Справа № 240/3882/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 позов задоволено.
До суду звернувся представник заявників, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з заявою поданою в порядку статті 379 КАС України, в якій просив замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За змістом абзацу першого частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2022, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 66 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що на майно, яке переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Отже, належним доказом правонаступництва заявника та відповідно й підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлого стягувача перейшли до заявника, а саме виданого на ім'я заявника свідоцтва про право на спадщину.
Разом з тим, представник заявниць не надав відповідних доказів того, що після смерті позивача вони прийняли спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину.
Долучена довідка приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області від 07.04.2023 №211/02-14 свідчить про те, що заявниці лише подали заяву про прийняття спадщини за законом.
При цьому, до вступу в спадщину, спадкоємець має право претендувати на весь або частину спадку, а також відмовитись від нього.
З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів вступу заявниць в спадщину та її прийняття, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлене ним клопотання про заміну сторони виконавчого провадження є передчасним.
В той же час суд наголошує, що у випадку отримання заявником відповідного свідоцтва про право на спадщину не позбавлений права в подальшому ініціювати питання заміни сторони правонаступником.
Також, суд зазначає, що адміністративним судочинством не передбачено колективне звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи, що заявниками не було надано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.