Справа № 120/571/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії,
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 22.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано позивачу у 5-тиденний строк з часу отримання копії цієї ухвали усунути виявлені судом недоліки, які зазначені в її мотивувальній частині.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначено вище, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 17 лютого 2025 року про повернення позовної заяви, виходив з того, що позивач у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 22 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Згідно з ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Так, ухвалою суду першої інстанції від 22 січня 2025 року позовну заяву позивача залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а саме до суду не надано:
посвідчення інваліда війни другої групи;
примірника позовної заяви з додатками для відповідача.;
докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору;
всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Копія ухвали від 22.01.2025 направлялась позивачу засобами поштового зв'язку на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем (адресатом) 06.02.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вжив необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Позивач отримавши копію вищезазначеної ухвали суду від 22.01.2025, мав обов'язок усунути виявлені судом недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк.
Отже, оскільки позивач отримав копію ухвали про залишення позову без руху 06.02.2025, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали є 11 лютого 2025 року.
Разом із тим, як у встановлений судом строк, так і станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. При цьому, будь-яких клопотань процесуального характеру щодо можливості продовження встановленого судом строку останнім також не подано.
Частиною п'ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В матеріалах справи міститься заява щодо виконання ухвали від 22 січня 2025 року, відповідно до відмітки суду вона надійшла 17 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку, який вказаний в ухвалі суду від 22 січня 2025 про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законність оскарженої ухвали суду, оскільки позивач не усунув виявлений недолік позовної заяви, і матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій (спроб) для усунення недоліку протягом строку, який вказаний в ухвалі суду від 22 січня 2025 про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, судова колегія враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що недоліки позовної заяви є суттєвими і у своїй сукупності перешкоджають можливості вирішити питання про відкриття провадження за цією позовною заявою. Позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, однак своїм правом не скористався.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.