17 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4777/25 пров. № А/857/36447/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Балабана П.О. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 500/4777/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій,-
головуючий суддя першої інстанції - Мартиць О.І., час ухвалення - у порядку письмового провадження, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 21.08.2025 р.,
11 серпня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в якій просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки №11/1/4074 від 13.03.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки №11/1/4074 від 13.03.2025.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представником позивачки подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню з тих підстав, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини справи.
Крім цього вказує, на порушення принципу офіційності, порушення права на ефективний судовий захист та активної ролі суду.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 11 серпня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином завіреної копії довідки №11/1/4074 від 13.03.2025 виданої уповноваженим органом для перерахунку пенсії позивача.
18.08.2025 від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків, в якій, зокрема, зазначається, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Таким чином, існує презумпція "винуватості" суб'єкта владних повноважень. Крім цього, як слідує із заяви про перерахунок пенсій від 24.03.2025, копії якої долучено до позовної заяви, до неї долучено довідку №11/1/4074 від 13.03.2025. Вказує, що позивач надала із позовною заявою всі наявні в неї документи, які на її думку, є доказами по справі і вимог ст. ст. 160 і 161 КАС України не допустила.
Суд першої інстанції позовну заяву поверну з тих підстав, що позивачкою на виконання вимог ухвали від 13.08.2025 про залишення позовної заяви без руху не надано відповідних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, отже, недоліки позовної заяви не усунуто.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступе.
Відповідно до ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) ( ч. 4 ст. 161 КАС України).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху ( ч. 1 ст. 169 КАС України).
Апеляційним судом встановлено, що підставою повернення позовної заяви слугувало те, що позивачкою не долучено до позовної заяви довідки №11/1/4074 від 13.03.2025, на підставі якої відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.
У матеріалах справи наявна заява про усунення недоліків, подана представником позивачки - адвокатом Балабаном П.О., у якій окрім покликань представника позивачки на те, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, зазначається про долучення довідки №11/1/4074 від 13.03.2025.
Вказана заява подана через систему «Електронний суд» та в додатках заяви вказано про долучення такої довідки.
Отже, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, представником позивачки вимоги такої ухвали виконано.
Крім цього, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, суд першої інстанції не позбавлений можливості витребувати у відповідача необхідні докази для з'ясування всіх обставин у справі.
Суд першої інстанції також зазначив що під час звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до заяви про перерахунок пенсії від 24.03.2024 останньою було додано не довідку про розмір грошового забезпечення її сина, а лише лист №11/1/4074 від 13.03.2025 про відмову у її видачі. Вказана відмова у видачі довідки про розмір грошового забезпечення може бути оскаржена позивачем в судовому порядку. Натомість, позивачем подано позов до пенсійного органу про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі довідки №11/1/4074 від 13.03.2025, обґрунтовуючи його тим, що довідка про розмір грошового забезпечення її сина надавалась нею до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції невірним, оскільки вказана обставина може бути предметом перевірки суду з підстав наявності чи відсутності підстав для задоволення позовної заяви, а не підставою для її повернення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судам слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву дійшов передчасного висновку.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Балабана П.О. - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21серпня 2025 року про повернення позовної зави у справі 500/4777/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суд першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин