14 листопада 2025 року
м. Київ
справа №140/10264/24
адміністративне провадження № К/990/39575/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Білоуса О.В., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №140/10264/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2024 №0155760705 про застосування штрафних санкцій на суму 255424,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 26.09.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №140/10264/24.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано клопотання про усунення недоліку касаційної скарги, надано уточнену касаційну скаргу, платіжну інструкцію від 20.10.2025 №3986, відповідно до якої сплачено 4086,78 грн судового збору.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень статей 12, 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», викладених у постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22, що «не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95 -ВР.».
На думку скаржника, висновки Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції, викладені у постановах від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 04.09.2020 у справі №2а-12445/11/2670, від 03.04.2019 у справі №812/1508/17, від 05.03.2019 у справі №806/2402/16, були сформовані за іншого правового регулювання та не враховують внесені до Закону №265/95-ВР зміни, які передбачають розширене коло обов'язків суб'єкта господарювання га збільшену кількість підстав, за яких може бути застосовано відповідальність, а тому такі висновки не підлягають врахуванню у цих спірних правовідносинах. Також податковим органом зауважено, що суд не дослідив зібрані у справі докази.
Разом з тим, контролюючим органом не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Скаржником не наведено спростування висновків судів, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку №496 не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди дійшли висновку, що згідно долучених до справи документів, а саме: договору комісії від 29.04.2024 № МІ-29-04-24-РА, акту приймання-передачі товарів від 29.04.2024 до договору комісії від 29.04.2024 № МІ-29-04-24-РА, форми обліку товарних запасів позивачем придбавався товар (мобільні телефони та аксесуари, фотокамери, тощо), який ним реалізовувався у магазині за місцем проведення фактичної перевірки. Вказані документи були надані контролюючому органу і в ході проведення фактичної перевірки, а також долучалися ним до скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження та заперечення на акт перевірки. Податковими органами взагалі не надано оцінки первинним документам, які були долучені позивачем до заперечення на акт перевірки, та скарги на податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками проведеної перевірки, а у відповідних рішеннях, прийнятих за наслідками їх розгляду констатували їх відсутність. Такі висновки судів контролюючим органом не спростовано.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів, а саме документів, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Слід зазначити, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №140/10264/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
О.В. Білоус В.В. Хохуляк