Справа № 120/6623/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
В задоволенні решти вимог, - відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 07.04.2022 № 5-вв молодшого сержанта ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з 07.04.2022 з метою прийняття участі у заходах.
У службовому відрядженні у НОМЕР_3 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_4 ), який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", позивач перебував до 25.06.2022, що підтверджується довідкою від 05.08.2023 № 1785, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 05.08.2023 № 1785 ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.
На переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) допущено протиправну бездіяльність щодо не видачі наказу про виплату та щодо не виплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за вищезазначені періоди.
Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей є встановленою та підтвердженою довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 05.08.2023 № 1785 (виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 № 56 гриф), а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови № 168, тому, на переконання суду, має місце протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати такої винагороди за вказані у довідці періоди участі позивача у бойових діях з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.06.2023 по 25.06.2023.
Також, суд не вбачав підстав для зобов'язання відповідача здійснювати ОСОБА_1 виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказаний період з 01.05.2022 по 31.05.2022. Оскільки наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.06.2022 № 297-ОС, а саме згідно з додатком 4 такого наказу, вирішено не виплачувати додаткову винагороду позивачу за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, оскільки останній 14.05.2022 перебував у стані алкогольного сп'яніння в місці дислокації відділення медичного забезпечення 4 ВПС, що підтверджується протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 236437 від 15.05.2022.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що положеннями пункту 4 наказу №164-АГ було визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до цього наказу.
Наказ №164-АГ передбачав активні дії одного суб'єкта владних повноважень органу Держприкордонслужби, у складі якого направлені у службові відрядження військовослужбовці приймають участь у бойових діях або заходах, по направленню у встановлені терміни до іншого суб'єкта владних повноважень органу Держприкордонслужби, у якому вказані відряджені військовослужбовці проходять службу і перебувають на фінансовому забезпеченні, документу (списку), передбаченого додатком 2 до наказу №164-АГ, яким має бути підтверджений факт участі відряджених військовослужбовців у вказаних заходах.
Однак, за період перебування позивача у службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_4 , позивача не було у списках, які надходили від указаної частини.
Відтак посадові особи військової частини НОМЕР_1 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях.
Додатково зазначає, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку та винесення рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для позбавлення позивача права на виплату йому додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Зазначає, що перелік видів дисциплінарних та адміністративних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачена нормами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, отже знаходиться поза межами правового поля. Посилається на протиправність застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
Сторони не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.
31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".
Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 6 Наказу №164-АГ визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100000 гривень або 30 000 гривень видавати на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів.
Таким чином, вищезазначеним Наказом № 164-АГ визначено алгоритм дій при виплаті військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди.
Згідно матеріалів справи у спірний період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2023 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_4 .
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_4 від 05.08.2023 № 1785, згідно відомостей якої позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2023 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі військової частини НОМЕР_4 , куди його було відряджено для несення служби на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Тобто, проаналізувавши процитовані вище норми пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ слід дійти висновку, що оформлена відносно позивача довідка від 05.08.2023 № 1785 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 № 56 гриф) є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до положень наказу № 164-АГ, який діяв у спірний період до 31 липня 2022 року, порядок реалізації права на отримання додаткової винагороди у підвищеному до 100 000 грн розмірі пов'язаний із здійсненням начальниками регіональних управлінь та органів Державної прикордонної служби, до яких відряджені військовослужбовці, дій у формі щомісячного повідомлення органів, де такі військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Таке повідомлення здійснюється шляхом направлення відповідних списків за формою, визначеною додатком 2 до наказу № 164-АГ, і слугує підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Разом з тим суд зазначив, що у даній справі ні відповідач, ні військова частина № НОМЕР_4 не заперечують факту безпосередньої участі позивача у бойових діях у періоди, визначені у довідці від 05.08.2023 № 1785.
Водночас, як встановлено колегією суддів, через ненадходження до відповідача у повному обсязі інформації за встановленою формою та у визначені наказом строки, що передбачено пунктом 4 наказу № 164-АГ, виплата позивачу додаткової винагороди у повному обсязі не була здійснена, внаслідок чого порушено його право на отримання належного грошового забезпечення.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб'єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документа та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.
Крім того, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видана позивачу довідка відповідає довідці за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 392-АГ. Водночас пунктом 11 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу.
Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанцій обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.
Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2023 № 1785, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що єдиною та виключною підставою для нарахування додаткової винагороди є подання списків за формою додатку 2 до наказу № 164-АГ. Суд зазначає, що подання таких списків є лише елементом процедури виплати, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2023 № 1785, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 (гриф).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23, від 23 вересня 2024 року у справі №120/4138/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 120/14606/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 120/4383/23 та № 120/4858/23, від 12 грудня 2024 року у справі № 120/10649/23, від 23 січня 2025 року у справі № 120/6981/23.
Стосовно доводів позивача, щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до пункту 9 Наказу № 164-АГ, до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень визначено не включати військовослужбовців, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Так, відносно військовослужбовця ОСОБА_1 у травні 2022 року складено документи про вчинення адміністративного правопорушення, у зв'язку із його перебуванням у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння. У постанові Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.05.2022 по справі № 743/208/22 суд дійшов висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.06.2022 № 297-ОС вирішено не виплачувати додаткову винагороду позивачу за період з 01.05.2022 по 31.05.2022.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 розділу 16 Порядку 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, в тому числі, в таких випадках: за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України постановою від 28.02.2022 № 168 установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, - у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата зазначеної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно з пунктом 2-1 цієї постанови, порядок і умови виплати додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання вказаних положень Міністром оборони України 25.03.2022 прийнято рішення, доведене до командирів Телеграмою № НР248/1298, яким, зокрема, встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 або 100 000 грн не включаються військовослужбовці, які перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння у місяці вчинення відповідного порушення. Аналогічна норма міститься й у підпункті 9.8 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
Як убачається з матеріалів справи, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.06.2022 № 297-ОС, відповідно до додатка № 4, позивача виключено з переліку військовослужбовців, яким нараховується додаткова винагорода за травень 2022 року, у зв'язку з перебуванням 14.05.2022 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 236437 від 15.05.2022.
Судом першої інстанції встановлено, що зазначений наказ позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувався, а тому є чинним і має обов'язковий характер для сторін.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.