Справа № 240/12088/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними, скасування вимоги та податкового повідомлення - рішення,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 24.02.2021 р. №Ф-234143-51 У на суму 21072,33 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.11.2023 р. №000218212410 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 38711,65 грн., в т.ч. 32852,93 грн. штрафної санкції та 5858,72 грн. пені;
- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.02.2024 р. №Ф-0999-0630 У на суму 38711,65 грн.;
- зобов'язати ГУ ДПС у Житомирській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) надміру сплачений ним єдиний внесок за період з серпня 2017 р. по квітень 2019 р. та з вересня 2019 р. по вересень 2021 р. в сумі 21072,33 грн.
Водночас, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77214833, відкритому Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по примусовому виконанню вимоги №Ф-0990-0630У від 12.02.2024, винесеної уповноваженою особою ГУ ДПС у Житомирській області С. Арбузовою, про вимогу сплатити заборгованість з ЄСВ в сумі 38711,65 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року задоволено заяву позивача.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїми правами, передбаченими ст.ст. 300, 304 КАС України, не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства Українизакріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову слідує, що постановою в.о. начальника Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Ковалевською М.В. відкрито виконавче провадження №77214833 з виконання вимоги ГУ ДПС у Житомирській області від 12.02.2024 №Ф-0990-0630 про стягнення з ОСОБА_1 38711,65 грн..
Разом з тим, у виконавчому провадженні №77214833 державним виконавцем вживаються дії по стягненню з ОСОБА_1 нарахованих ГУ ДПС Житомирській області фінансових санкцій та пені в сумі 38711,65 грн., а також 4171,17 грн. витрат за вчинення виконавчих дій, всього сума звернення стягнення: 42882,82 грн.. Більше того, наявне звернення стягнення на заробітну плату позивача та інші його доходи (постанова від 24.02.2025), розшук майна боржника (постанова від 24.02.2025), арешт коштів боржника (постанова від 17.02.2025). У виконавчому провадженні №77214833 із заробітної плати ОСОБА_1 вже стягнуто 20% його заробітної плати (грошового забезпечення) за березень 2025 року.
Тобто проведення державним виконавцем дій у виконавчому провадженні №77214833 призвело до примусового відчуження ОСОБА_1 майна та примусового стягнення з його рахунків коштів, створює перешкоди у фінансовому його становищі та може обмежити можливості ефективного судового захисту, завдає великої фінансової шкоди позивачу, оскільки після стягнення з нього всієї суми у виконавчому провадженні №77214833 ОСОБА_1 доведеться витрачати певні зусилля на відновлення свого права та примусове стягнення з відповідача та інших осіб протиправно нарахованих податкових зобов'язань.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77214833, відкритому Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по примусовому виконанню вимоги №Ф-0990-0630У від 12.02.2024, винесеної уповноваженою особою ГУ ДПС у Житомирській області С. Арбузовою, про вимогу сплатити заборгованість з ЄСВ в сумі 38711,65 грн. до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, може призвести до того, що захист позивача прав, свобод та інтересів, на захист яких подано адміністративний позов, буде істотно ускладнено, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В силу положень статті 150 КАС України, забезпечення адміністративного позову спрямоване на захист прав та інтересів саме позивача, за захистом яких він звернувся (має намір звернутися) до суду.
Оскільки правомірність дій суб'єкта владних повноважень підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана заява підлягає задоволенню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.