про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19795/23 пров. № А/857/47584/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Запотічного І. І.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 380/19795/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Ознайомившись із вказаною апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень.
Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Відповідно до КП "ДСС" оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження 17 січня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення отримано апелянтом 19 січня 2024 року до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у Львівській області вдруге через електронний кабінет 10 листопада 2025 року тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення та повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Згідно з пунктом 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України», право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області (суб'єкта владних повноважень) слід відмовити.
Керуючись статтями 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволені заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №380/19795/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді І. І. Запотічний
Р. Б. Хобор