Справа № 240/18269/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з 19.07.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 01.06.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому у повному обсязі індексації грошового забезпечення, передбаченої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльності Відповідача 1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача в період з 01.03.2018 по 18.02.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, доплату та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.02.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування індексації грошового забезпечення під час розрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024, передбаченої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача в період з 19.02.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024;
- зобов'язати Відповідача 2 (Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України) здійснити перерахунок, доплату та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України) щодо не врахування індексації грошового забезпечення під час розрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2024 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2024 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 19.02.2022 по день фактичної виплати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати йому довідку щодо сум нарахованих та виплачених коштів, відповідно до рішення суду, за кожну складову доплати (індексації грошового забезпечення помісячно, грошової допомоги на оздоровлення по рокам, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань по рокам), а також суми компенсації втрати частини доходів;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України підготувати та надати ОСОБА_1 довідку щодо сум нарахованих та виплачених коштів, відповідно до рішення суду, за кожну складову доплати (індексації грошового забезпечення помісячно, грошової допомоги на оздоровлення по рокам, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань по рокам), а також суми компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою суду від 24.07.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог з 19.07.2022 або уточненої позовної заяви.
30.07.2025 на виконання вимог ухвали суду позивача через підсистему "Електронний Суд" подав до суду заяву (зареєстрована судом 29.07.2025), в якій просить поновити строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року визнано неповажними, вказані у заяві від 29.07.2025, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог:
- визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024, передбаченої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача в період з 19.07.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024;
- зобов'язання Відповідача 2 (Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України) здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 01.06.2024 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, повернуто позивачу без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
20.10.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно із п.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Таким чином, встановлено строк звернення до суду виключно у справах:
- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Тобто, у справах, щодо виплати всіх сум, що належать при звільненні особа може звернутися до суду в тримісячний строк з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Колегія суддів звертає увагу, що наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України №117 від 01.06.2024 позивача виключено зі списків особового складу. Крім того, в наказі містилася інформацію про виплати при звільненні.
Тобто, про всі складові розрахунку при виключенні зі складу Генерального штабу Збройних Сил України позивач міг дізнатися під час ознайомлення з відповідним наказом і оскаржити їх до суду протягом 3 місяців з дати виключення зі списків особового складу.
Отже, в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 01.06.2024, адже саме до цієї дати позивач отримував грошове забезпечення від Генерального штабу Збройних Сил України. Відтак, тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 01.09.2024.
Водночас, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, про те, що визначаючи строки звернення до суду із заявленими позовними вимогами, слід вважати, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання відповіді на заяву про донарахування виплап, вказана дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду. Небажання особи дізнатися про порушення своїх прав та не вчинення активних дій для їх відновлення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 06.11.2020 у справі №826/14116/18 та інших.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено поважність пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.