П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35223/24
Головуючий першої інстанції Аракелян М.М.
Час та місце ухвалення судового рішення ««, м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 11.04.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу громадської організації «На шляху до безбар'єрності» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом громадської організації «На шляху до безбар'єрності» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Одесабудінвест» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на виконання будівельних робіт, -
12.11.2024 громадська організація «На шляху до безбар'єрності» звернулася до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (нині Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради), Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа ТОВ «Одесабудінвест» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №229, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 18.11.2019 року №01-06/295 щодо об'єкта «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: місто Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (кол. Кренкеля), 2-А, 2-Б; дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер ІУ013210903560 щодо об'єкта «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: місто Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (кол. Кренкеля), 2-А, 2-Б, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Одесабудінвест» 07.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт не враховують інтересів осіб з інвалідністю, оскільки видані на забудову землі, що знаходиться прямо при в'їзді на територію Інклюзивного пляжу, існує загроза забудови рекреаційної зони та проведення будівельних робіт прямо перед пляжною зоною, що заблокує доступ до Інклюзивного пляжу, тим самим позбавить можливості людей з особливими потребами дістатися його території. Містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт видані незаконно, оскільки обмежують доступ до рекреаційної зони, Інклюзивного пляжу мешканців міста Одеси, осіб з інвалідністю, порушують права Захисників та Захисниць України на реабілітацію, а також завдають шкоди рекреаційній території міста Одеси та інтересам мешканців.
У позовній заяві наведені розгорнуті обґрунтування щодо можливих порушень законодавства, що були допущені при затвердженні містобудівних умов та обмежень та видачі оскаржуваного дозволу, зокрема, їх невідповідності положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», цільовому призначенню земельних ділянок згідно з договорами оренди землі, тощо.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відмовлено у задоволенні позову, оскільки оскаржувані акти індивідуальної дії були видані до початку реєстрації ГО «На шляху до безбар'єрності», а також до затвердження Статуту на загальних зборах її членів, що на думку суду свідчить про відсутність порушення прав саме ГО «На шляху до безбар'єрності». Відносини стосовно видачі містобудівних умов та дозволу на виконання робіт склалися між ТОВ «Одесаінвестбуд» та ДАБІ України. Позивач не був учасником цих правовідносин та видання вищезазначених дозвільних документів безпосередньо його прав не порушує, протилежне позивачем не доведено. Визначені в статуті мета та напрями діяльності ГО «На шляху до безбар'єрності» є загальними та не пов'язані безпосередньо зі сферою будівництва. Позивач не довів обставин, які б свідчили про безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; безпосередній зв'язок з предметом позову. Обґрунтування права на звернення до суду є абстрактним та не розкриває справжніх приводів, причин і підстав звернення до суду з даним позовом.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГО «На шляху до безбар'єрності» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що поєднання фактичних обставин справи, правового змісту Меморандуму, міжнародних стандартів (Конвенції ООН), та практики Верховного Суду однозначно свідчить про те, що спірне будівництво є таким, що створює реальну загрозу порушення прав осіб з інвалідністю та учасників бойових дій, гарантованих Конституцією України, законами, міжнародними договорами і закріплених у добровільно прийнятому зобов'язанні - Меморандумі. Спірна земельна ділянка, розташована в прибрежно-захисній зоні (пляжній зоні-менше 100м. від урізу води), що в свою чергу реально може призвести до погіршення екологічної ситуації та забруднення Чорного моря. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. При оскарженні громадською організацією нормативно-правового акта в інтересах інших осіб, виникає не тільки умова щодо наявності повноважень у громадської організації на представлення інтересів інших осіб, а й умова, що положення нормативно-правового акта обов'язково мають розповсюджуватися на осіб, в інтересах яких діє громадська організація. Крім того, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» видано з порушенням норм чинного законодавства, а саме положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, а саме щодо забудови одразу двох ділянок.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договорів купівлі продажу: від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1514, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з будівлі, загальною площею 181,8м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-Б; /т.1 а.49-51/
від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1513, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з будівлі, загальною площею 181,8м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-Б; /т.1 а.46-49/
від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1510, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з нежитлової будівлі літ. А, загальною площею 363,3м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-А; /т.1 а.с.55-57/
від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1509, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з нежитлової будівлі літ. А, загальною площею 363,3м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-А; /т.1 а.с.52-54/
На підставі договорів оренди землі від 18.04.2019 ТОВ «Одесаінвестбуд» отримало в оренду земельні ділянки 2-А, 2-Б для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, допоміжних споруд, підприємства громадського харчування та інфраструктури для відпочинку. /т.1 а.с.34-48/
ТОВ «Одесаінвестбуд» звернулось до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень із доданням документів: 1) документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіції: договір оренди землі від 18.04.2019, зареєстрований у реєстрі за №685 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,2880га, кадастровий номер 5110137500:37:004:0002, що розташована, земельна ділянка 2-А;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.04.2019, індексний номер 164381733;
договір оренди землі від 18.04.2019, зареєстрований у реєстрі за №684 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1048 га, кадастровий номер 5110137500:48:006:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.04.2019, індексний номер 164225997;
2) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1514;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237503;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1513;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237368;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1510;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237082;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1509;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237221;
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяги із Державного земельного кадастру.
Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано замовнику будівництва ТОВ «Одесаінвестбуд» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» (далі - містобудівні умови та обмеження), затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/295 від 18.11.2019. /т.1 а.с.24-26/
Згідно експертного звіту ТОВ «Українська Будівельно-Технічна Експертиза» №7-043-20-ЕП/ОО від 13.11.2020 щодо розгляду проектної документації по проекту «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності і довговічності об'єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена з такими техніко-економічними показниками. /т.2 а.с.113-128/
ТОВ «Одесаінвестбуд» звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, з додатками:
1) документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, - договір оренди землі від 18.04.2019, зареєстрований у реєстрі за №685 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,2880га, кадастровий номер 5110137500:37:004:0002, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, земельна ділянка 2-А;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.04.2019, індексний номер 164381733;
договір оренди землі від 18.04.2019, зареєстрований у реєстрі за №684 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1048га, кадастровий номер 5110137500:48:006:0004, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, земельна ділянка 2-Б;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.04.2019, індексний номер 164225997;
2) проектну документацію на будівництво, розроблену та затверджену в установленому законом порядку;
містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення», видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/295 від 18.11.2019;
експертний звіт №7-043-20-ЕП/ОО від 13.11.2020 ТОВ «Українська Будівельно-Технічна Експертиза» щодо розгляду проектної документації по проекту «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б;
наказ №2 від 13.11.2020 ТОВ «Одесаінвестбуд» «Про затвердження проекту»;
договір підряду на виконання проектних робіт №14-09/20-П від 14.09.2020 між ТОВ «Одесаінвестбуд» та ТОВ «Проектно-Будівельна Компанія Альянс»;
3) документ, що посвідчує право власності на будинок чи споруду:
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1514;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237503;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1513;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237368;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1510;
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237082;
договір купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрований у реєстрі за №1509;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2018, індексний номер витягу: 133237221;
4) документи про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд, інформацію про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати: договір підряду по здійсненню технічного нагляду за будівництвом №2020-15 від 24.11.2020 року;
кваліфікаційний сертифікат серії АР №007466 від 31.01.2019;
наказ №14-09/20 від 14.09.2020 ТОВ «Проектно-Будівельна Компанія Альянс» про призначення головного інженера проекту;
наказ №16-11/20 від 16.11.2020 ТОВ «Проектно-Будівельна Компанія Альянс» про призначення відповідального виконавця за здійсненням авторського нагляду;
кваліфікаційний сертифікат серії АР №003124 від 12.09.2012, свідоцтво №00275 від 07.12.2017;
наказ №10 від 25.11.2020 ТОВ «Одесаінвестбуд» про призначення відповідальної особи щодо здійснення технічного нагляду при проведенні будівельних робіт;
наказ №02/08/21 від 02.08.2021 ТОВ «Картіс Білдінг» про призначення відповідальної особи при проведенні будівельних робіт з нового будівництва адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення за адресою: м.Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б;
договір підряду №2021-06-02-ГП від 02.06.2021 між ТОВ «Одесаінвестбуд» та ТОВ «Картіс Білдінг»;
ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції від 26.06.2019 №35-Л ТОВ «Картіс Білдінг».
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.09.2021 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903560 об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, ТОВ «Одесаінвестбуд» як замовнику та ТОВ «Картіс Білдінг», як генеральному підряднику. /т.2 а.с.5-6/ Ділянки будівництва: кадастровий номер 5110137500:48:006:0004 площею 0,1048га та кадастровий номер 5110137500:37:004:0002 площею 0,288га. Клас наслідків СС3. Тип об'єкта: Комплекс (будова), код ДКБС:1220.9 Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші.
Водночас, судом встановлено, що ГО «На шляху до безбар'єрності» є юридичною особою, набула такого статусу з моменту її державної реєстрації (п.2.2 Статуту), за відомостей з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань датою державної реєстрації є 01.11.2021 року, місцезнаходження м.Одеса, вул.Толстого Льва, буд.7.
Разом з тим, 27.06.2024 року між позивачем та ТОВ «Фокус Лоджистік» був укладений Меморандум про співпрацю щодо об'єднання зусиль для провадження благодійної діяльності щодо оздоровчого (інклюзивного) пляжу «Калетон».
29.11.2024 року 101 особа - ветерани війни, люди з інвалідністю, волонтери, Захисники та Захисниці України, які постраждали внаслідок російської війни проти України звернулись до ГО «На шляху до безбар'єрності», у якому просили допомогти використати право на звернення з відповідними заявами до правоохоронних органів, а також до інших компетентних органів з метою зупинення незаконного будівництва в рекреаційній зоні міста (за адресою: м.Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (мин.Кренкеля) 2-А, 2-Б) та вчинення інших юридично значимих дій, які дозволяють забезпечити захист прав та законних інтересів громадськості. /т.3 а.с.138-140/
До звернення наданий підписний лист до звернення від 29.11.2024 року до ГО «На шляху до безбар'єрності» щодо незаконного будівництва та знищення Інклюзивного пляжу в м.Одеса. /т.3 а.с.141-144/
Згідно довідки Державної інспекції архітектури та містобудування України про результати документальної перевірки від 07.01.2025 року містобудівні умови та обмеження від 18.11.2019 року №01-06/295 для проектування об'єкту будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: місто Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (кол. Кренкеля), 2-А, 2-Б, видано посадовими особами Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради з порушенням п.п.1,3 ч.4, п.п.3,8 п.5, ч.6 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». /т.4 а.с.74-77/
27.02.2025 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складений акт, у якому, зокрема, зазначено, що містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом від 18.11.2019 року №01-06/295 для проектування об'єкту будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: місто Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (кол. Кренкеля), 2-А, 2-Б, видано з порушенням п.п.1,3 ч.4, п.п.3,8 п.1 ч.5, ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». /т.5 а.с.41-47/
Рішенням Державної інспекції архітектури та містобудування України №55/02/17-25 від 03.03.2025 року зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: місто Одеса, Приморський район, провулок Дур'янівський (кол. Кренкеля), 2-А, 2-Б №229, затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 18.11.2019 року за №01-06/295 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01: 5401-3700-3168-7038). /т.5 а.с.47-48/
Посилаючись на те, що оскарженими містобудівними умовами та Дозволом порушуються права осіб з інвалідністю та необхідність захисту прав таких осіб, у тому числі щодо дотримання вимог екологічного законодавства, у зв'язку із будівництвом вищевказаного об'єкту, наявністю у позивача права на захист прав інших осіб в суді, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у позивача права звернення до суду з даним позовом виходячи з наступного.
Судом встановлено, що спір виник стосовно законності видачі містобудівних умов та обмежень від 18.11.2019 №229 та дозволу на виконання будівельних робіт від 07.09.2021 №ІУ013210903560 для об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м.Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б».
Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Спірні правовідносини пов'язані з наданням містобудівних умов та обмежень і дозволу на виконання будівельних робіт для об'єкта будівництва, що потенційно може впливати на стан довкілля та реалізацію екологічних прав громадян. Тому ці правовідносини підпадають під сферу дії Орхуської конвенції (Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля; ратифікованої Законом України від 06 липня 1999 року № 832-XIV), яка передбачає право громадськості на доступ до правосуддя у справах, що стосуються охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з п.п.4, 5 ст.2 Орхуської конвенції «громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об'єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою. «Зацікавлена громадськість» означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.
Таким чином, у п.5 ст.2 Орхуської конвенції йдеться саме про недержавні (громадські) екологічні або природоохоронні організації, створені для захисту екологічних прав та інтересів своїх членів, які (організації) відповідають вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а не про будь-які громадські організації, створені в Україні.
Відповідно до ч.2 ст.9 Орхуської конвенції відповідні представники зацікавленої громадськості повинні «мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду» «Наявність достатньої зацікавленості та факт порушення того чи іншого права визначаються згідно з положеннями національного законодавства і залежно від мети надання зацікавленій громадськості широкого доступу до правосуддя в рамках цієї Конвенції».
Представники громадськості, відповідно до Орхуської конвенції, мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №910/8122/17).
В абзаці 5 ч.8 ст.29 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній до 15 листопада 2024 року) передбачена можливість скасування містобудівних умов та обмежень за рішенням суду.
Частина 8 ст.29 Закону № 3038-VI передбачає можливість скасування за рішенням суду, а рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду відповідно до абзацу 8 частини четвертої статті 37 цього ж Закону.
Пункт «г» частини першої статті 10 Закону № 1264-XII визначає право громадських організацій та інших громадських об'єднань брати участь у здійсненні передбачених цим Законом заходів щодо охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище у сфері зміни клімату, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 21 Закону № 1264-XII громадські природоохоронні організації мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.
Таким чином, громадські організації (громадські об'єднання), створені відповідно до законодавства і статутна діяльність яких спрямована на охорону довкілля, мають право на судовий захист екологічних прав та інтересів невизначеного кола осіб незалежно від того, чи порушені їхні власні корпоративні права. Таке право слідує з Орхуської конвенції та національного законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на частину другу статті 9 Орхуської конвенції, національні критерії «наявності достатньої заінтересованості» мають тлумачитися з огляду на мету забезпечення широкого доступу громадськості до правосуддя. Таке розширене тлумачення застосовується лише до «зацікавленої громадськості» у справах, пов'язаних із охороною довкілля, для реалізації публічного екологічного інтересу.
Верховний Суд у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 815/219/17 та від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19 також зазначив, що при вирішенні питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з'ясувати статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
Судом встановлено, що мета ГО «На шляху до безбар'єрності», відповідно до пункту 3.1 Статуту, затверджена рішенням установчих зборів засновників Громадської організації, оформленої протоколом від 27 жовтня 2021 року № 1. Пунктом 3.3.1 Статуту ГО «На шляху до безбар'єрності» визначено, що основним напрямком діяльності Організації є задоволення та захист екологічних інтересів, що спрямовані на поліпшення якості життя людей, її членів, членів територіальної громади міста Одеси, осіб з інвалідністю.
Таким чином, ГО «На шляху до безбар'єрності» відповідно до статуту діє в інтересах охорони довкілля та екологічних прав громадян. Оспорювані містобудівні умови та обмеження від 18.11.2019 №229 та дозвіл на виконання будівельних робіт від 07.09.2021 №ІУ013210903560 стосуються будівництва об'єкта, який може впливати на стан довкілля у Приморському районі міста Одеси, включаючи можливий вплив на зелені насадження, водні ресурси, інфраструктуру та загальну екологічну ситуацію в районі.
Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у ГО «На шляху до безбар'єрності» права звернення до суду у зв'язку з реєстрацією (створенням) організації 27.10.2021, тобто після видачі оспорюваних містобудівних умов (18.11.2019) та дозволу на виконання будівельних робіт (07.09.2021), оскільки оскаржувані рішення продовжують діяти та можуть призводити до негативних наслідків для довкілля, що обґрунтовує актуальність і правомірність звернення організації до суду на захист екологічних прав та інтересів невизначеного кола осіб.
Крім того, Орхуська конвенція не обмежує кількість громадських організацій, що можуть звертатися до суду з питань охорони довкілля, і не містить положень про те, що оскарження одним об'єднанням громадян вичерпує право інших організацій на доступ до правосуддя.
Застосування надмірно формального підходу до права ГО «На шляху до безбар'єрності» на звернення до суду створює перешкоду для розгляду справи по суті та суперечить принципу широкого доступу громадськості до правосуддя у екологічних справах, закріпленому Орхуською конвенцією.
Таким чином, спірні містобудівні умови та дозвіл на виконання будівельних робіт стосуються прав та інтересів ГО «На шляху до безбар'єрності» як організації, яка діє в інтересах охорони довкілля, оскільки зазначене рішення підтвердило законність вихідної містобудівної документації, що можуть негативно впливати на екологічну ситуацію.
Отже, ГО «На шляху до безбар'єрності» має право на звернення до суду з даним позовом. Відмова в задоволенні позову з формальних підстав у справах, пов'язаних із захистом довкілля, може суперечити принципу широкого доступу до правосуддя, закріпленому в Орхуській конвенції, та призводити до порушення процесуальних прав громадських організацій, які діють в інтересах суспільства.
Водночас, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-ІV (далі - Закон № 3038-VI), що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №3038-VІ відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового Фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
Пункт 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час видачі містобудівних умов та обмежень) встановлює, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Пункт 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відзначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Частиною 1 статті 6 Закону №3038-VI регламентовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів .
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. (При цьому, абзац 6 частини 3 статті 29 у редакції Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII діє до 01.01.2019)
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Стаття 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також встановлює, що Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час видачі дозволу) встановлює, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 5і) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення); 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (Порядок) в редакції чинній на час видачі Дозволу встановлює, що Дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Згідно п.28 Порядку замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву через електронний кабінет.
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення); інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, коли державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Під час подання заяви через електронний кабінет автоматично програмними засобами здійснюється аналіз даних, зазначених у заяві та поданих документах, на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність. За результатами такого аналізу формується чек-лист, до якого включається перелік питань, що підлягають перевірці посадовою особою органу архітектурно-будівельного контролю, для прийняття рішення щодо видачі дозволу або відмови у його видачі.
Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Частинами 2, 6 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Частина 4 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції чинній на час видачі Дозволу встановлює, що підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.
Пункт 29 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (Порядок) в редакції чинній на час видачі Дозволу встановлює, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви видає дозвіл на виконання будівельних робіт або відмовляє у його видачі з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Пункт 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт встановлює, що підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства: невідповідність цільового призначення земельної ділянки; наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об'єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія); 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Системний аналіз наведених норм дає можливість стверджувати, що відповідач мав право відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень лише у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Разом з тим, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить обмежень щодо здійснення забудови однієї земельної ділянки одним об'єктом будівництва.
Пункт 4 ч.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає замовника як фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Таким чином, чинне законодавство не містить заборони щодо отримання замовником одних містобудівних умов та обмежень на забудову кількох земельних ділянок. Право подачі однієї заяви на забудову кількох земельних ділянок передбачено, зокрема, ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, у Містобудівних умовах та обмеженнях щодо відповідності цільового та функціонального призначення земельних ділянок містобудівній документації на місцевому рівні, зокрема, визначено, що згідно з договором оренди землі від 18.04.2019, зареєстрованим у реєстрі за №685, у користуванні ТОВ «Одесаінвестбуд» перебуває земельна ділянка, загальною площею 0,2880га, кадастровий номер 5110137500:37:004:0002, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, земельна ділянка 2-А на строк до 18.04.2029.
Згідно з договором оренди землі від 18.04.2019, зареєстрованим у реєстрі за №684, у користуванні ТОВ «Одесаінвестбуд» перебуває земельна ділянка, загальною площею 0,1048га, кадастровий номер 5110137500:48:006:0004, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, земельна ділянка 2-Б на строк до 18.04.2034.
Категорія земель за основним цільовим призначенням: землі рекреаційного призначення.
Вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: 07.01 Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Згідно з договором купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1514, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з будівлі, загальною площею 181,8м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-Б.
Згідно з договором купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1513, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з будівлі, загальною площею 181,8м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-Б.
Згідно з договором купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1510, ТОВ «Одесаінвестбуд» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 363,3м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-А.
Згідно з договором купівлі - продажу від 03.08.2018, зареєстрованим у реєстрі за №1509, ТОВ «Одесабудінвест» на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина нежитлової будівлі, що складається з нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 363,3м2 за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, будинок 2-А.
Згідно з «Планом зонування території м. Одеси» (зонінг), затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII, земельна ділянка, яка планується для розміщення адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення, розташована у проектній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування (Р-3n), де можливе розміщення адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку, а також рекреаційних об'єктів, в межах водоохоронної зони моря і лиманів, пропозиції якої наведені у Генеральному плані. Земельна ділянка, яка планується під благоустрій, розташована у проектній рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2n). Земельні ділянки використовувати в межах вимог, встановлених Законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та діючих будівельних норм України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Згідно ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що регламентує особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності зазначає, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частина 1 ст.20 Земельного кодексу України передбачає, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Стаття 50 Земельного кодексу України встановлює, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Відповідно до ст.51 Земельного кодексу України визначає, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально- туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Частина 3 ст.52 Земельного кодексу України встановлює, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
За змістом рішень Одеської міської ради №4455-VІІ від 20.03.2019, №4456-VІІ від 20.03.2019 земельні ділянки за категорією земель за основним цільовим призначенням відносяться до земель рекреаційного призначення, цільове призначення земельних ділянок - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, вид використання - для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, допоміжних споруд, підприємства громадського харчування та інфраструктури для відпочинку.
Земельні ділянки кадастровий номер 5110137500:48:006:0004 площею 0,1048га та кадастровий номер 5110137500:37:004:0002 площею 0,288га відносяться за категорією до земель рекреаційного призначення, вид цільового призначення: 07.01. - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 чинної на час видачі містобудівних умов та обмежень, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9925767602023 та НВ-9925767882023 від 09.08.2023р.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Частина 1 ст.20 Земельного кодексу України передбачає, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, наміри будівництва відповідають цільовому призначенню земельних ділянок та виду їх використання.
Слід зазначити, що згідно ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частинами 2,3 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.
Стаття 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального план.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як Окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (4.1).
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (ч.2).
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (ч.3).
Так, містобудівною документацією на місцевому рівні є Генеральний план м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 №6489-VI, та План зонування території (зонінгу) м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII.
Згідно пояснювальної записки до Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII, визначено поняття Р-3n - «Проектна рекреаційна зона озеленених територій загального користування*», Р-2n «Проектна рекреаційна зона активного відпочинку*» та дане визначення: « * - Крім основних типів територіальних зон генеральним планом обумовлено появу зон з кодовими позначками: «n» - Проектні та «р» - Резервні. Це зони, розташовані на територіях, де за генпланом на розрахунковий період визначена Проектна забудова того чи іншого призначення, зі зміною функціонального призначення існуючої забудови або без такої.
Дозволені та допустимі види забудови та використання земельних ділянок в межах зон з такими кодовими позначками ідентичні видам забудови та використання земельних ділянок без таких кодових позначок.
Згідно Плану зонування території м. Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VII, зазначені земельні ділянки відносяться до земель рекреаційного призначення, розташовані у зонах Р-3n (рекреаційна зона озеленених територій загального користування), Р-2n (рекреаційна зона активного відпочинку), що визначає режим використання зазначених земельних ділянок.
При цьому, Рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3 (Р-3n) призначена для організації повсякденного відпочинку населення та передбачає вид використання - адміністративні будівлі, допоміжні споруди та інфраструктура для відпочинку.
Рекреаційна зона активного відпочинку Р-2n призначена для виконання активних рекреаційних функцій.
Містобудівними умовами та обмеженнями встановлено, що земельна ділянка, яка планується для розміщення адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення, розташована у проектній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування (Р-3n, де можливе розміщення адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку, а також рекреаційних об'єктів, в межах водоохоронної зони моря і лиманів, пропозиції якої наведені у Генеральному плані. Земельна ділянка, яка планується під благоустрій, розташована у проектній рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2n).
У подальшому, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІVО13210903560 об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б.
Таким чином, наміри забудови відповідають містобудівній документації, функціональному та цільовому призначенню земельних ділянок.
Частина 4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Отже, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано замовнику будівництва ТОВ «Одесаінвестбуд» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» (Містобудівні умови та обмеження), затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/295 від 18.11.2019 правомірно, у відповідності до вищезазначених норм за відсутності підстав для відмови у їх видачі.
Крім того, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07 вересня 2021 видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV013210903560 (Дозвіл) об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, ТОВ «Одесаінвестбуд» як замовнику та ТОВ «Картіс Білдінг», як генеральному підряднику.
За змістом Дозволу ділянки будівництва: кадастровий номер 5110137500:48:006:0004 площею 0,1048га та кадастровий номер 5110137500:37:004:0002 площею 0,288га. Клас наслідків ССЗ. Тип об'єкта: Комплекс (будова), код ДКБС:1220.9 Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші.
Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення відповідачем ст.ст.1, 29, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині видачі одного Дозволу на забудову одразу двох ділянок, в той час як забудова кожної ділянки потребує видачу окремого документу дозвільного характеру та окремих містобудівних умов і обмежень.
Проте, чинне законодавство не зобов'язує замовника будівництва отримати містобудівні умови та обмеження та дозвіл на виконання будівельних робіт на кожну земельну ділянку окремо.
Водночас, наміри забудови відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУО13210903560 від 07.09.2021р. об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, відповідають містобудівній документації, функціональному та цільовому призначенню земельних ділянок, їх виду використання.
Разом з тим, ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до проектної документації на будівництво об'єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.
Пунктом 7 ч.3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до заяви на отримання дозволу додається результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Частина 1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
При цьому, будівництво об'єкту «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, не входить до переліку видів планової діяльності та об'єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», отже здійснення оцінки впливу на довкілля не вимагається. Наведене підтверджується листом №08/1 від 03.08.2020р. проектувальника ТОВ «Проектно-Будівельна Компанія «Альянс».
Водночас, види цільового призначення за вичерпним переліком визначає стаття 19 Земельного кодексу України, а саме - землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Відповідно до ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
В свою чергу, згідно зі ст.85 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Тобто, земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватись в оренду, зокрема, юридичним особам, в тому числі рекреаційних, для спортивних і туристичних цілей.
Аналізуючи наведене в сукупності можна зробити висновок, що перебування одних і тих самих земельних ділянок у різних зонах є взаємовиключаючими навіть на законодавчому рівні, тому в цій частині аргументи позивача не заслуговують на увагу.
Доводи громадської організації про порушення вимог частини 5 статті 29 Закону України про регулювання містобудівної діяльності», а саме відсутність даних про максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, щільність населення, висотності у оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, максимальна висотність 26,5м.; максимально допустима щільність населення не змінюється, та всі інші відомості застосовані і зазначені відповідно до вимог діючих ДБН та нормативно- правових актів, які обов'язкові під час проектування об'єкту будівництва.
Враховуючи сутність поняття «містобудівні умови та обмеження на проектування об'єкту», вбачається, що вони не можуть порушувати державні будівельні норми, адже у містобудівних умовах та обмеженнях міститься посилання на державні будівельні норми, відповідно до яких має здійснюватись проектування об'єкту. Архітектор при проектуванні об'єкту повинен використовувати актуальні, чинні ДБН.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Відповідність проектних рішень чинним будівельним нормам та правилам перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.
Містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва об'єкта.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Таким чином, при розробці проектної документації щодо розміщення вищевказаних об'єктів, проектна організація (архітектор) повинні були визначити висоту та поверховість об'єктів, враховуючи документи на землекористування та будівельні норми, на які йшло посилання у містобудівних умовах та обмеженнях.
Згідно положень ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», скасування містобудівних умов та обмежень може здійснюватися зокрема головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».
В рішенні ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява № 29979/04, пункт 70).
Отже, отримавши в 2019 році належним чином затверджені містобудівні умови, ТОВ «Одесінвестбуд» обґрунтовано очікує реалізацію законних підстав для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування.
Адже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV013210903560 від 07.09.2021 об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Одесаінвестбуд», ТОВ «Картіс Білдінг» та Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення», видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради замовнику будівництва ТОВ «Одесаінвестбуд», затверджені Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/295 від 18.11.2019р. є законними та правомірними, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Додатково слід зазначити, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.02.2025 року (№СН01:7160-5379-4069-0486); рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення» за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А , 2-Б №229, затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 18.11.2019 за № 01-06/295 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Ми01: 5401-3700-3168-7038) від 03.03.2025 року; лист ДІАМ Міністерству розвитку громад та територій України №1120/02/13-25 від 04.03.2025, а також Довідка про результати документальної перевірки від 07.01.2025 про встановлення порушення (ознаки) вимог містобудівного законодавства при видачі ТОВ «Одесаінвестбуд» містобудівних умов та обмежень №229 від 18.11.2021 року ні яким чином не впливають на висновки суду щодо правомірності спірних містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, вказані документи не встановлюють конкретних фактів наявності порушень містобудівної документації, які впливають на законність та правомірність містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт.
Посилання в указаних документах на формальні порушення щодо не надання викопіювання з топографо-геодизичного плану М 1:200, а також відсутність витягу з Державного земельного кадастру, та визначення можливих порушень посадовою особою об'єкту нагляду при видачі містобудівних умов та обмежень вимог пунктів 1, 3 частини четвертої, пункту 1 частини п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», без зазначення суті, можуть передбачати лише відповідальність для посадової особи об'єкту нагляду в порядку ст.96-1 КУпАП, та не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
Більш того, з огляду на обставини справи, судова колегія вважає, що спірні містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт видані з метою проведення необхідного благоустрою міста Одеса, реконструкції, знесенню аварійних споруд (конструкцій аеросолярію), які загрожують життю та здоров'ю мешканців міста Одеси, з обов'язковим врахуванням інтересів саме осіб з інвалідністю, з безперешкодним доступом до пляжу, з наданням можливості людей з особливими потребами дістатися його території, та спрямовані на захист прав учасників бойових дій щодо реабілітації.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову, але з інших підстав ніж визначено судом першої інстанції.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає зміні.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, -
Апеляційну скаргу громадської організації «На шляху до безбар'єрності» задовольнити частково, змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у відповідності до даної постанови.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на громадську організацію «На шляху до безбар'єрності».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв