Справа № 320/668/25 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
14 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комісії при Президентові України з питань громадянства на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії при Президентові України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії при Президентові України з питань громадянства (далі відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства, яка полягає у невнесенні Президенту України пропозиції щодо задоволення її заяви про вихід з громадянства України від 6 квітня 2023 року;
- зобов'язати Комісію при Президентові України з питань громадянства внести Президенту України пропозицію щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід з громадянства України від 6 квітня 2023 року.
Адміністративний позов пред'явлено до відповідача Комісії при Президентові України з питань громадянства як самостійного суб'єкта владних повноважень в розумінні Закону України «Про громадянство України» та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених в постанові від 17 жовтня 2024 року у справі №990/212/24.
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як така, що постійно проживає за кордоном, звернулась 6 квітня 2023 року до Посольства України в Королівстві Бельгія із заявою про вихід з громадянства України. Вважаючи, що її заява про вихід з громадянства України мала б бути розглянута протягом загального річного строку розгляду заяв і подань про припинення громадянства України, але в цей строк Президентом України рішення за її заявою прийнято не було, тому позивач оскаржила бездіяльність Президента України до Верховного Суду як суду першої інстанції у справі №990/212/24. Проте, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року, у визнанні бездіяльності Президента України протиправною було відмовлено з тих підстав, що встановлений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) (далі Порядок №215) вищевказаний річний строк поширюється виключно на Комісію при Президентові України з питань громадянства, а не на всі органи, що приймають рішення в процедурі припинення громадянства. Водночас Комісія при Президентові України з питань громадянства отримала матеріали позивача лише 5 грудня 2023 року. Оскільки річний строк розгляду заяви позивача Комісією при Президентові України з питань громадянства вже закінчився, а жодного рішення відповідачем прийнято не було, тому позивач 18 грудня 2024 року звернулась до адміністративного суду із цим позовом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Зокрема, апелянт вказує на дискреційні повноваження щодо результатів розгляду звернення та посилається на введення в Україні військового стану.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості. Також позивачем надано витяг з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», згідно якого дані щодо позивача відсутні.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 6 квітня 2023 року звернулась до Посольства України в Королівстві Бельгія із заявою про вихід з громадянства України, що підтверджується листом Посольства України в Королівстві Бельгія від 12.06.2023.
Листом Міністерства закордонних справ України від 14.12.2023 було повідомлено, що матеріали справи позивача щодо її виходу з громадянства України після здійснення перевірок та процедур, визначених Порядком №215, 30 жовтня 2023 року були надіслані Міністерством закордонних справ України до Комісії при Президентові України з питань громадянства для подальшого розгляду.
Зі змісту листа Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 27.11.2024 вбачається, що матеріали позивача стосовно припинення її громадянства України (від 05.12.2023) перебувають на попередньому опрацюванні.
Враховуючи, що з дати звернення з відповідною заявою (починаючи з 6 грудня 2024 року) сплинув встановлений діючим законодавством річний строк для прийняття рішення заявою, а пропозиції відповідачем Президенту України щодо задоволення або відмови в задоволенні заяви позивача про вихід з громадянства України не подано, позивач вважала, що відповідач допускає протиправну бездіяльність, що обумовило її звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невнесенні Президенту України пропозиції за заявою позивача щодо її виходу з громадянства України, та зобов'язання відповідача прийняти за результатами розгляду вказаної заяви відповідне рішення є обґрунтованими.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом (стаття 4 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 18 Закону України «Про громадянство України» громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.
Зі змісту положень частини чотирнадцятої статті 18 Закону України «Про громадянство України» вбачається, що вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про громадянство України» Комісія при Президентові України з питань громадянства розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань.
Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» затверджено Порядок
провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень(далі - Порядок №215).
Відповідно до пункту 110 Порядку №215 попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України.
Якщо під час попереднього опрацювання та розгляду матеріалів з питань громадянства України буде встановлено, що подані заявником документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України або подання, затверджені Державною міграційною службою України чи Міністерством закордонних справ України, про втрату громадянства України та додані до них необхідні документи, або документи про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, не оформлені відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів України з питань громадянства, такі заяви, подання та документи повертаються відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України для доопрацювання та усунення недоліків.
Згідно п.111 Порядку №215, Комісія при Президентові України з питань громадянства перевіряє:
відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;
підтвердження документами виконання умов прийняття особи до громадянства України та виходу особи з громадянства України, а також наявності підстав для втрати особою громадянства України;
відсутність підстав, за наявності яких прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України не допускається.
За результатами розгляду Комісія при Президентові України з питань громадянства приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з громадянства України, подань про втрату громадянства України та документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
У разі прийняття Комісією рішення про відсутність підстав для задоволення Президентом України заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, Комісія повертає зазначені матеріали відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України разом із копією такого рішення.
Згідно приписів п.112 зазначеного Порядку, загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження.
Відповідно до п.113 Порядку №№215, рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України.
Прийняття до громадянства України або припинення громадянства України здійснюється шляхом видання указів Президента України.
Рішення Президента України про прийняття особи до громадянства України або припинення громадянства України надсилається Державній міграційній службі України, Міністерству закордонних справ України та Центральній виборчій комісії.
Матеріали з питань громадянства України, за якими Президентом України прийнято рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення громадянства України, повертаються відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України до Державної міграційної служби України та Міністерства закордонних справ України (п. 114 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії паспорта громадянина України, позивачка є громадянкою України. В паспорті позивача відсутня інформація про наявність у неї зареєстрованого місця проживання на території України.
Згідно відповідним відміткам в паспорті громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач прийнята на консульський облік у Посольстві України в Бельгії постійно з 23 червня 2021 року, та має постійне місце проживання у Великому Герцогстві Люксембург.
Таким чином, позивач є особою, яка має право звернутись із клопотанням про вихід з громадянства України.
Позивач 6 квітня 2023 року звернулась до Посольства України в Королівстві Бельгія із заявою про вихід з громадянства України, що підтверджується листом Посольства України в Королівстві Бельгія від 12.06.2023.
Листом Міністерства закордонних справ України від 14.12.2023 було повідомлено, що матеріали справи позивача щодо її виходу з громадянства України після здійснення перевірок та процедур, визначених Порядком №215, 30 жовтня 2023 року були надіслані Міністерством закордонних справ України до Комісії при Президентові України з питань громадянства для подальшого розгляду.
З наданих позивачем листів Посольства України в Королівстві Бельгія, Міністерства закордонних справ, Офісу Президента України не вбачається, що її заява та інші матеріали про вихід з громадянства України містять недоліки чи зауваження або оформлені неналежним чином. Навпаки, зі змісту листа Посольства України в Королівстві Бельгія від 12.06.2023 вбачається, що документи позивача пройшли перевірку і Посольство направило до МЗС України висновок про можливість задоволення клопотання позивача про вихід з громадянства України.
В свою чергу, в листі Міністерства закордонних справ України від 14.12.2023 зазначено, що матеріали справи позивача після здійснення перевірок та процедур були надіслані до Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №990/212/24 щодо оскарження бездіяльності Президента України, виснувала правовий висновок, що пункт 112 Порядку №215 визначає загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України саме Комісією при Президентові України з питань громадянства.
Отже, з урахуванням положень пункту 112 Порядку №215 та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, річний строк розгляду відповідачем заяви позивача про її вихід з громадянства України розпочався з 5 грудня 2023 року і закінчися 4 грудня 2024.
Станом на момент звернення позивача до адміністративного суду з цим позовом, 18 грудня 2024 року, встановлений Порядком №215 річний строк закінчився. Суду не було надано докази про те, що відповідач розглянув заяву позивача про припинення громадянства України в зазначений строк. Доказів прийняття відповідачем рішення про внесення Президенту України пропозиції щодо задоволення або відмови в задоволенні заяви позивача суду не надано.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що грубо порушує права позивачки. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо обраного судом способу захисту порушеного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зі змісту положень частини чотирнадцятої статті 18 Закону України «Про громадянство України» випливає, що вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
За змістом пункту 111 Порядку №215, Комісія при Президентові України з питань громадянства може повернути матеріали до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України лише у випадку прийняття рішення про відсутність підстав для задоволення Президентом України заяви про вихід із громадянства України (абзац шостий пункту 111). В іншому випадку передбачено виключно прийняття Комісією при Президентові України з питань громадянства рішення про внесення пропозиції Президентові України щодо задоволення заяви про вихід з громадянства України (абзац п'ятий пункту 111).
Отже, повноваженнями відповідача не передбачено його право діяти на власний розсуд при розгляді заяв про вихід з громадянства України.
Із наданих позивачем письмових доказів наявність перешкод виходу з громадянства України не вбачається. Відповідачем таких доказів суду не надано.
Разом з тим, з витягу з ІАС наданого позивачем, остання до кримінальної відповідальності не притягується та судимостей не має.
За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд правомірно зобов'язав відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про внесення Президенту України пропозиції щодо задоволення заяви позивача про вихід з громадянства України, як це передбачено абзацом п'ятим пункту 111 Порядку №215.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду правомірність своєї бездіяльності при розгляді заяви позивача про її вихід з громадянства України і законність неприйняття ним у встановлений строк відповідного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Комісії при Президентові України з питань громадянства залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 14.11.2025р.)