Справа № 320/18493/25 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
17 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Файдюка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "СУМИОБЛЕНЕРГО" із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у нездійсненні перерахунку діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на підставі пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 №787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на підставі пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що у його діях відсутні будь-які ознаки бездіяльності, адже рішенням суду у справі № 320/1474/24 не зобов'язано Регулятора здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», водночас рішення суду у вказаній справі виконано Регулятором в повному обсязі, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи не було належним чином досліджено судом першої інстанції.
Також апелянт зазначає, що вирішення питання щодо зобов'язання Комісії здійснити перерахунок тарифу відноситься до внутрішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), у зв'язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог у позові, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов'язання вчинити вищевказані дії.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Регулятор з 25.02.2020 по 10.03.2020 провів позаплановий виїзний захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії щодо:
1) обов'язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою;
2) обов'язку ліцензіата здійснювати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності для забезпечення досягнення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії.
За результатами позапланової перевірки Регулятором складено Акт від 10.03.2020 № 74 (далі - Акт), в якому зафіксовано виявлені порушення щодо виконання інвестиційної програми АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" на 2019 рік, а саме, щодо виявлених Регулятором порушень, пов'язаних з виконанням інвестиційної програми (далі-ІП) зазначено, що станом на 31.12.2019 АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" не виконано 6 заходів ІП, по яким здійснено лише фінансування на суму 71 442,54 тис. грн. (без ПДВ) (без урахування перевитрат в сумі 4 751,03 тис. грн без ПДВ), а саме:
- "Реконструкція ПЛ-35 кВ "Будилка Боброво" проведено фінансування на суму 17 289,66 тис. грн. (без ПДВ) при плані 15 719,30 тис. грн. (без ПДВ);
- "Реконструкція ПЛ-35 кВ "Путивль Волинцево" (в рамках запланованих обсягів на 2019 рік) проведено фінансування на суму 5836,88 тис. грн. (без ПДВ) при плані 5 442,69 тис. грн (без ПДВ);
- "Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 110 кВ "Краснопілля" (1, 2, 3 черга) (заміна силового трансформатору ІТ, ВРП 35 кВ, АСУТП)" проведено фінансування на суму 27 956,42 тис. грн (без ПДВ) при плані 26 627,70 тис. грн. (без ПДВ);
- "Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 35 кВ "Фурнітура" (1, 2, 3 черга) (заміна силових трансформаторів ІТ і 2Т, ВРП 35 кВ)" проведено фінансування на суму 16 736,19 тис. грн (без ПДВ) при плані 15 940,75 тис. грн. (без ПДВ);
- "Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 35 кВ "Ямпіль" 3 встановленням БСК 35 кВ" проведено фінансування на суму 6 104,23 тис. грн (без ПДВ) при плані 5 549,80 тис. грн. (без ПДВ);
- "Реконструкція ПС 35/10 кВ "Вільшана" ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" з встановленням пристроїв компенсації реактивної потужності напругою 10 кВ с. Вільшана, Недригайлівський район, Сумська область" проведено фінансування на суму 2 270,20 тис. грн (без ПДВ) при плані 2 162,30 тис. грн. (без ПДВ).
Сума розмірів планового фінансування цих 6 - ти об'єктів, виконання яких передбачено ІП, становила 71 442,54 тис. грн. (без ПДB )=15 719.30 тис. грн .+5442,69 тис. грн .+26 627,70 тис. грн.+ 15 940.75 тис. грн.+5 549,80 тис. грн .+2162.30 тис. грн.
Як наслідок, НКРЕКП прийнято Постанову від 08.04.2020 № 787 "Про накладення штрафу на ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" (далі - Постанова № 787) на суму 1 700 000, 00 грн., та п. 2 якої зазначено про те, що "Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та пункту 4.2 глави 4 і пункту 7.11 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, Проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, об'єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1620, а саме на суму 71 442,54 тис. грн. (без ПДВ)".
20.05.2020 НКРЕКП прийнято Постанову № 956 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2686" (далі - Постанова № 956), згідно з якою, АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» установлені тарифи на розподіл електроенергії, зокрема, для 1 класу напруги 119,63 грн/МВт год (без урахування ПДВ); для 2 класу напруги 914,41 грн/МВт (без урахування ПДВ), та визначена структура тарифів.
Дана Постанова №956 набула чинності 01.07.2020.
Відповідно, структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", яка є додатком до Постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2686 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", Постановою № 956 була змінена шляхом викладення у новій редакції, зокрема, в Переліку складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, що включаються в розрахунок тарифу (код рядка 1.7) з'явилося коригування витрат згідно виносці під позначкою наведений коментар щодо цього коригування наступного змісту: "* Коригування витрат відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 787 у бік зменшення на загальну суму -71 442,54 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 18 місяців -47628,36 тис. грн (без урахування податку на додану вартість))".
Як наслідок, за висновками Акту станом на 31.12.2019 AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" не виконано 6 заходів ІП, по яким здійснено лише фінансування на суму 71 442,54 тис. грн. (без ПДВ), та Регулятор згідно Постанови № 956 реалізовував коригування витрат в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до пункту 2 Постанови № 787 у бік зменшення на загальну суму 71 442,54 тис. грн. (без ПДВ).
Враховуючи набрання чинності з 01.07.2020 Постановою №956, та те, що на коригування витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у бік зменшення у 2020 році залишалось всього 6 місяців, розмір коригування витрат у структурі тарифів на розподіл електричної енергії у бік зменшення у 2020 році фактично склав 23 814,1 тис. грн. (без ПДВ)=71442,54 тис. грн. (загальний розмір коригування) / 18 місяців (загальний період здійснення коригування у бік зменшення) х 6 місяців (кількість місяців у 2020 році, яка залишилася для коригування у бік зменшення з моменту набрання чинності Постанови № 956).
У 2021 році Регулятор продовжив здійснювати для АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" коригування доходу (витрат) у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у бік зменшення шляхом прийняття Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2377 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" (далі - Постанова № 2377), яка набрала чинності з 01.01.2021 та за якою втратила чинність постанова НКРЕКП від 10.12.2019 № 2686 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" (зі змінами).
Зокрема, у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО", яка є додатком до Постанови № 2377, у рядку 9 зазначалося про коригування доходу (витрат) у розмірі 5 287 тис. грн. з виноскою під позначкою "*", яка містить коментар наступного змісту: "* Коригування доходу (витрат): відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 787 у бік зменшення на загальну суму -71 442,54 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 18 місяців); відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕКП від 07 жовтня 2020 року № 1857- у бік збільшення на загальну суму 52 915,64 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 12 місяців)".
Враховуючи те, що Постанова № 2377 набрала чинності з 01.01.2021, протягом 2021 року коригування доходу (витрат) у бік зменшення згідно Структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", яка є додатком до Постанови № 2377, було здійснене у розмірі 47 628,36 тис. грн. (без ПДB) = 71 442.5 тис. грн (загальний розмір коригування у бік зменшення) / 18 місяців (загальний період здійснення коригування у бік зменшення) х 12 місяців (кількість місяців у 2021 році, протягом яких здійснювалося коригування з моменту набрання чинності Постановою № 2377).
Відтак, на виконання пункту 2 Постанови № 787 Регулятор в грошовому виразі здійснив протягом липня - грудня 2020 року та у 2021 році коригування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у бік зменшення по суті у два етапи:
- перший етап на суму 23 814,18 тис, грн (без урахування ПДВ) (розмір коригування у бік зменшення у 2020 році протягом 6 місяців з моменту набрання чинності Постановою № 956);
- другий етап на суму 7 628,36 тис, гри (без урахування ПДВ) (розмір коригування у бік зменшення у 2021 році протягом 12 місяців згідно Постанови № 2377), а разом на суму 71 442,54 тис, грн (без урахування вашій ПДВ) (розмір загального коригування у бік зменшення, здійснення якого проводилося Регулятором протягом 18 місяців).
Судом встановлено, що АТ «Сумиобленерго» оскаржувало в судовому порядку Постанови НКРЕКП №956 та №2377.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі № 480/3369/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №480/3369/20, було визнано протиправною та скасовано Постанову № 956.
Підставою для прийняття таких рішень стало встановлення судами, що підтверджено матеріалами справи те, що приймаючи оскаржувану Постанову №956 про зміну тарифів на розподіл електричної енергії, відповідач не врахував факт виконання АТ «Сумиобленерго» на час перевірки заходів по програмам «Реконструкція ПС 35/10 кВ «Вільшана» з встановленням пристроїв компенсації реактивної потужності напругою 10 кВ с. Вільшана, Недригайлівський район, Сумська область» та «Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 35 кВ «Фурнітура» (1, 2, 3 черга) (заміна силових трансформаторів 1Т і 2Т, ВРП 35 кВ)». Не були враховані НКРЕКП і факти виконання АТ «Сумиобленерго» на час прийняття спірного рішення заходів інвестиційної програми «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Будилка-Боброво», «Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 110 кВ «Краснопілля» (1, 2, 3 черга) (заміна силового трансформатору 1Т, ВРП 35 кВ, АСУТП)», «Технічне переоснащення трансформаторної підстанції 35 кВ «Ямпіль» з встановленням БСК 35 кВ» та «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Путивль-Волинцево» (в рамках запланованих обсягів на 2019 рік)» та як наслідок, на переконання суду, при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач не дотримався приписів пункту 10.3 розділу 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого Постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.09.2021 у справі № 480/3369/20 погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності Постанови № 956 та залишив вищевказані судові рішення без змін та зазначив, що доводи скаржника щодо несвоєчасності виконання позивачем інвестиційної програми на 2019 рік та виявлення відповідних порушень лізензійних умов є достатньою підставою для зміни йому в бік зменшення тарифу на розподіл електричної енергії на вартість невиконаних об'єктів, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки, як вбачається з вищевикладеного та п.п. 10.3 пункту 10 Порядку№ 428 для застосування до ліцензіата негативних наслідків за таке порушення Комісія зобов'язана врахувати фактичний стан виконання ним відповідної програми станом на момент прийняття рішення. У контексті аналізу наведених доводів скаржника колегія суддів зазначає, що кошти за проведення відповідних запланованих заходів по інвестиційній програмі за 2019 рік підрядникам перераховані до кінця 2019 року, а тому кошти, які заплановані на освоєння заходів інвестиційної програми за 2019 рік фактично не можуть бути відраховані з тарифу на час прийняття спірного рішення по об'єктах, що введені в експлуатацію.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 480/4919/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, визнано протиправною та скасовано Постанову № 2377 в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства "Сумиобленерго", яка є додатком до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2377, а саме коригування доходу (витрат): відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 № 787 - у бік зменшення на загальну суму -71 442,54 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 18 місяців).
Судами було враховано рішення судів у справі № 480/3369/20 та встановлено, що станом на час прийняття відповідачем спірної Постанови № 2377 позивачем було повністю виконано Інвестиційну програму на 2019 рік, що мало бути враховано Комісією. Аналогічний висновок також зроблено Верховним судом в постанові від 16.09.2021 у справі № 480/3369/20. Відповідно до пункту п.п. 10.3 Порядку № 428 у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов'язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу. За таких обставин, на переконання судів першої та апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач не дотримався приписів пункту 10.3 розділу 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого Постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018.
Також, суди відхилили доводи відповідача про те, що Постанова № 787, на виконання якої прийнята оскаржувана постанова, була предметом судового розгляду в справі №480/2675/20 та суди всіх трьох інстанцій відмовили АТ «Сумиобленерго» у задоволенні позову, визнали правомірною постанову Комісії № 787 про накладення на позивача штрафу за порушення ліцензійних умов та встановили невиконання ним інвестиційної програми на 2019 рік.
В іншій частині позовних вимог про зобов'язання НКРЕКП здійснити з розрахунку на найближчі 18 місяців коригування доходу (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «Сумиобленерго» у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від'ємного коригування доходу (витрат) в структурах тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 71 442,54 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було вчинено на підставі постанови НКРЕКП від 20.05.2020 № 956 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 току № 2686» та постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2377 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Сумиобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання», відмовлено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із відповідною заявою та визначеними Порядком №1175 документами до НКРЕКП щодо перегляду чи уточнення тарифів, фактично позивачем заявлено вимогу на майбутнє.
Враховуючи перелічені вище обставини та після набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 320/1474/24, яким дії НКРЕКП щодо коригування відповідно до пункту 2 Постанови № 787 доходу (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» у бік зменшення на загальну суму 71 442,54 тис. грн (без урахування ПДВ) були визнані протиправними, з метою відновлення порушеного права АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулося до НКРЕКП із заявою від 24.02.2025 № 85/2033 про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок прийняття судового рішення, в якій просило НКРЕКП протягом 30 днів з моменту отримання заяви здійснити перерахунок діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис, грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році відповідно до пункту 2 Постанови № 787.
З матеріалів справи вбачається, що регулятором вже здійснюється коригування доходу (витрат) в структурі тарифів на розподіл електричної енергії у бік збільшення на суму 23 814,18 тис. грн (без урахування ПДВ) відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 320/40791/23, у заяві АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» зазначило про компенсацію не всієї суми протиправного коригування доходу (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до пункту 2 Постанови № 787, що складає 71442,54 тис. грн (без урахування ПДВ), а лише про компенсацію частини - 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), тобто в Заяві йдеться про компенсацію розміру протиправного коригування відповідно до пункту 2 Постанови № 787, яке Регулятором було вчинено у 2021 році.
Водночас, від Регулятора 28.03.2025 на електронну адресу АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» надійшов лист від 27.03.2025 № 3522/17.2.3/7- 25, яким вказана вище заява не була задоволена, з огляду на таке: «Варто зазначити, що вимогами Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 визначено процедуру встановлення та детальний механізм розрахунку тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. Відповідно до глави 3 Порядку №1175 заява про перегляд тарифів та додані до неї відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 днів до початку регуляторного періоду, з якого будуть встановлюватися тарифи. Заява про уточнення тарифів та додані до неї відповідно до пункту 2.3 глави цього Порядку документи подаються до НКРЕКП за 90 днів до початку кожного року регуляторного періоду. Отже, у разі надходження до НКРЕКП документів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, наданих відповідно до вимог Порядку № 1175, НКРЕКП прийматиме рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що визначені законодавством».
Незважаючи на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 320/1474/24 дії НКРЕКП щодо коригування відповідно до пункту 2 Постанови № 787 доходу (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» у бік зменшення на загальну суму 71 442,54 тис. грн (без урахування ПДВ) були визнані протиправними, Регулятор після отримання заяви не усунув вчинене ним порушення права АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО».
Відтак, з огляду на нездійснення коригування доходу (витрат) у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на виконання пункту 2 Постанови № 787, наразі є порушеним право АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.
На підставі вищевикладеного, з метою відновлення права щодо перерахунку діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на підставі пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, то бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просило у поданих на розгляд відповідача зверненнях, суперечить положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» та є протиправною.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов'язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції правильно встановив, що AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу.
Відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Відповідно до пункту 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, наведене визначення, згідно якого технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.
Принципи функціонування ринку електричної енергії окреслені у статті 3 Закону №2019-VIII, до яких законодавцем віднесено, зокрема, забезпечення енергетичної безпеки України; забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів; недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу; недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; незалежного державного регулювання; недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.
Приписи ч. 1 ст. 5 указаного Закону визначають, що державна політика в електроенергетиці спрямована, зокрема, на створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон №1540-VIII.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 1 указаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 2 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики - діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації.
Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання закріплені у статті 3 Закону №1540-VIII, за якою Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є, зокрема, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Завданням і меті Регулятора кореспондують принципи його діяльності, до яких законодавець у статті 4 Закону №1540-VIII відносить, зокрема, законність, компетентність, ефективність, справедливість, прогнозованість та своєчасність прийняття рішень, неупередженість та об'єктивність під час прийняття рішень, відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання, недопущення дискримінації, відповідальність за прийняті рішення.
Принципи діяльності НКРЕКП, зокрема, у сфері ринку електричної енергії, закріплені й у статті 3 Закону №2019-VIII, за нормами якої функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати (п. 15).
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6 ст. 7 Закону №2019-VIII на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи на послуги з розподілу електричної енергії
Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні: 1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії; 2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу; 3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб'єктів; 4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання.
Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні: допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи; обмежувати ліквідність ринку електричної енергії; перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.
Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Частиною 4 статті 17 указаного Закону передбачено, що порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб'єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор, відповідно до затвердженої ним методики.
При цьому, зміст тарифу на послуги з розподілу електричної енергії розкривається у його визначенні, наданому у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (далі - Порядок № 1175), затвердженому постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175.
Так, згідно з пунктом 1.2 глави 1 Порядку № 1175 тариф на послуги з розподілу електричної енергії (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.
Питання щодо встановлення тарифів розглядаються на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання (далі - засідання), з урахуванням вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866 (п. 1.3 Порядку №1175).
Вартісні показники у розрахунках надаються у тис. грн з округленням до цілого числа, обсяги розподілу електричної енергії - у МВт·год з округленням до цілого числа, тарифи - у грн/МВт·год з округленням до двох знаків після коми (п. 1.4 Порядку №1175).
Розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та всіх їх складових здійснюється без урахування податку на додану вартість (п. 1.5 Порядку №1175).
Пунктом 2.1 Порядку №1175 передбачено, що для встановлення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, і такі документи у друкованій та електронній формах:
пояснювальну записку щодо необхідності встановлення тарифів, що включає обґрунтування прогнозних витрат ліцензіата за їх складовими;
загальну характеристику ліцензіата в динаміці за останні 5 років за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку;
розрахунок: прогнозованого необхідного доходу ліцензіата від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на регуляторний період (за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку); операційних контрольованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку); фонду оплати праці ліцензіата на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку); операційних неконтрольованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку); прибутку на регуляторну базу активів, що використовуються при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії (за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку); річної амортизації на активи, які були створені на дату переходу на стимулююче регулювання (за формою, наведеною в додатку 8 до цього Порядку); амортизації на активи, віднесені до категорії 1, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році t-1 (за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді); амортизації на активи, віднесені до категорії 2, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році 1-1 (за формою, наведеною в додатку 10 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді); амортизації на активи, віднесені до категорії 3, які отримані після переходу на стимулююче регулювання, у році 1-1 (за формою, наведеною в додатку 11 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді); амортизації на активи, віднесені до категорії 4, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році 1-1 (за формою, наведеною в додатку 12 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді); розрахунок прогнозованого необхідного доходу ліцензіата для здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії на регуляторний період за класами напруги (за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку); джерела фінансування інвестиційної програми на регуляторний період, визначені з урахуванням Порядку формування інвестиційних програм (за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку);
розрахунок цільового завдання щодо досягнення показників якості послуг з розподілу електричної енергії (за формою, наведеною в додатку 15 до цього Порядку): розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (у разі застосування стимулюючого регулювання) на прогнозний рік (за формою, наведеною в додатку 29 до цього Порядку); копію протоколу проведення відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях відповідно до Порядку проведення відкритого обговорення; розрахунок коригування необхідного доходу відповідно до даних виконання цільового завдання щодо досягнення показників якості послуг з розподілу електричної енергії за рік 1-2 (за формою, наведеною в додатку 17 до цього Порядку); розрахунок кількості умовних одиниць енергетичного обладнання на 1 та 2 класах напруги енергії (за формою, наведеною в додатку 28 до цього Порядку);
інші обґрунтовуючи матеріали.
Крім того, пунктом 2.3 Порядку №1175 передбачено, що для уточнення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку) та документи, визначені у пункті 2.1 цієї глави, у друкованій та електронній формах з уточненням даних на прогнозний рік регуляторного періоду, на який встановлюються тарифи.
Разом з тим, відповідно до п. 3.1 Порядку №1175 заява про перегляд тарифів та додані до неї відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 днів до початку регуляторного періоду, з якого будуть встановлюватися тарифи.
За правилами п. 3.2 Порядку№1175 заява про уточнення тарифів та додані до неї відповідно до пункту 2.3 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП за 90 днів до початку кожного року регуляторного періоду.
Відповідачем зазначено, що Регулятором надана відповідь на звернення Позивача листом від 27.03.2025 №3522/17.2.3/7-25 в якій зазначено, що у разі надходження до НКРЕКП документів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, наданих відповідно до вимог Порядку № 1175, НКРЕКП прийматиме рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством. Оскільки, позивачем не було подано відповідної заяви та доданих до неї додатків, які відповідають Порядку, обов'язку щодо перегляд тарифу у Регулятора не виникло. Крім того, недотримання Позивачем вимог Порядку №1175 не може вважатись протиправною бездіяльністю НКРЕКП, оскільки Регулятор не може вийти за межі закону та порушити норми Порядку №1175.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача з огляду на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024, у справі № 320/1474/24 визнано протиправними дії НКРЕКП щодо коригування відповідно до пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» доходу (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» у бік зменшення на загальну суму 71 442,54 тис. грн (без урахування ПДВ).
Відтак, протиправне коригування тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у бік зменшення, яке було вчинено у 2021 році, відповідно до пункту 2 Постанови № 787, було результатом неправомірної діяльності саме Регулятора.
Враховуючи те, що встановлення та/або зміна тарифів є повноваженнями Регулятора, а також те, що тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просило у поданих на розгляд відповідача зверненнях, суперечить вище наведеним положенням Закону України «Про ринок електричної енергії». Така бездіяльність продовжує порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, а відтак є протиправною.
Разом з тим, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відтак, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що вищезгадана норма Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у нездійсненні перерахунку діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на підставі пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 №787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та зобов'язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок діючих тарифів АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії, недоотриманих внаслідок коригування у бік зменшення витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 47 628,36 тис. грн (без урахування ПДВ), яке було вчинено у 2021 році на підставі пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 787 «Про накладення штрафу на ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
В.В. Файдюк