17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/5509/25
адміністративне провадження № К/990/43886/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/5509/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 26 липня 2021 року по 20 травня 2023 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 26 липня 2021 року по 20 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2024 рік із врахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік та 2024 рік із врахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми такої грошової допомоги.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 26 липня 2021 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26 липня 2021 року по 19 травня 2023 року, визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частини НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року повернуто особі, яка її подала.
23 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі №420/5509/25.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року поновлено військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року залишити без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено такий строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалу суду від 02 жовтня 2025 року скаржником отримано в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» 03 жовтня 2025 року о 23:30 год.
Водночас, у встановлений судом строк, апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 16 вересня 2025 року. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду також не надано.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
27 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/5509/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 16 вересня 2025 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року була залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. У подальшому ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року військовій частині НОМЕР_1 було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали
У встановлений судом апеляційної інстанції строк апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги не надав.
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, П'ятий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/5509/25 необхідно відмовити.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про зупинення виконання судового рішення Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №420/5509/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович