Справа № 560/16154/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в якій просила:
1. Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо неприйняття рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1905/5, в редакції станом на 21 квітень 2023 року, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.07.2023 № 12 в частині, яка стосується ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняти рішення згідно п. 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1905/5, в редакції станом на 21 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виходячи зі змісту отриманої відповіді (листа) міністерства юстиції України за №132993/1-28276/37.4 від 26.09.2024 та витягу з рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.07.2023 №12, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України не завершила відповідно до наданих повноважень процедуру проведення іспиту, який був розпочатий 13-15 червня 2023 року на підставі Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 (в редакції від 21.04.2023, чинній на час складання іспиту), чим, на думку позивача, грубо порушила її права, поставивши у невизначене правове становище та фактично позбавляючи права на професійну діяльність.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо ОСОБА_1 відповідно до п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1905/5, в редакції станом на 21.04.2023.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.07.2023 № 12 в частині, яка стосується ОСОБА_1 .
Зобов'язано Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняти рішення щодо ОСОБА_1 згідно з п. 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1905/5, в редакції станом на 21.04.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю відбувся 13-15.06.2023 у приміщенні Конгресно-виставкового центру "Парковий" за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а, відповідно до затвердженого графіку його складання.
ОСОБА_1 була допущена до складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю та 15.06.2023 взяла в ньому участь.
Згідно з даними, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 електронного анонімного тестування, ОСОБА_1 набрала при складанні теоретичної частини 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 25 балів та практичних завдань - 26 балів.
Водночас стосовно ОСОБА_1 за результатом опрацювання інформації, що міститься у Звіті ДП "НАІС" від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування (далі - Звіт), додатку до Звіту та листі ДП "НАІС" від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією прийнято не було.
22.06.2023 ДП "НАІС" за результатом здійснення аналізу роботи електронної системи для проведення електронного анонімного тестування та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, членам Комісії було надано звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими особами, де серед інших зазначена ОСОБА_1 (кап150623-610).
У Звіті ДП "НАІС" від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування (далі - Звіт) зазначено, що за авторизованими особами, у тому числі Позивачем, у системі електронного іспиту зафіксовано одночасне поєднання кількох чинників (критеріїв визначених у п. 1 Звіту), а саме:
- наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;
- наявності щонайменше п'яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;
- наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.
Міністерство юстиції листом від 22.06.2023 вих. № 80957/37/16-23 та Комісія листом від 22.06.2023 звернулися до Національної поліції України з повідомленням про можливе несанкціоноване втручання в роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування, яке відбулося 13-15 червня 2023 року, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 361 Кримінального кодексу України.
Міністерство листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 03.07.2023 за вих. № 24695/24/3/3-2023/вс було повідомлено про початок досудового розслідування в кримінальному проваджені № 12023100100002516 за вказаним у листі Міністерства фактом, кваліфікованим за частиною п'ятою статті 361 Кримінального кодексу України.
Листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 24.07.2023 вих. № Б-1288/125/23/1/04-2023 було повідомлено про розгляд заяви Комісії та зазначено про відкриття кримінального провадження № 12023100060001280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 361 Кримінального кодексу України, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві.
Рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву в засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП "НАІС" від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивача.
На запити Міністерства юстиції листом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві від 05.11.2024 за вих. № 231559-2024 повідомлено, що досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні триває; листом Київської міської прокуратури від 10.02.2025 за вих. № 31/1-217ВИХ-25 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100002516 доручено Першому слідчому відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві. Наразі досудові розслідування в кримінальних провадженнях тривають.
Комісією станом на сьогодні рішення за результатами проведеного 13-15.06.2023 кваліфікаційного іспиту про видачу або відмову у видачі Міністерством свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю щодо позивача не прийнято.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на дату складання іспиту діяв Порядок в ред. від 21.04.2023 року, а тому і завершення процедури кваліфікаційного іспиту з видачею свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю також мало завершитись відповідно до означеної редакції Порядку. Під час розгляду сторонами не надано суду переконливі докази того, що під час складання іспиту у системі виникали проблеми (збій). Позивач склала кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивачу.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є виключною компетенцією Комісії, тобто є дискреційними, а тому зобов'язальні вимоги щодо прийняття того чи іншого рішення з даного питання є втручанням у діяльність органів виконавчої влади. Рішення Комісії від 17.07.2023 № 12 було прийнято на підставі звіту ДП "НАІС" про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивача. Оголошення перерви у засіданні Комісії є необхідним кроком для встановлення добропорядності позивача під час складання іспиту та підтвердження або спростування інформації ДП "НАІС" про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи стосовно виконання тестування цим кандидатом. Апелянт також зазначив, що законодавством не визначено, у які саме строки після завершення іспиту має бути прийнято Комісією рішення щодо видачі або відмови у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Комісія діяла в межах повноважень та наявної в неї інформації, в тому числі з урахуванням наданого Звіту ДП "НАІС" і додатку до нього про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб, що було проігноровано.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ).
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності (стаття 2-1 Закону №3425-ХІІ).
Згідно ч.2 статті 3 Закону № 3425-ХІІ нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
Частинами 1, 4, 5 статті 10 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.
Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначає Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 від 28 липня 2011 року (далі - Порядок).
На момент спірних правовідносин, а саме складання іспиту позивачем, діяв Порядок №1905/5 в редакції станом на 21.04.2023.
Відповідно до пункту 19 Порядку (в редакції станом на день складання позивачкою іспиту) об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Згідно пунктів 21 та 24 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань, електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль видаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається Секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації (пункт 25 Порядку).
Відповідно до п. 31-32 Порядку теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість (пункт 38 Порядку).
Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 39 Порядку).
Відповідно до п. 40 Порядку після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.
Згідно із п. 41-42 Порядку комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (не підтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.
Наказом МЮУ "Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату" від 19.06.2023 № 2264/5 внесено зміни до Порядку, які набрали чинності з 20.06.2023.
Пункт 38 Порядку викладено у такій редакції: "Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.
Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.
Звіт про роботу системи складається з метою з'ясування наявності або відсутності несанкціонованого втручання в роботу системи та обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.
Забороняється розголошення інформації, що міститься в звіті про роботу системи, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї."
Відповідно до абзацу першого пункту 39 Зміненого порядку протягом 2 робочих днів після отримання Комісією звіту про роботу системи від адміністратора системи секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.
Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні (абзац перший пункту 40 Порядок в ред. від 19.06.2023).
Пунктом 41 Порядку в редакції від 19.06.2023 встановлено, що Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування та інформації, зазначеної у звіті про роботу системи, приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб, стосовно яких у звіті про роботу системи містяться відомості про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання ними електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування.
Пунктом 42 Порядку в ред. від 19.06.2023 вказано, що після підписання екзаменаційної відомості секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові (за наявності) присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові (за наявності), реквізити паспортів, зареєстроване або задеклароване місце проживання (місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; відомості про звіт про роботу системи; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.
Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування. Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головою та секретарем Комісії (пункти 41 - 43 Порядку).
Згідно з п. 44 Порядку в ред. від 19.06.2023 повторне електронне анонімне тестування проводиться з використанням системи за процедурою, визначеною цим Порядком для проведення електронного анонімного тестування, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.
Комісія на підставі результатів повторного електронного анонімного тестування приймає рішення, передбачені п. 43 цього Порядку (п. 46 Порядку в ред. від 19.06.2023).
Аналізуючи наведені вище зміни до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, є підстави вважати, що Міністерство юстиції України лише з 20.06.2023 року змінило порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється саме після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи. При цьому у випадку наявності відомостей про існування обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання кандидатами електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування Комісія приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб.
При цьому, Порядок в редакції від 19.06.2023 року передбачає наступні строки для реалізації ВККН відповідної процесуальної дії, а саме 5 днів - на отримання звіту про роботу системи, 2 дні - на формування екзаменаційної відомості після отримання зазначеного звіту або ж прийняття рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування (за наявності визначених Порядком в ред. від 19.06.2023 року підстав для цього).
Слід також врахувати, що відповідно до п. 3.6. 3,7 регламенту роботи ВККН при Міністерстві юстиції України, затвердженого рішенням ВККН від 26 листопада 2020 року №1 (зі змінами) (далі Регламент) після формування екзаменаційної відомості секретарем Комісії у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні, здійснюється ідентифікація результатів електронного анонімного тестування. Після проведення ідентифікації до екзаменаційної відомості вносяться прізвища, імена та по батькові осіб, що складали кваліфікаційний іспит. Екзаменаційна відомість скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.
Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату.
Відповідно до п. 18 Регламенту рішення Комісії викладається в письмовій формі і підписується головуючим на засіданні та членами Комісії, які брали участь у засіданні.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивач набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 25 бали та практичних завдань - 26 балів.
Під час складання кваліфікаційного іспиту від позивача не надходило жодних зауважень щодо некоректної роботи системи, чи не точності запитань (завдань), які поставленими перед кандидатами.
Крім того, саме система визначає правильність відповідей та час, за який дані відповіді надані, в цьому випадку жодний із членів комісії не може втручатися в цю систему.
Під час розгляду цієї справи сторонами не надано суду переконливі докази того, що під час складання іспиту у системі виникали проблеми (збій).
Згідно з даними, які містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 року електронного анонімного тестування, за результатами виконання теоретичної частини позивач склала іспит, тобто набрала необхідну кількість балів.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки процедура іспиту проходила під час дії норми Положення №1905/5 в редакції від 21.04.2023, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині та погоджується з висновком суду першої інстанції, що завершення процедури кваліфікаційного іспиту з видачею або відмовою у видачі свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю також мало бути відповідно до означеної редакції Порядку.
Відповідно до пункту 38 Порядку в ред. від 19.06.2023 року після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.
Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.
Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по-батькові осіб, що виконали електронне анонімне тестування, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 40 Порядку).
Згідно з пунктами 2-1, 2-2 Положення основними засадами роботи Комісії є законність, об'єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов'язковість. Формою роботи Комісії є засідання.
Під час засідання Комісії секретар веде протокол (пункт 21 Положення).
Відповідно до пункту 2 глави І Регламенту, регламент Комісії визначає порядок скликання Комісії проведення її засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Комісії відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Комісії.
Підпунктами 6, 8 пункту 13 глави II Регламенту визначено, що Комісією може бути прийнято рішення про оголошення перерви у засіданні. За рішенням Комісії засідання Комісії може бути продовжено або у ньому можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 було оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС") від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, серед яких є позивач.
В обґрунтування правомірності своїх дій, які стосуються неприйняття відповідного рішення щодо позивача протягом тривалого часу, відповідач зазначив, що наразі триває кримінальне провадження щодо факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб.
Проте колегія суддів вважає вказані відповідачем доводи необґрунтованими, адже жодних посилань на кримінальні провадження, проведення в рамках таких проваджень експертиз, наведене вище рішення відповідача не містить.
Водночас в ході розгляду справи відповідач не повідомив суду ні про будь-які дії по отриманню експертно-технічного дослідження системи чи комп'ютерного обладнання, яким було облаштовано автоматизоване робоче місце авторизованої особи (позивача), ні про хід слідства чи результати розгляду звернення до правоохоронних органів для встановлення несанкціонованого втручання в роботу через авторизовані робочі місця авторизованих осіб. Крім того, з рішення про перерву не вбачається, які саме дії має здійснити Комісія з метою встановлення чи спростування факту добропорядності позивача.
Між тим суд встановив, що позивач склала кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивачу.
Інших рішень, окрім рішення №12 від 17.07.2023, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відносно позивачки відповідачем не приймалось.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Окрім того, Верховний Суд указує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Колегія суддів зазначає, що незавершення відповідачем протягом тривалого часу ( більше 2 років) процедури кваліфікаційного іспиту порушує право позивача на правову визначеність у питанні її кар'єри та правомірних сподівань.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого нею рішення, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
За загальним визначенням, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Також, ЄСПЛ у рішенні від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату прийняти рішення щодо ОСОБА_1 згідно з п. 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1905/5, в редакції станом на 21.04.2023.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.