Справа № 640/11428/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.Г. Секірська
17 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 від 11.04.2019, затверджений т.в.о. голови ДМС України Н.М.Науменком.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Беручи до уваги неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 19.09.2018 має зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю № 1094945 від 05.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
30.12.2010 Совєтським РВ УМВС України в АР Крим видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , в якому міститься відмітка про зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , з 14.10.1998; та в який 22.04.2015 Київським РВ у м. Харкові ГУДМС у Харківській області вклеєно фотокартку позивача у зв'язку з досягненням 45 років (а.с. 4-19).
11.08.2011 Феодосійською міжрайонною ДПІ (Совєтським відділенням) ОСОБА_1 видано картку платника податків з зазначенням РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 20).
11.04.2019 за вх. № 10079-19 до ДМС України надійшов лист ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, в якому зазначено, що в ході проведення державної-профілактичної операції «МІГРАНТ» на території Київської області було виявлено громадянина Російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 від 21.04.2004 року. Одночасно з чим було встановлено, що у даної особи є в наявності паспорт громадянина України з ідентичними фотозображеннями на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Узбекистан, місце проживання, АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 виданий Сокирянським РВ УДМС в Чернівецькій області від 08.06.2018. Згідно пояснень вищевказаної особи він є громадянином Російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Походження паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснити не може. Просили перевірити законність документування паспортом громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Узбекистан, місце проживання, АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий Сокирянським РВ УДМС в Чернівецькій області від 08.06.2018 (а.с. 46).
До листа було додано підтверджуючі матеріали на 13 арк., дактилоскопічна карта на 1 арк., оптичній носій інформації 1 шт.
11.04.2019 т.в.о. голови Державної міграційної служби України затверджено висновок № 64/2019 службової перевірки за фактом порушень законодавства при документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 , у якому зазначено таке.
Керуючись пунктами 108, 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 № 745), вважала би:
1) службову перевірку щодо порушень законності при оформленні і видачі Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати закінченою;
2) паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку;
3) внести до ІП «ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП інформацію про визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) відповідно до ст. 214 КПК України копію висновку та матеріали перевірки надіслати до ГУНП в Київській області для прийняття відповідного процесуального рішення (а.с. 42-45).
Позивач вважає висновок незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки оформлення та видача паспорта громадянина України відбувалась із повним дотриманням вимог чинного законодавства, спірний висновок ґрунтується лише на можливих доводах, що позивач фактично документований паспортом РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.01.2010 згідно «Банку даних Інтерполу» знаходиться у розшуку.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з вимогами статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Абзацом другим частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302) паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:
коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
непридатності паспорта для подальшого використання;
припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;
коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;
смерті особи, якій було видано такий паспорт;
закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;
оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;
неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
Згідно пункту 109 Порядку № 302, у разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Системний аналіз викладених правових норм права свідчить, що правовою підставою для визнання паспорту громадянина України недійним є його оформлення з порушенням вимог чинного законодавства України, що має бути встановлено в ході службової перевірки шляхом здійснення повного та всебічного дослідження всіх обставин набуття особою громадянства України та документування її відповідним паспортом.
Оскаржуваним висновком відповідач вирішив паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку.
Судом встановлено, що 11.04.2019 до ДМС надійшов лист Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19 № 863/109/03/15-19, згідно якого встановлено, що в ході проведення державно-профілактичної операції «Мігрант» на території Київської області було виявлено громадянина Російської федерації, який повідомив про себе наступні персональні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 21.04.2004 документований паспортом громадянина Російської федерації НОМЕР_3 . При затриманні у ОСОБА_2 виявлений паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 08.06.2018 Сокирянським районним відділом УДМС України в Чернівецькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому громадянин Російської федерації ОСОБА_2 не зміг пояснити походження вищезазначеного паспорта громадянина України.
В ході проведення перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Джуманишуй, Узбекистан, 06.06.2018 звернувся до Сокирянського РВ УДМС в Чернівецькій області із заявою про втрату паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30.12.2010 Совєтським РВ ГУ МВС України в АР Крим. Відповідно до вимог п.46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок № 302) заявником були надані наступні документи: заява встановленого зразка про втрату паспорта; копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим; картка платника податків, видана 12.08.2011 Феодосійською міжрайонною ДПІ (Совєтське відділення); довідка про реєстрацію місця проживання від 01.06.2018 № 1258, виданау виконавчим комітетом Вашковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області. Відповідно до п.п.12, 13, 52 Порядку № 302 06.06.2018 співробітниками Сокирянського РВ було внесено інформацію про заявника до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та сформовано заяву - анкету № 1927246. Заява про втрату паспорта 06.06.2018 була зареєстрована та сформована справа про втрату паспорта № 71. За результатом розгляду справи про втрату паспорта від 06.06.2018 № 71, громадянин ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України № НОМЕР_4 .
Також, згідно даних бази ЄІАС УМП ДМС України встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Джуманишуй, Узбекистан, документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_5 , виданим 13.09.2011 органом видачі 0103; серії НОМЕР_6 , виданого 16.04.2018 органом видачі 7321; серії НОМЕР_7 , виданим 30.06.2017 органом видачі 7321; серії НОМЕР_8 , виданим 09.07.2018 органом видачі 7321.
Згідно вимог п.14 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 1001) (далі - Порядок № 152), при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а саме: серії НОМЕР_6 , виданого 16.04.2018 органом видачі 7321; серії НОМЕР_7 , виданого 30.06.2017 органом видачі 7321; серії НОМЕР_8 , виданого 09.07.2018 органом видачі 7321, до заяв - анкет були внесені відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук ОСОБА_1 .
Під час проведення перевірки, а також згідно даних баз ЄІАС УМП ДМС України було встановлено, що фотозображення громадянина Російської федерації, який повідомив про себе персональні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було надіслано в електронному форматі листом Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-09, та фотозображення, яке внесено до заяв-анкет щодо оформлення паспортів для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 та міститься в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУМВС України в АР Крим, - є ідентичними та належать одній особі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи місять пояснення ОСОБА_2 від 11.04.2019, який під час затримання повідомив, що є громадянином російської федерації та власноруч зазначив про наявність у нього українського паспорту (а.с. 49). Факт затримання саме позивача 11.04.2019 року сторонами не заперечується, про що свідчить зміст позовної заяви.
Під час вивчення матеріалів, які надані у додатку до листа Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19, відповідачем встановлено, що відповідно до копії додатку № 1 до Інструкції щодо застосування положення про паспорт громадянина Російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Бухара, Узбекистан, документований 21.04.2004 паспортом громадянина Російської федерації НОМЕР_3 у зв'язку із обміном паспорта громадянина Російської федерації серії НОМЕР_9 , виданого 10.01.1996 відділом 11 м. Москва. Фотозображення, яке міститься у вищезазначеному додатку № 1 ідентичне з фотозображенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії особової справи «Банк даних Інтерполу», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2010 знаходиться у розшуку (запобіжний захід - арешт) на підставі Європейського ордеру на арешт. Фотозображення, яке міститься у копії особової справи «Банк даних Інтерполу», ідентично з фотозображенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон та містяться в базі даних «Аркан ЦП» встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2017 перетнув державний кордон та в'їхав до України за паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_10 . 24.03.2017 громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон та виїхав за межі України за паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_10 .
Крім того, дактилоскопічною картою було ідентифіковано особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як одну й ту саму особу (а.с. 60).
Враховуючи вищевикладене слід вважати, що паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 30.12.2010 Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я особи з персональними даними « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », фактично документований громадянин російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.01.2010 згідно «Банку даних Інтерполу» знаходиться у розшуку.
Викладена у висновку інформація підтверджується долученими до листа ГУНП в Київській області від 11.04.2019 № 863/109/03/15-19 матеріалами, а саме - копіями заяви від 21.04.2004 про видачу (заміну) паспорта громадянина РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47), детальною інформацією про перетин кордону (а.с. 48); пояснень ОСОБА_2 від 11.04.2019 (а.с. 49), особової справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Банку даних Інтерполу (а.с. 51-58), паспорта громадянина України № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59); дактилоскопічної карти ОСОБА_5 , 11.03.1970 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 60); матеріалами справи про втрату паспорта № 71, розпочатої 06.06.2018 Сокирянським районним сектором УДМС України в Чернівецькій області, щодо ОСОБА_1 (а.с. 61-86), в якій містяться копії заяви ОСОБА_1 від 06.06.2018 про видачу паспорта замість утраченого паспорта громадянина України; облікову картку особи; паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 30.12.2010; картки платника податків; паспортів громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_11 від 16.04.2018; № ЕТ293636 від 13.09.2011; довідки про реєстрацію місця проживання від 01.06.2018 № 1258; висновку від 08.06.2018 за заявою про втрату паспорта, затвердженого завідувачем Сокирянського РВ УДМС України в Чернівецькій області, яким прийнято рішення видати ОСОБА_1 паспорт замість утраченого; оформлено 08.06.2018 паспорт ID№ НОМЕР_4 ; заяви про реєстрацію місця проживання; повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання; свідоцтва про право на спадщину; відомостей про реєстрацію місця проживання фізичних осіб на 04.06.2018; витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 06.06.2018.
Суд критично ставиться до посилання суду першої інстанції на те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 є недійсним на момент прийняття оскаржуваного рішення у зв'язку з тим, що він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта, адже вказана перевірка проводилась з метою дослідження правових підстав видачі вказаного паспорту станом на 2010 рік, тому подальше анулювання вказаного паспорту не може вплинути на правові підстави факту видачі цього паспорту.
Таким чином, відповідачем на підтвердження законності оскаржуваного висновку було надано належні та допустимі докази, які в своїй сукупності підтверджують правомірність вказаного висновку, згідно з яким вирішено відповідно до п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вважати недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню у встановленому порядку паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 30.12.2010 Совєтським районним відділом ГУМВС України в АР Крим.
В свою чергу позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту та обставини набуття ним громадянства України.
Набуття документа на підтвердження громадянства України, в т.ч. паспорта громадянина України, без підтвердження набуття громадянства України як такого, свідчить про набуття такого документа з порушенням законодавства, що є достатньою підставою для прийняття органом Державної міграційної служби України рішення про визнання такого документа оформленим з порушенням вимог законодавства України та, відповідно, недійсним.
Народження позивача на території колишньої УРСР, тривале його проживання на території України, отримання позивачем паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, добросовісне користування правами та виконання обов'язків, передбачених законодавством для громадян України, не є підставою для висновку про наявність в особи громадянства, оскільки набуття громадянства України здійснюється виключно на підставі статей 3, 6 Закону «Про громадянство».
Як вже зазначив суд, на підтвердження законності висновку відповідачем надано належні та обґрунтовані докази, чим в повній мірі виконано вимоги ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, хоча вирішення питання про дійсність паспорта і є втручанням в особисте життя особи, з огляду на обставини цієї справи воно було здійснено з легітимною метою (приведення суспільних відносин у відповідність до вимог законодавства) згідно із законодавством (відповідно до пунктів 108, 109 Порядку №302, ст. ст. 3, 6 Закону «Про громадянство»), відповідало принципу пропорційності та було необхідним у демократичному суспільстві, а тому таке втручання здійснено у відповідності до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк