07 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/681/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року (головуючий суддя Тулянцева І.В.)
в адміністративній справі №160/681/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 10.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровськійобласті, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплатити перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.11.2023 за №55/11/202-832, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 68% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року в розмірі 68% від грошового забезпечення 35509,80 грн, яке зазначено у довідці від 28.11.2023 року №55/11/202/832, наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області. 04 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії без обмеження максимальним розміром. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України листом від 17.12.2024 року №67259-51701/Д-01/8-0400/24 повідомило, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахунок проведено у межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону №2262.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплатити перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.11.2023 за №55/11/202-832, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 68% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених коштів.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, відтак права та інтереси позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплатити перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2018 становив 1762 грн. Саме виходячи з даного розміру прожиткового мінімуму була розрахована пенсія з 01 січня 2018 року кожного військового пенсіонера, тобто шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2018 в розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. Виходячи з даних показників пенсія виплачується і по даний час.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 відповідно до оригіналу довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.11.2023 № 55/11/202-832 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року в розмірі 68% від грошового забезпечення 35509,80 грн, яке зазначено у довідці 28.11.2023 № 55/11/202-832, наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області.
04.12.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.
Листом від 17.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року в розмірі 68% від грошового забезпечення 35509,80 грн, яке зазначено у довідці 28.11.2023 № 55/11/202-832, наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області. Доплата до пенсії на виконання рішення за період з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року становить 1431,80 грн. Оскільки на виконання рішення суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023, тому для встановлення до пенсії індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 немає законних підстав. Відповідно до пункту 3 Постанови №185 з 01.03.2024 року розмір пенсії позивача проіндексовано у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом на суму 1500,00 грн. Статтею 43 Закону України №2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахунок проведено у межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону №2262. Пенсія виплачується у розмірі 23610,00 грн, який обчислено на виконання рішення суду з урахуванням вимог Постанови №185. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті пенсії, що перерахована з 01.02.2023, без обмеження її максимального розміру.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме:
максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
З дати ухвалення вказаного рішення і до дня вирішення цієї справи по суті, частина 7 статті 43 Закону №2262-XII змін не зазнавала.
Таким чином, наразі відсутня норма права, яка б передбачала обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.
Згідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 (пункт 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (частина 2 статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 статті 8 Основного Закону України).
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.
Також суд апеляційної інстанції зауважує, що у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18, від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
З доданого до матеріалів справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.12.2024 року №67259-51701/Д-01/8-0400/24 вбачається, зокрема, що обрахування позивачу пенсії на виконання рішення суду від 16.09.2024 року у справі №160/12668/24 обчислена в межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону №2262, оскільки зазначеним рішенням суду не зобов'язано органи Пенсійного фонду України виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, а тому виплата пенсії позивачу встановлена у розмірі 23 610,00 грн, який обчислено на виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що права та інтереси позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплатити перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.11.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова