Справа № 620/16285/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
17 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рух справи.
11.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач 1), та Військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - третя особа), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не складення та не подання до третьої особи всіх необхідних документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_2 скласти та направити до третьої особи всі необхідні документи про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не складення та не подання до третьої особи всіх необхідних документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця позивач у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та направити до третьої особи всі необхідні документи про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у конкретні проміжки часу за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 включно.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у вказані періоди 2023-2024 роки приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у зв'язку з має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у задоволенні позову було відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Крім того, апелянт наголосив, що судом першої інстанції не вживалися заходи щодо встановлення обставин у справі і витребування доказів необхідних позивачу для підтвердження його позиції, а надані позивачем документи підтверджують обґрунтованість його позовних вимог.
Крім того, апелянт наголосив на судовій практиці Верховного Суду з подібних спорів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 витребувано справу зі суду першої інстанції, ухвалою від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено слухання справи у порядку письмового провадження.
Відзив відповідачами не подавався.
Третьою особою подано відзив, яким підтримали висновки суду першої інстанції.
Клопотання військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про заміну сторони не підлягає задоволенню на цій стадії розгляду з огляду на те, що таке клопотання може розглядатися на стадії виконання у разі задоволення позовних вимог.
З поважних причин слухання справи продовжувалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_3 перебувала в оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 , де брала участь у бойових (спеціальних) завданнях та забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідно до акту прийому-передачі №5718 (гриф) від 06.12.2023 рота охорони 4-го ІНФОРМАЦІЯ_3 передана з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 в підпорядкування військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 (а.с.69).
Згідно з інформації третьої особи у період з 19.09.2023 по 11.02.2024 ОСОБА_1 , виконував бойові (спеціальні) завдання пропорційно часу безпосередньої участі, та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у тому числі у складі оперативного підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 на підставі бойових розпоряджень (наказів) командира Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 .
З 11.06.2024 позивача виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26.06.2024 представник позивача звернулася з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтересах позивача, в якому просила надати належним чином завірені копії документів (або належним чином завірені копії витягів з відповідних документів) про виконання військовослужбовцем бойових завдань.
Листом від 24.07.2024 №5/6312 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача повідомлено, що Військові частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не передбачені переліком (наказ МОУ від 07.06.2018 №44), а відтак позбавлені права видачі довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих військових частин військовослужбовців. Таким чином, видані довідки про виконання бойових завдань (додатки №1, 2, 3) не дає підстав третій особі зробити належні виплати додаткової винагороди особовому складу відповідного підпорядкованого підрозділу охорони.
29.07.2024 представником позивача надіслано адвокатські запити до відповідачів, у яких просив надати належним чином завірені копії документів (або належним чином завірені копії витягів з відповідних документів) про виконання військовослужбовцем бойових завдань.
Листом від 25.09.2024 №1609 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що довідки про безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань пропорційно часу безпосередньої участі, згідно з бойовими розпорядженнями (наказами) командира Військової частини НОМЕР_1 на підставі рапортів командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 були надані за відповідні періоди від 16.12.2023 №1964 та від 23.02.2024 №420 (бойові розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 були отримані командиром роти охорони під особистий підпис). Службовими особами Військової частини НОМЕР_1 жодні документи, що стосуються виплат військовослужбовцям роти ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у військову частину не надходило.
Листом № 2192/1673 від 29.09.2024 Військова частина НОМЕР_2 повідомила, що на виконання вимог пункту 9 наказу №260 від 07.06.2018 для здійснення виплат, передбачених пунктом 2 наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 військовою частиною НОМЕР_2 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана довідка №4716 від 28.12.2024 про підтвердження періоду виконання завдань відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 та переліком особового складу.
Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (надалі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ №164).
Пунктом 1 Наказу №164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 Наказу №164-АГ під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; з завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов'язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій, виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Пунктом 3 Наказу №164 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Відповідно до пункту 4 Наказу №164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 12 Наказу №164 визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
У пункті 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29 зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовослужбовцем і безпосередньо брав участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а саме бойове чергування.
Вказана обставина не є спірною, і підтверджена документами: витяг із журналу бойових дій за період з 13.10.2023 по 11.02.2024 складений і підписаний командиром роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.07.2024, в якому зазначено - несення бойового чергування відповідно до бойового розпорядження командира (а.с.28), та довідками командирів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про проходження позивачем військової служби у цих військових частинах (а.с.19, 22, 25).
Таким чином, вказаними документами підтверджується факт виконання бойового завдання - несення бойового чергування.
Зокрема, встановлено, що виконання бойових завдань зводилося до чергування у районі населеного пункту Ріпки Чернігівської області (який не входять до зон бойових ді), заходи стабілізаційні дії, а саме охорона та оборона будівель, несення служби на блокпостах, охорона залізничного шляхопровіду, ведення спостереження контроль руху автотранспорту, тощо.
Вказане підтверджено витягом бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 проводились стабілізаційні дії (а.с.70).
Крім того, встановлено, що згідно рапорту від 26.12.2023 командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ця рота у період з 04.12.2023 по 20.12.2023 виконувала бойове розпорядження - стабілізаційні дії (а.с.71).
Отже, в матеріалах судової справи відсутні докази щодо виконання позивачем таких бойових завдань, які зазначені у пункті НОМЕР_4 окремого доручення Міністра оборони України № 912/а/29, а саме виконання бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильним, і доводи апелянта їх не спростовують.
Щодо всіх інших доводів апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк