Справа № 620/6263/25 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА
14 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.04.2025 № 974260187001 (реєстраційний №14837/03-16) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.04.2025 р. та вирішити питання про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає необґрунтованим твердження ГУ ПФУ в Одеській області, що викладені у рішенні про відмову у перерахунку пенсії про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, у зв'язку із відсутністю документа про припинення позивачем підприємницької діяльності, оскільки відповідно до інформації, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2025 записів щодо ОСОБА_1 не знайдено, дані про реєстрацію позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності відсутні.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.04.2025 № 974260187001 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.04.2025.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі заяви та наданих документів, Головним управлінням прийнято рішення від 14.04.2025 №974260187001 про відмову у перерахунку пенсії, як непрацюючій особі, оскільки у наданому Витязі з ЄРС для ФОП дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької фізичної особи-підприємця відсутня.
Апелянт зазначає, що завдання з розгляду заяви позивача від 07.04.2025 Головним управлінням виконано, надалі правовідносини з позивачем мають відбуватися з органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивача, а саме - з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутився в дискреційні повноваження пенсійного органу.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 та від 15.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 до суду 04.08.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За документами пенсійної справи працює.
Позивач 11.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 18.12.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Позивач 13.01.2025 звернувся до начальника Головного управління ПФУ в Чернігівській області із зверненням щодо внесення змін в базу даних ПФУ в Чернігівській області як непрацюючого пенсіонера, оскільки не працює та не веде підприємницьку діяльність. До звернення додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію довідки Головного управління ДПС у Чернігівській області.
Листом від 03.02.2025 р. №1425-486/Н-02/8-2500/25 позивачу запропоновано звернутися до відділу обслуговування громадян № 2 та надати необхідні документи відповідно до Порядку №22-1. Позивач звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради із заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням. Рішенням від 01.04.2025 позивачу відмовлено у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, у зв'язку з тим, що статус підприємця був припинений ще 15.04.2008. Тобто, ОСОБА_1 не мав статусу підприємця і припинення такого статусу не могло бути здійснено станом на дату звернення із заявою 01.04.2025.
Позивач 07.04.2025 вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якою повідомив про дату закриття ФОП, 15.04.2008.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.04.2025 № 974260187001.
Підставою для відмови в перерахунку пенсії слугувала відсутність у наданому Витязі з ЄРС для ФОП дати запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Листом від 14.04.2025 № 2500-0205-8/24985 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення.
Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Стаття 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV визначає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно пункту 2.21 Порядку № 22-1 документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
При цьому, за відсутності вказаних вище даних у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).
У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
При цьому, за відсутності вказаних вище даних у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови в перерахунку пенсії слугувала відсутність у наданому Витязі з ЄРС для ФОП дати запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Однак, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звертаючи до пенсійного органу із заявою про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування надав копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.12.2024 № 16939377624, згідно якої статус підприємця був припинений позивачем 15.04.2008.
Також позивач надав лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.12.2024, відповідно до якого згідно облікових даних Реєстру самозайнятих осіб ОСОБА_1 перебував на податковому обліку в Чернігівській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області як фізична особа-підприємець з 07.06.2006 по 17.06.2008.
Відповідно до інформації, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2025 підприємницька діяльність позивача припинена 15.04.2008.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що викладені у рішенні про відмову у перерахунку пенсії від 14.04.2025 № 974260187001, про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, у зв'язку із відсутністю документа про припинення позивачем підприємницької діяльності.
Інших підстав для відмови позивачу у перерахунку пенсії, органом Пенсійного фонду України не зазначено. Відтак, рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно доводів апелянта про те, що перерахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, суд зазначає наступне.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Щодо доводів Головного управління ПФУ в Одеській області про те, що завдання з розгляду заяви позивача від 07.04.2025 Головним управлінням виконано, надалі правовідносини з позивачем мають відбуватися з органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивача, а саме - з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суд апеляційної інстанції зазначає, що дії зобов'язального характеру щодо перерахунку пенсії позивача має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача.
Враховуючи, що право позивача на перерахунок пенсії порушило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, то саме цей орган Пенсійного фонду України належить зобов'язати відновити порушене право позивача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №620/6263/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
Є.І.Мєзєнцев