Справа № 560/3888/20
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Котломаш" Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Дочірнє підприємство "Котломаш" Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,
В провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду знаходиться вищезазначена адміністративна справа.
У липні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Котломаш" Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод", в якому просило стягнути кошти в розмірі 722717,45 грн у рахунок погашення податкового боргу з рахунків Підприємства у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок вилучення готівки боржника, що належить відповідачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наявність у платника податкового боргу, який утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток. Оскільки цей борг не було сплачено платником своєчасно, він підлягає стягненню у судовому порядку.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2020 задовольнив: стягнув з Підприємства кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 722717,45 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість платника виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим органом згідно податкового повідомлення-рішення, податкового зобов'язання, самостійно задекларованого платником у податковій декларації та пені, нарахованої на непогашені податкові зобов'язання. Чинною є також і податкова вимога контролюючого органу. З огляду на зазначене, за Підприємством обліковується податкова заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.02.2021 скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення нарахованої контролюючим органом пені в сумі 237911,02 грн, в цій частині позову відмовив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи в частині стягнення з платника пені в сумі 237911,02 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що податковим органом неправомірно нараховано пеню в розмірі 237911,02 грн на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за весь період заниження податкових зобов'язань. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 10 вересня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Зокрема, касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що за період з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період судового оскарження податкового повідомлення рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412), тобто через 10 робочих днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення, до 14.12.2019 нарахування пені є правомірним.
Ухвалою від 25 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів з'ясовано, що Управлінням було нараховано позивачу пеню, обчислену на суму заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412 за період з 10.03.2016 по 14.12.2019, тобто за весь період заниження податкового зобов'язання. Однак, наявний у матеріалах справи розрахунок пені не дає можливості виокремити суму правомірно нарахованої пені. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про дату отримання Товариством податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року витребувано у Головного управління ДПС у Хмельницькій області розрахунок пені, обчисленої на суму заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412 за весь період заниження податкового зобов'язання, з врахуванням висновків Верховного Суду щодо зміни правового регулювання даного питання, зазначених у постанові від 10 вересня 2025 року, з обгрунтуванням такого розрахунку та відомості про дату отримання Товариством податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412.
10 листопада 2025 року, на виконання вимог суду, позивачем надано витребувану судом інформацію, а саме, розрахунок пені та відомості про отримання відповідачем спірного рішення податкового органу.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, наданим сторонами доказам та враховуючи рекомендації Верховного Суду щодо належної правової оцінки нарахування податковим органом пені, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відмовляючи в частині стягнення з платника пені в сумі 237911,02 грн, суд апеляційної інстанції у постанові від 17 лютого 2021 року дійшов висновку, що податковим органом неправомірно нараховано пеню в розмірі 237911,02 грн на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за весь період заниження податкових зобов'язань.
Згідно детального розрахунку пені у сумі 237911,02 грн., обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412, наданого Управлінням на вимогу суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що пеня у сумі 237911,02 грн. була нарахована Підприємству за період з 10.03.2016 по 14.12.2019.
Питання нарахування пені регулюється наступними нормами ПК України.
Так, пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017) встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Тобто, наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 129.1 був викладений в наступній редакції (яка також була чинною на час виникнення спірних правовідносин): « 129.1. Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3)».
Таким чином, законодавцем змінено правове регулювання цього питання і передбачено, що пеня розпочинає нараховуватись, зокрема, з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Податковим органом при нарахуванні пені застосовувалась норма статті 129 ПК України в редакції до 01.01.2017, тоді як право у податкового органу на нарахування пені виникло після проведення перевірки та оформлення її результатів (винесення податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 №0000581412), тобто після 01.01.2017.
Наявність вказаних обставин є обов'язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. І оскільки на момент застосування такої процедури вже діяла норма у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування.
Отже, статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
З наданої позивачем інформації встановлено, що позивачем спірне податкове повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412, отримано 05.12.2019, тому колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом неправомірно нараховано пеню в розмірі 237 911,02 грн. на підставі пп. 121.1.2 п. 121.1 ст. 129 ПК України в редакції Податкового кодексу України до 01.01.2017, а саме за весь період занижень дочірнім підприємством "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" податкових зобов'язань.
З огляду на наведене, враховувавши доводи сторін та висновки Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2025 року, колегія суддів вважає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року підлягає скасуванню в частині стягнення розміру нарахованої пені в сумі 237 911.02 грн. та відмовою в цій частині в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Котломаш" Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року скасувати в частині стягнення нарахованої пені в сумі 237 911,02 грн.
В цій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.