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №607/16521/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.М. Чиркін Я.О. Берназюк О.П. Стародуб