Справа № 620/16712/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача в режимі відеоконференції Кінебаса О.М., представника відповідача Паншиної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юніпег" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юніпег" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Рух справи.
19.12.2024 Приватне підприємство «Юніпег» (надалі - ПП «Юніпег») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2024 № 10895/ЖІ0/25-01-07-00, яким було зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 2412310,81 грн.; № 10894/ж10/25-01-07-00, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 589670,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті за відсутності на то правових підстав, тому що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства спростовуються наданими позивачем документами.
Позивач пояснив, що контролюючий орган не довів належними доказами, що ціна товару, придбана позивачем у спірних правовідносинах, та визначена органами статистики, містила аналогічні характеристики, тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 19.06.2024 №8598/ж5/25-01-07-03-01, що ціна товару відрізняється від ринкових цін на аналогічні товари за аналогічний проміжок часу, які склалися на внутрішньому ринку України, не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованість позовних вимог не підтверджена певними доказами.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Крім того, апелянт наголосив, що поза уваги суду першої інстанції були залишені доводи позивача щодо наявності судової практики Верховного Суду з аналогічних чи подібних спорів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2025 слухання справи призначено у відкрите судове засідання.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, подав додаткові пояснення та докази, зокрема судові рішення з аналогічних висновків податкового органу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Обставини, встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП "Юніпег" є юридичною особою, зареєстрованою 02.03.2017, місцезнаходження 14005, м. Чернігів, вул. Гоголя, буд. 22, кв. 12, основним видом діяльності є 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 21.05.2024 №597-п та направлень на перевірку від 23.05.2024 №1070/ж3/25-01-07-03-01 та №1071/ж3/25-01-07-03-01 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Юніпег» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.06.2024 № 8528/ж5/25-01-07-03-01, яким встановлено порушення:
- п. 73 ст. 73, п. 200.1. п. 200.4, п.200.8 , п. 200.14 ст. 200 Кодексу, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2024 року в сумі 589670 грн;
- п.п.14.1.71, п.п.14.1.219 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2412 310,81 грн, в тому числі за лютий 2024 року на суму 976 778,43 грн, за березень 2024 року на суму 1435 532,38 грн (а.с.10-29).
Такі висновки податковий орган обгрунтував наступними обставинами: «ПП "Юніпег" здійснювало реалізацію продуктів харчування (гранатів свіжих, грейпфрутів свіжих, лимонів свіжих, мандаринів свіжих, лаврового листя сухого нефасованого, перця солодкого, помідорів свіжих, апельсинів пупкових свіжих, кабачків свіжих врожаю 2024 року) ТОВ "СЕЛМОЛ" (код 44514734). Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка відображена у рядку 20.2.1 декларації за березень 2024 року в розмірі 589 670,0 грн сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту лютого 2024 року, яка виникла за рахунок імпортних операцій з придбання фруктів з Туреччини. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення показників відображених в рядку 1.1 Декларації за березень 2024 року «операції, що оподатковуються за основною ставкою»), первинних документів (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, ТТН тощо), оборотно - сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 311 «Рахунки в банках» встановлено його заниження на загальну суму ПДВ 2 412 310,81 грн, в тому числі за лютий 2024 року у розмірі 976 778,43 грн, за березень 2024 року у розмірі 1 435 532,38 грн. Перевіркою встановлено, що згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ПП "ЮНІПЕГ" за період лютий, березень 2024 року здійснювало реалізацію продуктів харчування (гранатів свіжих, грейпфрутів свіжих, лимонів свіжих, мандаринів свіжих, лаврового листя сухого нефасованого, перця солодкого, помідорів свіжих, апельсинів пупковх свіжих, кабачків свіжих, врожаю 2024р.) на адресу «Неплатника», ТОВ «СЕЛМОЛ» (код за ЄДРПОУ 44514734) на загальну суму 24 689 284,5 грн, в тому числі ПДВ 4 114 880,75 грн. Під час проведення перевірки підприємству вручено запит від 04.06.2024 №933/ж12/25-01-07-03-06 про призначення та проведення позапланової інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей. В ході проведення перевірки згідно даних бухгалтерського обліку встановлено відсутність залишків товару, ТМЦ на підприємстві. У письмовій відповіді на запит листом від 12.06.2024 №б/н директор ПП «ЮНІПЕГ» Потебня Є.Г. повідомив: «на час проведення перевірки на підприємстві інвентаризація не проводилась у зв'язку з відсутністю залишків на рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи, 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція», 28 «Товари»».
Крім того, в акті перевірки зазначено, що «в ході документальної позапланової перевірки ТОВ «Юніпег» ГУ ДПС у Чернігівській області було направлено запити до ГУ статистики у Чернігівській області від 05.06.24 №2968/5/25-01-07-03-04 та до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 05.06.24 р. №6886/6/5-01-07-03-06 щодо оптових цін у межах Чернігівської області та на території України за період лютий, березень 2024 року по наступній номенклатурі товару, а саме: гранати свіжі, грейпфрути свіжі, лимони свіжі, мандарини свіжі, перець солодкий, ківі свіжі, кабачки свіжі, помідори свіжі, апельсини пупкові свіжі. На вказаний запит було отримано відповідь від ГУ статистики у Чернігівській області від 06.06.2024 року №05-09/512-24 з зазначенням середніх споживчих цін на зазначені в запиті продукти харчування. Додатково інформацію щодо оптових цін у межах Чернігівської області та на території України за період лютий, березень 2024 року по наступній номенклатурі товару, а саме: гранати свіжі, грейпфрути свіжі, лимони свіжі, мандарини свіжі, перець солодкий, ківі свіжі, кабачки свіжі, помідори свіжі, апельсини пупкові свіжі проаналізовано Єдиний реєстр податкових накладних щодо діяльності підприємств, які здійснюють типовий з ПП "ЮНІПЕГ" вид реалізації ТМЦ».
Також в акті перевірки зазначено, що «реалізований товар, а саме: гранати свіжі, грейпфрути свіжі, лимони свіжі, мандарини свіжі, перець солодкий, ківі свіжі, кабачки свіжі, помідори свіжі, апельсини пупкові свіжі за період лютий, березень 2024 року було ввезено на митну територію України згідно контракту №18/10 від 08.10.2023, укладеного між ПП "ЮНІПЕГ", іменоване «Покупець», в особі директора Євгенія Потебні, з однієї сторони та Ucel Narenciye Paketleme Plastik в особі директора МЕНМЕТ BOZKURT, Туреччина, що іменується надалі "Продавець", який діє на підставі статуту. Станом на 31.03.2024 по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у ПП "ЮНІПЕГ" обліковується кредиторська заборгованість за товар, що був імпортований на митну територію України на загальну суму 23 664732,86 грн, в тому числі ПДВ 3 944 122,14 грн; підприємством не здійснено оплату за отриманий товар в розмірі 23 664 732.86 грн, в тому числі ПДВ 3 944 122,14 грн. Отже, при детальному аналізі та в результаті співставлення фактурної вартості та сплаченого митного ПДВ, зазначених в митних деклараціях встановлено, що ПП "ЮНІПЕГ" було понесено за період лютий, березень 2024 року витрати за поставлений на митну територію України товар, а саме продуктів харчування в розмірі 31 352 400.46 грн (26 033 566 грн + 5 318 835 грн = 31 352 400.46 грн). При цьому при аналізі Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП "ЮНІПЕГ" було реалізовано товарів, а саме продуктів харчування на загальну суму 18 123 013.75 грн в тому числі ПДВ 3 624 602,75 грн.».
На підставі вказаного, відповідач в акті перевірки зробив висновок, що в результаті вищевказаних операцій з реалізації товару позивач отримав збиток на загальну суму 13.229.386,71 грн. і при здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено факт реалізації позивачем імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: 11.07.2024 №10895/ж10/25-01-07-00, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 2 412 310,81 грн, №10894/ж10/25-01-07-00, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 589 670 грн (а.с.7-9).
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 14.1.231, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, встановлено що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Висновки суду апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Таким чином, чинним законодавством встановлено, що право платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Отже, висновки податкового органу при прийнятті спірних рішень у цій справі грунтуються на тому, що при здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ПП "ЮНІПЕГ", було встановлено факт реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість, а внаслідок перевірки імпортних МД було з'ясовано відсутність націнки на реалізовану продукцію відносно митної вартості товару.
Крім того, податковий орган проаналізувавши ціни на продукти харчування (гранати свіжі, грейпфрути свіжі, лимони свіжі, мандарини свіжі, огірки свіжі, перець солодкий, перець чилі, помідори свіжі, апельсини пупкові свіжі) у період лютий та березень 2024 року зробив висновок про реалізацію позивачем таких продуктів за ціну меншу в порівняні з цінами продажу типового товару на внутрішньому ринку України.
Суд першої інстанції проаналізував надані позивачем первинні документи та наявну інформацію щодо позивача та його контрагентів.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював реалізацію продуктів харчування ТОВ "СЕЛМОЛ" (код 44514734).
Проте, відповідно до податкової інформації комісією регіонального рівня відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, 09.05.2024 було прийнято рішення про відповідність ТОВ "Селмол" (ЄДРПОУ 44514734) критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, встановлено, що позивач під час перевірки не надав відповідачу первинні документи, які були витребувані податковим органом запитами від 04.06.2024 №931/ж12/25-01-07-03-06 (щодо надання пояснень та копій документів щодо реальності відображення показників в р.16, р.20.3, р.21 декларацій з податку на додану вартість за березень 2024 року), від 07.06.2024 року (щодо операцій з реалізації товару «Неплатнику» за період лютий, березень 2024 року), від 10.06.2024 року (щодо надання первинних документів по реалізації товарів «кінцевому споживачу»), від 10.06.2024 року (щодо наявності транспортних засобів на балансі підприємства), та від 10.06.2024 року (щодо надання первинних документів по імпортним операціям за період лютий, березень 2024 року).
Причину невиконання зазначених запитів апелянт не зміг пояснити суду.
Крім того, встановлено, що реалізація товарів позивачем відбувалась на території оптово-торгівельної бази за адресою м. Київ, вул. Каховська,64 (оптова база та склад ТОВ "ДНІПРОВСЬКА ПЛОДООВОЧЕВА БАЗА" (код за ЄДРПОУ 31923768).
Проте, апелянт не надав суду докази щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ДНІПРОВСЬКА ПЛОДООВОЧЕВА БАЗА", зокрема договори зберігання, розвантаження, завантаження, тощо чи інші первинні документи, як такі що підтвердять факт реалізацію продукції позивача за адресою м. Київ, вул. Каховська,64, зокрема додаткові угоди, акти виконаних робіт, платіжні інструкції та інші документи.
До цього ж, позивач не надав суду жодних товарно-транспортних накладних, які свідчили б про транспортування реалізованої продукції з пункта видачі покупцю.
Крім того, зі змісту видаткових накладних за період лютий, березень 2024 року встановлено відсутність відомостей про місце складання видаткової накладної, внаслідок чого не було можливості ідентифікувати місце розвантаження/завантаження та подальшої реалізації товарів від ПП "ЮНІПЕГ" до покупця.
Тобто, видаткові накладні, які були виписані за період лютий, березень 2024 року, були заповнені з порушенням норм ч.2 ст. 9 Закону №996-XIV, а саме відсутні такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, видаткові накладні не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції та відображають недостовірні дані, і не є належним доказом у розумінні КАС України.
Крім того, матеріалами спрви підтверджено, що станом на 31.03.2024 по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у ПП "ЮНІПЕГ" обліковується кредиторська заборгованість за товар, що був імпортований на митну територію України на загальну суму 23664732,86 грн, в тому числі ПДВ 3 944 122,14 грн. і підприємством не здійснено оплату за отриманий товар в розмірі 23 664 732.86 грн., в тому числі ПДВ 3 944 122,14 грн.
Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає можливим погодитися із судом першої інстанції, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами обгрунтованість позовних вимог, оскільки вказані висновки податкового органу апелянтом не були спростовані у суді апеляційної інстанції.
Позиція апелянта грунтуються лише на судовій практиці. Проте, такий довід не заслуговує уваги, оскільки подібні чи аналогічні обставини не є безумовною підставою для прийняття судом першої чи апеляційної інстанції цих судових рішень до уваги для постановлення рішення, оскільки обставини договірних обставин між підприємствами все одно є різними виходячи із умов догорів, товару, умов поставки та торгівлі.
Так, податковим органом зроблено висновок реалізації позивачем цього товару зі збитком у розмірі 13 229 386,71 грн., проте позивачем не надано будь яких доказів на спростування такого висновку, яким би міг бути висновок експерта.
Отже, основні доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Щодо всіх інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Повний текст виготовлено 10.11.2025.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юніпег" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юніпег" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк