17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/548/25
адміністративне провадження № П/990/548/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення витрат та моральної шкоди,
10.11.2025 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя. Позовну заяву направлено на офіційну електронну адресу електронної пошти Верховного Суду 10.11.2025, у якій ОСОБА_1 просить:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду скарг позивача;
- визнати завдання позивачу моральної шкоди бездіяльністю Вищої ради правосуддя впродовж тривалого часу;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути подані позивачем скарги по суті у встановлений законом строк та у повній відповідності до вимог чинного законодавства;
- стягнути з Вищої ради правосуддя судові витрати та завдану позивачу моральну шкоду;
У разі необхідності позивач просить поновити строк подання скарги, а також витребувати у Вищої ради правосуддя та долучити доказами по справі надані позивачем скарги на підставі статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що Вища рада правосуддя не виконує своєчасний розгляд скарг щодо дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів. Вказує, що Вища рада правосуддя зобов'язана розглядати скарги у розумний строк, вжити заходів у межах своєї компетенції та підзвітності перед суспільством для формування доброчесного, високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ґрунтуючись на засадах верховенства права, проаналізувавши обставини, перевіривши матеріали позовної заяви, Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Пунктом 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 установлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Отже, за загальним правилом процесуальні документи, зокрема позовні заяви, в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (її підсистеми (модуля) «Електронний суд»).
Водночас до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС фізичні особи, які не зобов'язані реєструвати електронний кабінет, можуть також подавати до суду позови в електронній формі шляхом надсилання їх на електронну пошту суду, проте такий позов обов'язково має бути засвідчений кваліфікованим електронним підписом позивача.
Подібні за змістом висновки щодо застосування вищезгаданих норм права викладались Великою Палатою Верховного Суду у постанові, зокрема, від 29.08.2024 у справі №990/174/24 (провадження №11-125заі24).
Верховим Судом установлено, що позовна заява надіслана на адресу електронної пошти Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, містить відсканований підпис позивача, проте кваліфікований електронний підпис на позовну заяву не накладено, про що 10.11.2025 головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду складено довідку з якої вбачається, що на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (kаs@supreme.court.gov.ua) 10.11.2025 надійшов електронний документ від ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 >) у справі №990/548/25 (провадження №П/990/548/25), проте кваліфікований електронний підпис цього документа відсутній.
Верховний Суд зазначає, що у випадку подання документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений кваліфікованим електронним підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.
Беручи до уваги, що кваліфікований електронний підпис на позов, який надійшов до суду в електронній формі, не накладено, Верховний Суд дійшов висновку, що позовну заяву не підписано.
Крім того, позивач, маючи зареєстрований в ЄСІТС Електронний кабінет, формування позовної заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснив.
Отже, позивачем сформовано та надіслано позовну заяву на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без накладення кваліфікованого електронного підпису, що свідчить про використання заявником способу звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Як унормовано пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява не підписана ОСОБА_1 у встановлений процесуальним законом спосіб, така позовна заява підлягає поверненню.
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Повернення позовної заяви та надання частиною восьмою статті 169 КАС України заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Положення частини п'ятої статті 169 КАС України вказують, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 44, 160, 169, 171, 256, КАС України, Суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення витрат та моральної шкоди повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Судді І.Я. Олендер
Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова