17 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/11931/24 пров. № А/857/2328/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І. М.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року (головуючий суддя Друзенко Н.В.) ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Рівне у справі №460/11931/24 за адміністративним позовом Малого приватного підприємства - фірми “Мірад» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,
07.10.2024 року Мале приватне підприємство - фірма “Мірад» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000031/2 від 20.05.2024.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Рівненська митниця подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та в позові відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що надані декларантом під час подання митної декларації та під час процедури консультацій документи не були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зазначає, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Крім того наголошує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, Мале приватне підприємство - фірма “Мірад» (ідентифікаційний код юридичної особи 21082232; місцезнаходження: 33013, Рівненська область, Рівненський район, м.Рівне, вул. Крейдяна, буд. 9,) зареєстроване як юридична особа 15.10.1993 (запис №16081200000001100 від 18.02.2005), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 28.10.1993. Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
09.06.2023 між компанією “LASSELBERGER, s.r.o.», резидент Чеської Республіки (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою “Мірад» (Покупець) укладено Контракт №LB/MIRAD-2023 (далі - Контракт), відповідно до п.1.1 якого, Продавець передає у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти в, асортименті керамічну плитку для стін та підлоги, декоративні елементи, бордюри, сходинки, мозаїку, керамічні переливи (надалі по тексту названі як “Товар»), та оплатити вартість Товару у відповідності до умов Контракту та митних інвойсів (надалі по тексту названих як “Інвойси»), які оформлюються для кожної окремої поставки та є невід'ємною частиною Контракту. Згідно з п.1.2 Контракту, Продавець передає Товар, який пройшов митне оформлення, вказаному Покупцем перевізнику в місці поставки: склади заводів “LASSELSBERGER, s.r.o.» - Чехія. Продавець несе відповідальність за завантаження Товару в транспортний засіб перевізника, а також несе пов'язані з цим ризики та витрати. Покупець несе відповідальність за своєчасну оплату вартості товару та митне оформлення Товару для експорту через треті країни для імпорту, за транзитне перевезення Товару через треті країни, а також несе ризики та витрати, які пов'язані з такими діями. Товар призначений для реалізації на території України. Реекспорт Товару з України в треті країни заборонений.
Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається в місці, вказаному в пункті 1.2 Контракту. Сторони можуть змінити місце поставки чергової партії Товару шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, якщо це не протирічить умовам FCA в редакції INCOTERMS 2020. Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту (п.2.2 Контракту). Відповідно до п.2.3 Контракту, ціна на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки) та маркування. Валютою платежів є долари США. Згідно з п.2.4, ціни на товар та вартість доставки, які вказані в Інвойсах, є фіксованими на час поставки та не можуть бути змінені протягом часу чергової поставки. Загальна вартість Контракту складає 200000 (двісті тисяч) доларів США (п.2.5 Контракту).
02.10.2023 між компанією “LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою “Мірад» (Покупець) укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, відповідно до якого пункт 2.2 Контракту викладено у новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.
Сторонами сформовано попередній інвойс №2510905252 (замовлення) товару на загальну суму 7 407,84 USD, який містить наступні відомості: номер замовлення s6status, дата замовлення 09.04.2024, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA factory Incoterms 2020 - з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023.
Оплата відповідно до інвойсу №2510905252 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією №63JBKL05 від 13.05.2024 на суму 15105,86 USD. Призначення платежу: For 1/LASSELSBERGER, s.r.o2/Adelova, 2549/13/CZ/Plzen, 32000 CZ1408000000000009479492 for PRPMNT FOR Ceramic tiles for wallsand floors, ACC CNTR N LB/MIRAD-2023 DD 09.06.2023, invoice 2510905252, invoice 2510906708, POL:CZ, POD:UA) та платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024. Оплата на визначену суму підтверджується також платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024.
Спеціальна ціна надана на поставку згідно інвойсу №283046898 від 14.05.2024.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №283046898 від 14.05.2024 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, визначено товар на загальну суму 7 407,84 USD та вказано номер замовлення s6status/2510905252, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA Chlumcany.
Транспортування товару (автомобілем н.з. НОМЕР_1 , ВК0100ХF) на підставі інвойсів №283046898, №2510895535 підтверджується CMR №7464421 від 15.05.2024, яке відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою “Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник). Умови договору (пункти 1.1-1.4, 2.1-2.3): Предметом даного договору є організація Перевізником перевезення вантажів Клієнта автомобільним транспортом по території України та країн Євросоюзу до пункту призначення з передаванням вантажу особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві).
Відносини сторін щодо Договору регламентуються положеннями Конвенції МПД, Статутом автомобільного транспорту УРСР при перевезеннях по території України та країн Євросоюзу. Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі. Заявки-договори, узгоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення на перевезення і є невід'ємною частиною Договору. Послуги надаються на підставі Заявки-договору, в якій визначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів (далі - “ТЗ»), вартість послуг, інструкція з кріплення, дата та час подачі Т3 та ін. умови. Заявка-договір є невід'ємною частиною цього Договору. Після прийняття заявки Перевізник повідомляє Клієнта про можливість або неможливість виконання перевезення на викладених в заявці умовах. У випадку прийняття, Перевізник завіряє заявку на перевезення своєю печаткою і підписом уповноваженої особи та повертає її Клієнту електронною поштою. Заявки-договори надаються Клієнтом у письмовій формі або 3 використанням електронної пошти не пізніше ніж за 24 (двадцять чотири) години до моменту завантаження.
Відповідно до п. 4.1 розрахунки на перевезення вантажів проводяться між Сторонами згідно Заявки-договору за умови належного виконання договірних зобов'язань, на підставі рахунку Перевізника, врученого Клієнту. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. А згідно з п. 4.2 клієнт сплачує рахунки Перевізника на умовах відстрочки платежу - 5 банківських днів, якщо іншого не вказано в заявці-договорі, з дати подання Клієнту оригіналів всіх наступних документів, оформлених належним чином: Заявки-договору, оформленої з боку Перевізника, акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою Вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки). Перелік необхідних для оплати документів та термінів оплати може бути розширений сторонами в заявці-договорі. Пунктом 4.3. визначено, що сума, належна до сплати Перевізнику з урахуванням страхування, фрахту, всіх додаткових платежів, винагороди за делькредере, податків, зборів узгоджується сторонами в заявках-договорах, що є невід'ємною частиною дійсного договору.
Сторонами цього Договору з метою перевезення Товару сформовано договір-заяву на перевезення вантажу від 13.05.2024. Перевезення вантажу здійснено по маршруту: адреса завантаження Chlumcany, U Keramicky 448, 334 42, CZ, а адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9. Визначено, що вартість перевезення становить 75 000,00 грн.
Згідно з рахунком-фактурою №ПЮ-0000025 від 15.05.2024 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги: транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Хлумчани (Чеська Респубіка) погран. перехід Краківець - 45000,00 грн; транспортні послуги погран. перехід Краківець-м.Рівне (Україна) - 30000,00 грн. Всього 75000,00 грн. CMR №7464421 від 15.05.2024. Автомобіль РЕНО НОМЕР_1 , ВК0100ХF.
20.05.2024 з метою митного оформлення ввезеного товару Позивачем до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204020013331U5.
Відповідно до митної декларації задекларовано товар: Плитка із кам'яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%, в асортименті: - EXTRA ivory 60x120 rect., арт.CETR.DA RV1720.RA01 - 203,04 M2; - GRAANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 207,36 м2; - GRANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 34,56 м2; - GRANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 14,04 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 167,56 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 28,32 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 28,32 м2; LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 27,14 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 84,96 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 226,56 м2; - PORFIDO white 60x120 rect., арт.CPFD.DASV1810.RA01 - 77,76 м2; - PORFIDO beige 60x120 rect., арт.CPFD.DASV1813.RA01 - 5,76 м2; Всього: 1105,38 м2.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 7 407,84 дол. США.
Товар заявлено на комерційних умовах поставки FCA CZ Chlumcany.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) №283046898 від 14.05.2024; Автотранспортна накладна №7664421 від 15.05.2024; Банківський платіжний документ №63 від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експециційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експециційних послуг №ПЮ-0000025 від 15.05.2024; Витяг з прайсу б/н від 01.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 09.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 28.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 09.06.2023; Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023; Договір про надання послуг митного брокера №SV001/217 від 03.05.2017; Договір про перевезення №13052024 від 13.05.2024; Декларація-інвойс, №283046898 від 14.05.2024; Витяг з сайту https://ec.europa.eu від 15.05.2024; Договір заявка б/н від 13.05.2024; Замовлення №2510905252 від 09.04.2024; Інвойс №2510905252 від 09.04.2024; Лист №14.05.2024 від 14.05.2024; Лист б/н від 15.05.2024; Лист б/н від 16.05.2024; Копія митної декларації країни відправлення №23CZ60000000L3XVA0 від 15.05.2024; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA204020013285U7 від 20.05.2024.
20.05.2024 митним органом сформовано повідомлення, що відповідно до положень Митного кодексу України, подані до митного оформлення документи неточності, які свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару.
Водночас, позивачем надано лист №20/05-3 від 20.05.2024 та повідомлено про те, що для цілей митного оформлення товару були подані всі необхідні документи.
Надалі, митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови: митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується 3 положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а надані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000008/2 від 09.02.2024. Підстава: статті 49-66, 256-257 МКУ.
Також, 20.05.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204020/2024/000031/2.
Так, відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №204020/2024/000031/2 від 20.05.2024, митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).
Графа 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
“I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:
- в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інвойс №2510906708 який не кореспондується з номером наданого до митного оформлення комерційного інвойсу;
- відповідно до пункту 6.1 контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 “Покупець зобов'язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим до митного оформлення не наданий банківський платіжний документ який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 14.05.2024 №283046898;
- в пункті 1.3 договору про надання транспортного обслуговування від 13.05.2024 №13052024 (далі - Договір) зазначено “Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі». Також відповідно до пункту 1.4 договору Заявки-договори є не від'ємною частиною Договору. Разом з цим наданий Договір-заявка на перевезення вантаж у від 13.05.2024 б/н не містить посилання на Договір.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Плитка із кам'яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; Плитка артикул (CETR.DARV1720.RA01), митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями; 2) банківський платіжний документ який стосується оплати товар зазначеному в інвойсі від 13.05.2024 №283046896; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) Заявку-договір відповідно до вимог Договору.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару №l визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України відповідно до рахунку-фактури від 15.05.2024 №ПЮ-0000025.
Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 9884,255 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 389 708,4987 грн (14,50 USD/м2*203,04м2*39,4272грн/USD + 5803,824 USD*39,4272грн/USD (фактурна вартість позицій 2-12) + 44803,14).
Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 21.05.2024 №24UA204020013331U5, з врахуванням частини 7 статті 55 Митного кодексу України.
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч.3 ст.246 МК України для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.
Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За приписами цієї статті визначено перелік зобов'язань та прав Декларанта.
Відповідно до частин першої третьої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Водночас, Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом, відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості частина шоста статті 54 МК.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Контролюючі органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Водночас, лише обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості є обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. А ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Водночас, не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Так, частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом першої інстанції, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності, а саме:
- в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інвойс №2510906708 який не кореспондується з номером наданого до митного оформлення комерційного інвойсу;
- відповідно до пункту 6.1 контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 “Покупець зобов'язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим до митного оформлення не наданий банківський платіжний документ який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 14.05.2024 №283046898;
- в пункті 1.3 договору про надання транспортного обслуговування від 13.05.2024 №13052024 (далі - Договір) зазначено “Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі». Також відповідно до пункту 1.4 договору Заявки-договори є не від'ємною частиною Договору. Разом з цим наданий Договір-заявка на перевезення вантаж у від 13.05.2024 б/н не містить посилання на Договір.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 6.1 Контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023, Покупець зобов'язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим, 02.10.2023, між “LASSELSBERGER, s.r.o.» та Малим приватним підприємством - фірмою “Мірад» укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023. Сторони домовилися викласти пункт 2.2 Контракту в новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту. При цьому, Продавець тa Покупець погоджують акційні ціни та зниження вартості Товарів (надана спеціальна ціна на поставку згідно інвойсу №283046898 від 14.05.2024).
Суд апеляційної інстанції наголошує, що сторонами було сформовано попередній інвойс (замовлення) №2510905252, яким визначено товар згідно з переліком на загальну суму 7 407,84 USD, який містить наступні відомості: номер замовлення s6status, дата замовлення 09.04.2024, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA factory Incoterms 2020 - з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023.
Оплата відповідно до інвойсу (замовлення) №2510905252 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією №63JBKL05 від 13.05.2024 на суму 15105,86 USD. Призначення платежу: For 1/LASSELSBERGER, s.r.o2/Adelova, 2549/13/CZ/Plzen, 32000 CZ1408000000000009479492 for PRPMNT FOR Ceramic tiles for wallsand floors, ACC CNTR N LB/MIRAD-2023 DD 09.06.2023, invoice 2510905252, invoice 2510906708, POL:CZ, POD:UA). Оплата на вказану суму підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024.
Дійсно, в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інший інвойс №2510906708, однак, як це слушно зауважив суд першої інстанції, такий не стосується митного оформлення ввезеного позивачем товару за митною декларацію №24UA204020013331U5. Суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до платіжної інструкції оплата проведена на загальну суму 15 105,86 USD, в тому числі відповідно до інвойсу (замовлення) №2510905252 на суму 7 407,84 USD. Тому, зауваження митниці з даного приводу є безпідставними, як і аргументи апеляційної скарги.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №283046898 від 14.05.2024 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, визначено товар на загальну суму 7 407,84 USD та вказано номер замовлення s6status/2510905252, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA Chlumcany.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що попередній інвойс №2510905252 (згідно якого відбулася оплата) та інвойс №283046898 містять аналогічні відомості щодо найменування Товару, характеристик та ціни. Зазначені інвойси та платіжні документи були подані митному органу.
Відтак, твердження відповідача про ненадання банківського платіжного документа, який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 13.05.2024 №283046898 не заслуговують на увагу.
Щодо аргументу про те, що наданий Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 б/н не містить посилання на основний Договір, що стосується перевезення товару, то як це правильно зазначив суд першої інстанції, транспортування товару відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою “Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник).
В свою чергу, Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 укладений відповідно до Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024. Перевезення вантажу здійснено по маршруту: адреса завантаження Chlumcany, U Keramicky 448, 334 42, CZ, а адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9. Визначено, що вартість перевезення становить 75 000,00 грн. Згідно з рахунком-фактурою №ПЮ-0000025 від 15.05.2024 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги: транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Хлумчани (Чеська Респубіка) погран. перехід Краківець - 45000,00 грн; транспортні послуги погран. перехід Краківець-м.Рівне (Україна) - 30000,00 грн. Всього 75000,00 грн. CMR №7464421 від 15.05.2024. Автомобіль РЕНО НОМЕР_1 , ВК0100ХF.
Отже, Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 безпосередньо містить посилання на Договір про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, а дане твердження митниці не відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що витрати на транспортування включено до митної вартості. Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами. Отже, наведені відповідачем неточності не впливають на числове значення митної вартості товарів.
У сукупності вищенаведеного, суд апеляційної інстанції наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять неточностей та розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість партії товару у розмірі 7 407,84 USD, як і було сплачено позивачем.
Водночас, позивачем було надано необхідні документи, передбачені пунктом 6 частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.
Як це слушно вказав суд першої інстанції, в силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а відтак зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями та не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованих товарів.
Так, декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.
Подані документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.
До обставин цієї справи варто врахувати правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 в якій зазначено, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Суд апеляційної інстанції також вважає слушним висновок суду першої інстанції, що фактичною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що митну вартість товару №1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України відповідно до рахунку-фактури від 15.05.2024 №ПЮ-0000025.
Водночас, як це правильно вказав суд першої інстанції, вказана митна декларація не була долучена відповідачем до матеріалів справи, а отже відповідачем не доведено доцільність застосування такої як щодо ввезеного товару, так і його характеристик, обсягу (кількості) та умов ввезення.
Митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дозволяє суду апеляційної інстанції надати правову оцінку ідентичності факторам, які впливали на формування ціни на імпортований товар.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.
Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов'язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв'язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов'язаних із цим витрат у країні імпорту; iii) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено лише дата та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а тому таке рішення не може вважатись обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України з урахуванням правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17 та у постанові від 09 вересня 2020 року (справа №400/3133/18).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючий орган не довів, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення ввезених товарів є неповним та містить розбіжності, які впливали на числові показники митної вартості товару, водночас визначаючи необхідним до застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу. Відтак, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару і як наслідок, скаржником порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов'язків.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000031/2 від 20.05.2024.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картки відмови, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № №460/11931/24- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко