17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №160/15759/25
адміністративне провадження № К/990/45425/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року та від 16 жовтня 2025 року
у справі №160/15759/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про виплату індексації грошового забезпечення
29 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 р. до 26.05.2020 р. в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.05.2020 в загальній сумі 97 188,33 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року частково задоволений позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення.
На дане рішення військовою частиною 09 вересня 2025 року подана до суду апеляційної інстанції апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, строк на апеляційне оскарження не пропущений оскільки апеляційна скарга подана у строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Водночас, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 в клопотанні про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку з відсутності документа про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року та від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15759/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Як вбачається із касаційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року Судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 в клопотанні про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку з відсутності документа про сплату судового збору.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 12 вересня 2025 року у встановлений судом строк не виконані, суд апеляційної інстанції виснував, що наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому частини 5 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу відповідача повернуто скаржнику.
В той же час, за правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є повернення такої скарги.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить обґрунтування помилковості суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору і про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Водночас, скаржник оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, якою повернуто апеляційну скаргу у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не визначав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження оскільки, в ухвалі від 12 вересня 2025 року вказав, що строк на апеляційне оскарження не пропущений оскільки апеляційна скарга подана у строк, встановлений статтею 295 КАС України.
З огляду на наведене, Верховний Суд вважає безпідставним таке обґрунтування касаційної скарги. При цьому, касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань стосовно у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права та жодним чином не спростовано встановлені судом обставини, а отже вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Скаржником не наведено жодних доводів, стосовно неможливості, в строк наданий судом, усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Також, касаційна скарга не містить доводів стосовно того, що скаржник звертався до суду апеляційної інстанції, з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків чи з будь-яким іншим клопотанням, а з тексту оскаржуваної ухвали також зазначеного не вбачається.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при її постановленні, та зважаючи на те, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятим судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі №160/15759/25.
2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15759/25 - повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк