05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5748/23 пров. № А/857/10280/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання - Березюка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ВУД" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-
суддя в 1-й інстанції - Плеханова З. Б.,
дата ухвалення рішення - 20 грудня 2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК ВУД" звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 16 червня 2023 року №2812/07-16-07-06, яким за порушення ч.3 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Вуд" застосовано пеню у розмірі 2459976,19 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 16 червня 2023 року №2812/07-16-07-06, яким за порушення ч.3 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Вуд" застосовано пеню у розмірі 2459 976,19 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні, оскільки по зовнішньоекономічному договору (контракту) №KD21062021 від 21 червня 2021 року (законність нарахування пені за порушення строків розрахунків по якому є предметом спору у цій справі), наданий позивачем договір про зарахування однорідних зустрічних вимог не стосувався контрагентів за зовнішньоекономічним контрактом №KD21062021 від 21 червня 2021 року. Крім того, позивачем не надано доказів щодо проведення повних розрахунків між контрагентами за вказаним зовнішньоекономічним контрактом, а також взаєморозрахунків між сторонами у договорах. Зазначає, що 21 червня 2021 року між ТОВ «КРОК ВУД» та фірмою «WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG», Німеччина (Weinigstrasse 2/4, D-97941 Tauberbischofsheim, Deutschland) укладено зовнішньоекономічний контракт №KD21062021. Умови здійснення оплати за контрактом передбачено у Додатку №2 до Контракту №KD21062021 від 21 червня 2021 року (Умови оплати), які передбачають здійснення платежу у розмірі 20%, 90 000,00 євро по даному Контракту до 29 червня 2021, другу частину вартості Контракту в розмірі 10%, 45 000,00 євро протягом 42 банківських днів з моменту оплати першого авансового платежу, третю частину вартості Контракту в розмірі 60%, 270000,00 євро напротязі 10 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від продавця про готовність обладнання до відвантаження, четверту частину вартості Контракту у розмірі 10%, 45000,00 євро протягом 5 банківських днів після підписання двома сторонами Акта приймання результатів монтажних робіт і вводу обладнання в експлуатацію, але не пізніше 3 місяців із дати відвантаження. Крім того, звертає увагу на те, що підтверджуючих документів про проведення взаєморозрахунків між вказаними сторонами позивачем не надано, як і не надано підтверджуючих документів щодо будь-яких регресних вимог та їх виконання між ТОВ «КРОК ВУД» та «EUROHANDEL GMBH». Також зазначає, що положення статті 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено звільнення від нарахування пені платників податків за порушення податкового законодавства, не застосовуються до осіб, які є сторонами у зовнішньоекономічних контрактах, та на котрих поширюється дія положень Закону №2473 як на контрагентів за зовнішньоекономічними договорами. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог можливе щодо зобов'язань, набутих на підставі будь-яких угод, в тому числі й на підставі угод про відступлення права вимоги. Оскільки договори про заміну боржника (відступлення права вимоги), а також угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог не визнані в судовому порядку недійсними, не є нікчемними та ніким навіть не оспорені, вони породжують передбачені ними правові наслідки. До повноважень контролюючого органу не входить право ревізувати наявність чи відсутність виробничої необхідності в укладенні тих чи інших договорів, а також надавати їм власну довільну оцінку під час виконання публічно-владних управлінських функцій незважаючи на відсутність визначених на це підстав. Оскільки зобов'язання, що випливали з Контракту №KD21062021 від 21 червня 2021 року припинились зарахуванням зустрічних однорідних вимог, обов'язок при проведенні імпортної операції забезпечити надходження товару у законодавчо визначені терміни у ТОВ «Крок Вуд» був відсутній. Крім того вказує, що підставою позову в цій частині є не проведення камеральної перевірки (яка у даній справі навіть не була проведена) всупереч встановленої заборони, оформлення її результатів, в т.ч. нарахування пені, а виключно ті обставини, що для ТОВ «Крок Вуд» не настав строк розрахунків у іноземній валюті, оскільки відповідно до підпункту 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, пп.19-1.1.4 та пп.19.1.34 п.19.1.1 ст.19- 1 ПК України на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи покладено обов'язок, зокрема, щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, а тому доводи апелянта про безпідставність застосування судом першої інстанції пп.102.9 ст.102 та пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України є помилковими. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник відповідача (апелянта) - Крупа-Газуда М. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача - Сочка В. І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції 22 жовтня 2025 року та Кіт У. В. у судовому засіданні 05 листопада 2025 року не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Наказу від 27 квітня 2023 року №235-п та направлень від 27 квітня 2023 року №898/07-16-07-06 та від 27 квітня 2023 року №899/07-16-07-06, виданих ГУ ДПС в Закарпатській області, керуючись пп.20.1.4 п.20 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, абз.2 пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX, ст.ст.75, 78 ПК України ГУ ДПС у Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “КРОК ВУД» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів): №KD 21062021 від 21 червня 2021 року за період діяльності з 21 червня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року за період діяльності з 01 березня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року; №25/10/2021 за період діяльності з 25 жовтня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року.
10 травня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Крок Вуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні вказаних вище зовнішньоекономічних договорів (контрактів) складено акт за №2967/07-16-07-06/36586411, де зазначено наступн. ГУ ДПС у Закарпатській області, направлено на адресу ТОВ “КРОК ВУД» листи:
№8861/6/07-16-07-06 від 17 серпня 2022 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №KD 21062021 від 21 червня 2021 (дата авансового платежу по імпорту товару - 29 червня 2021 року). ТОВ “КРОК ВУД» відповідь не надано;
№804/6/07-16-07-06 від 20 січня 2023 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару- 05 травня 2022 року, 20 травня 2022 року), №25/10/2021 від 25 жовтня 2021 року (дата експорту товару - 11 листопада 2021 року, 25 листопада 2021 року), №KD 21062021 від 21 червня 2021 року (дата авансового платежу по імпорту товару - 01 листопада 2021 року);
- №2351/6/07-16-07-06 від 27 лютого 2023 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 06 червня 2022 року, 20 червня 2022 року, 04 липня 2022 року, 19 липня 2022 року, 27 липня 2022 року, 04 серпня 2022 року);
- №5231/6/07-16-07-06 від 28 квітня 2023 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року дата експорту товару - 24 лютого 2022 року.
ГУ ДПС у Закарпатській області направлено на адресу ТОВ “КРОК ВУД» листи про надання пояснень та їх документального підтвердження від 17 серпня 2022 року за №8861/6/07-16-07-06, від 19 грудня 2022 року за №13816/6/07-16-07-06, від 20 січня 2023 року за №804/6/07-16-07-06, від 27 лютого 2023 року за №2351/6/07-16-07-06, від 28 квітня 2023 року за №5231/6/07-16-07-06.
ТОВ “КРОК ВУД» надало відповідь та підтверджуючі документи листом від 27 лютого 2023 року №42 (вх.4236/6/07 від 09 березня 2023 року) щодо листа ГУ ДПС у Закарпатській області від 20 січня 2023 року за №804/6/07-16-07-06. Стосовно інших листів від 17 серпня 2022 року за №8861/6/07-16-07-06, від 19 грудня 2022 року за №13816/6/07-16-07-06, від 27 лютого 2023 року за №2351/6/07-16-07-06, від 28 квітня 2023 року за №5231/6/07-16-07-06, ТОВ “КРОК ВУД» відповідь не було надано.
У акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 10 травня 2023 року за №2967/07-16-07-06/36586411 зазначено, що ГУ ДПС у Закарпатській області на адресу ТОВ “Крок Вуд» було направлено ряд письмових запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства:
- 17 серпня 2022 року за №8861/6/07-16-07-06 щодо виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) №KD21062021 від 21 червня 2021 року (дата авансового платежу по імпорту товару -29 червня 2021 року);
- 20 січня 2023 року за №804/6/07-16-07-06 щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 05 травня 2022 року, 20 травня 2022 року), №25/10/2021 від 25 жовтня 2021 року та №KD21062021 від 21 червня 2021 року (дата авансового платежу по імпорту товару - 21 червня 2021 року);
- 27 лютого 2023 року за №2351/6/07-16-07-06 щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 06 червня 2022 року, 20 червня 2022 року, 04 липня 2022 року, 19 липня 2022 року, 27 липня 2022 року та 04 серпня 2022 року);
- 28 квітня 2023 року за №5231/6/07-16-07-06 щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 24 лютого 2022 року).
Висновками акту перевірки встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року №2473-VIII. а саме: несвоєчасне надходження товару (повернення коштів) в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного контракту №KD 21062021 від 21 червня 2021 року, укладеного між ТОВ “КРОК ВУД» та фірмою “WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG, Німеччина.
Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ “Крок Вуд» подало заперечення на нього.
Листом ГУ ДПС у Закарпатській області від 15 червня 2023 року за №7098/6/07-16-07- 06 ТОВ “Крок Вуд» повідомлено про те, що за результатами розгляду заперечення на акт перевірки прийнято рішення, що висновки даної документальної перевірки залишаються без змін.
На підставі акта перевірки №2967/07-16-07-06/36586411 від 10 травня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області 16 червня 2023 року прийняло податкове повідомлення-рішення №2812/07-16-07-06 у зв'язку з порушенням ч.3 ст.13 Закону України “Про валюту і валютні операції» застосовано щодо ТОВ “Крок Вуд» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2459976,19 грн пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення валютного законодавства.
Судом першої встановлено, що ТОВ “Крок Вуд» отримано один запит ГУ ДПС у Закарпатській області, а саме: від 20 січня 2023 року за №804/6/07-16-07-06, письмові пояснення на який було надано 27 лютого 2023 року за №42.
У частині авансового платежу по імпорту товару від 21 червня 2021 року згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом) №KD21062021 від 21 червня 2021 року, а також зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 05 травня 2022 року, 20 травня 2022 року) та №25/10/2021 від 25 жовтня 2021 року ТОВ “Крок Вуд» надало письмові пояснення з їх документальним підтвердженням.
У частині авансового платежу по імпорту товару від 29 червня 2021 року згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом) №KD21062021 від 21 червня 2021 року, а також іншого зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 24 лютого 2022 року, 06 червня 2022 року, 20 червня 2022 року, 04 липня 2022 року, 19 липня 2022 року, 27 липня 2022 року та 04 серпня 2022 року), що також був предметом перевірки, ТОВ “Крок Вуд» письмових запитів ГУ ДПС у Закарпатській області не отримувало.
Судом першої інстанції встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка в частині дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 24 лютого 2022 року) була призначена ГУ ДПС у Закарпатській області 27 квітня 2022 року, тобто ще до надіслання ТОВ “Крок Вуд» письмового запиту від 28 квітня 2023 року за №5231/6/07- 16-07-06,
21 червня 2021 року між "WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG" (Продавець) та ТОВ “Крок Вуд» (Покупець) укладено Контракт №KD21062021, предметом якого є купівля-продаж обладнання, а саме, установки для шипового зрощування типу НS 120 вартістю 450000 Євро.
Додатком №2 до Контракту визначено суми та строки здійснення платежів: 90000 Євро - до 29 червня 2021 року; другу частину вартості 45000 Євро - протягом 42 банківських дня з моменту оплати першого авансового платежу; третю частину вартості 270 000 Євро - протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення Продавця про готовність обладнання для відвантаження, але в будь-якому випадку до відвантаження та четверту частину 45 000 Євро - протягом 5 банківських днів після підписання Сторонами акту приймання результатів монтажних робіт і введення обладнання в експлуатацію, але не пізніше 3 місяців з дня відвантаження.
29 червня 2021 року та 01 листопада 2021 року ТОВ “Крок Вуд» здійснило два платежі на загальну суму 135000 Євро, після чого "WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG " розпочало виготовлення обладнання.
З метою виконання зобов'язань за Контрактом 26 січня 2022 року між АТ “Альфа- Банк» та ТОВ “Крок Вуд» було підписано Договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №СLМВ2022008, кошти по якому не надавалися
Продавець відмовив ТОВ “Крок Вуд» у поверненні здійсненої передоплати та попередив, що у випадку нездійснення наступних платежів Товариство втратить здійснену передоплату.
08 липня 2022 року між WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG ", ТОВ “Крок Вуд», а також "EUROHANDEL GmbH" укладено Договір про заміну боржника (уступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ “Крок Вуд» передало, а "EUROHANDEL GmbH" взяло на себе всі права та обов'язки ТОВ “Крок Вуд» за Контрактом №KD21062021 від 21 червня 2021 року, а також набуло право вимоги на повернення від WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG " 45 000 Євро, які були перераховані Товариством 01 листопада 2021 року. "EUROHANDEL GmbH" в свою чергу взяло за себе зобов'язання зі сплати ТОВ “Крок Вуд» 45000 Євро.
01 серпня 2022 року між ТОВ “Крок Вуд», а також "EUROHANDEL GmbH" було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої Сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги за вказаним вище Договором про заміну боржника, а також за Контрактами №16082021 від 16 серпня 2021 року та №22012019 від 22 січня 2019 року, відповідно до яких ТОВ “Крок Вуд» мало непогашену заборгованість перед "EUROHANDEL GmbH".
Також, 08 липня 2022 року було укладено Договір про уступлення права вимоги, за яким "EUROHANDEL GmbH" набуло право вимоги на повернення від WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG " 90 000 Євро, які були перераховані ТОВ “Крок Вуд» 29 червня 2021 року, а також взяло за себе зобов'язання зі сплати ТОВ “Крок Вуд» вказаної суми.
08 липня 2022 року між ТОВ “Крок Вуд» та ТОВ “Голден Фруіт» було укладено Договір про відступлення права вимоги №2, відповідно до якого останнє набуло право вимоги на стягнення 90 000 Євро, які "EUROHANDEL GmbH" повинно сплатити ТОВ “Крок Вуд» згідно з вищевказаним Договором про уступлення права вимоги.
У подальшому, 08 липня 2022 року між "EUROHANDEL GmbH" та ТОВ “Голден Фруіт» укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої Сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги за вказаним вище Договором про відступлення права вимоги №2 від 08 липня 2022 року, а також за Контрактом №1 від 30 листопада 2016 року, відповідно до якого ТОВ “Голден Фруіт» мало непогашену заборгованість перед "EUROHANDEL GmbH".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 16 червня 2023 року №2812/07-16-07-06, яким за порушення ч.3 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Вуд" застосовано пеню у розмірі 2459976,19 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 змінено в частині мотивів задоволення позову. У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №260/5748/23 скасовано. Справу №260/5748/23 направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий судовий розгляд, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позову, виходив з того, що пеня за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та, відповідно, нарахування пені у період з 01 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Разом з тим, Верховний Суд звернув увагу на те, що питання порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та питання розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №240/25642/22.
У постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 Верховний Суд зазначив про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі №420/11208/23, та сформулював правовий висновок відносно непоширення положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на застосування пені, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
Крім того, у наведеній справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. Також, Верховний Суд у названій постанові зазначив про помилковість тверджень стосовно того, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені судом апеляційної інстанції мотиви для задоволення позовних вимог є помилковими, суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків по суті справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, оскільки зобов'язання, що випливали з Контракту №КD21062021 від 21 червня 2021 року припинились зарахуванням зустрічних однорідних вимог, обов'язок при проведенні імпортної операції забезпечити надходження товару у законодавчо визначені терміни у ТОВ «Крок Вуд» був відсутній. Крім того, укладені з фірмою «EUROHANDEL GmbH» правочини не визнані в судовому порядку недійсними, не є нікчемними та ніким не оспорені, такі породжують передбачені ними правові наслідки, при цьому, до повноважень контролюючого органу не входить право ревізувати наявність чи відсутність виробничої необхідності в укладенні тих чи інших договорів, а також надавати їм власну довільну оцінку під час виконання публічно-владних управлінських функцій, незважаючи на відсутність визначених на це підстав. Крім того, в частині авансового платежу по імпорту товару від 29 червня 2021 року згідно з зовнішньоекономічними договорами (контрактом) №KD21062021 від 21 червня 2021 року, (контракту) №01032021 від 01 березня 2021 року (дата експорту товару - 24 лютого 2022 року, 06 червня 2022 року, 20 червня 2022 року, 04 липня 2022 року, 19 липня 2022 року, 27 липня 2022 року та 04 серпня 2022 року), що були предметом перевірки, ТОВ «Крок Вуд» письмових запитів ГУ ДПС у Закарпатській області не отримувало, що виключає визначені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Суд першої інстанції зауважив, що наявність належним чином підтверджених форс-мажорних обставин, згідно з пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПКУ та п.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» є правовою підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог п.3 ст.13 цього Закону, що стосуються строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також від нарахування пені, передбаченої ч.5 ст.13 зазначеного Закону, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо підставності задоволених позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено ст.78 ПК України.
Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі наказу від 27 квітня 2023 року №235-п та направлень від 27 квітня 2023 року №898/07-16-07-06 та від 27 квітня 2023 року №899/07-16-07-06 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “КРОК ВУД» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №KD 21062021 від 21 червня 2021 року за період діяльності з 21 червня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року за період діяльності з 01 березня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року; №25/10/2021 за період діяльності з 25 жовтня 2021 року по 28 квітня 2023 року; №01032021 від 01 березня 2021 року.
Матеріалами справи стверджується, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято акт від 10 травня 2023 року за №2967/07-16-07-06/36586411, яким встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року №2473-VIII, а саме: несвоєчасне надходження товару (повернення коштів) в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного контракту №KD 21062021 від 21 червня 2021, укладеного між ТОВ “КРОК ВУД» та фірмою “WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO.KG, Німеччина.
У подальшому на підставі акта перевірки №2967/07-16-07-06/36586411 від 10 травня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області 16 червня 2023 року прийняло податкове повідомлення-рішення №2812/07-16-07-06 про застосування щодо ТОВ “Крок Вуд» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2459976,19 грн пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення валютного законодавства.
Даючи правову оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №2812/07-16-07-06, колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі, вважає необхідним повторно наголосити, що пеня, передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах, і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, тому доводи позивача в цій частині колегія суддів відхиляє.
Спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом України “Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та операцій з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно з ч.4 ст.11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
За змістом ч.5-6, 9-10 ст.11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з ч.1,3,5,8 ст.13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою №5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
За змістом п.21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
При цьому, пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова 18) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Як встановлено судом першої інстанції, військове вторгнення російської федерації та введення воєнного стану призвели до зменшення обсягів виробництва ТОВ “Крок Вуд» продукції, зменшення доходу, що було наслідком неможливості своєчасного та повного подальшого виконання зобов'язань за Контрактом.
Положеннями ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2473-VIII валютне регулювання в Україні ґрунтується, серед іншого, на принципі свободи здійснення валютних операцій, що передбачає: право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
Згідно з п.6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція) банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за, зокрема: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією; імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
За змістом п.9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Відповідно до ст.627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, унаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи стверджується, що 08 липня 2022 року між WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG (Продавцем за Контрактом №КD21062021, Кредитором), ТОВ «Крок Вуд» (Покупцем за Контрактом №КD21062021, Боржником) та ЕUROHANDEL GmbH укладено Договір про заміну боржника (уступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «Крок Вуд» передало EUROHANDEL GmbH, а останнє прийняло зобов'язання зі сплати боргу у розмірі 450000 Євро на підставі Контракту, укладеного між Кредитором та Боржником, а Кредитор, в свою чергу, надав згоду на заміну Боржника з ТОВ «Крок Вуд» на EUROHANDEL GmbH.
За змістом п.2.4 Договору EUROHANDEL GmbH набуло право вимоги на повернення від WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG сплачених 01 листопада 2021 року ТОВ «Крок Вуд» коштів у розмірі 45 000 Євро, які з підписанням вказаного Договору EUROHANDEL GmbH повинно сплатити ТОВ «Крок Вуд» (п.2.5 Договору).
Таким чином, з укладенням 08 липня 2022 року Договору про заміну боржника (уступлення права вимоги) зобов'язання ТОВ «Крок Вуд», що передбачені Контрактом №КD21062021 від 21 червня 2021 року, припинились та такі були набуті EUROHANDEL GmbH. Одночасно EUROHANDEL GmbH також набуло право вимоги до WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG у частині повернення сплачених первинним Покупцем коштів у розмірі 45 000 Євро.
Колегія суддів зазначає, що вибуття ТОВ «Крок Вуд» зі складу сторін у зовнішньоекономічному зобов'язанні виключає його відповідальність за ненадходження товару або грошових коштів після моменту відступлення права вимоги.
При цьому, обов'язок WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG з повернення ТОВ «Крок Вуд» коштів станом на момент укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог був відсутній, тобто WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG у цій частині був не боржником щодо ТОВ «Крок Вуд».
Наведеними вище обставинами підтверджується, що договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема щодо наявності зобов'язань ТОВ «Крок Вуд» перед EUROHANDEL GmbH (за контрактами №160821 від 16 серпня 2021 року та №22012019 від 22 січня 2019 року) та зобов'язань EUROHANDEL GmbH перед ТОВ «Крок Вуд» (відповідно до п. 2.5 Договору про заміну боржника (уступлення права вимоги) від 08 липня 2022 року) укладений 08 липня 2022 року належними сторонами, які були кредитором та боржником у одних зобов'язаннях та боржником та кредитором - у інших.
Крім того, договором про уступлення прав вимоги від 08 липня 2022 року у зв'язку з укладенням 08 липня 2022 року Договору про заміну боржника (уступлення права вимоги), ТОВ «Крок Вуд» уступило EUROHANDEL GmbH право вимоги на повернення від WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH & CO. KG сплачених 29 червня 2021 року ТОВ «Крок Вуд» коштів у розмірі 90 000 Євро, які з підписанням вказаного Договору EUROHANDEL GmbH повинен сплатити ТОВ «Крок Вуд».
Договором про відступлення права вимоги №2 від 08 липня 2022 року ТОВ «Крок Вуд» відступило ТОВ «Голден Фруіт» право вимоги на стягнення з EUROHANDEL GmbH 90 000 Євро, які останнє повинно було сплатити ТОВ «Крок Вуд» на підставі вищевказаного договору про уступлення права вимоги.
Таким чином, враховуючи наявність зобов'язань ТОВ «Голден Фруіт» перед EUROHANDEL GmbH (за контрактом №1 від 30 листопада 2016 року), а також зобов'язань EUROHANDEL GmbH перед ТОВ «Голден Фруіт» (відповідно Договору про відступлення права вимоги №2 від 08 липня 2022 року) сторони 08 липня 2022 року уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог. Такий укладено належними сторонами, які були кредитором та боржником у одному зобов'язанні та боржником та кредитором - у іншому.
Колегія суддів зазначає, що передача права вимоги змінює особу кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого саме новий кредитор набуває усіх прав та обов'язків за відповідною частиною зобов'язання, включаючи обов'язок щодо дотримання строків валютних розрахунків. Позивач вибув із договірних відносин після укладення договору про відступлення права вимоги та втратив статус резидента за зовнішньоекономічними операціями за цими договорами, а тому відпали підстави для здійснення валютного контролю щодо позивача при проведенні розрахунків за вказаними договорами.
Крім того, відступлення права вимоги у зовнішньоекономічному зобов'язанні є передбаченим законодавством правом сторін зовнішньоекономічного контракту (договору) і не суперечить принципам свободи договору та підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція, зокрема, але не виключно викладена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2025 року у справі №340/10367/23 та від 16 липня 2025 року у справі №320/29423/23.
Колегія суддів зазначає, що підставою для висновку про допущення позивачем порушення частини 3 статті 13 Закону України «Про валютні операції» в частині граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами слугувало неврахування відповідачем договорів про зарахування зустрічних вимог, а тому колегія суддів не надає правову оцінку доводам відповідача щодо визначення дати відліку строку валютного контролю при експортних операціях.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених Інструкцією №7, при цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, а тому, оскільки зобов'язання за Контрактами, які були предметом перевірки контролюючого органу припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, обов'язок при проведенні імпортної операції забезпечити надходження товару у законодавчо визначені терміни у ТОВ ТОВ «Крок Вуд» був відсутній, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.