30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34844/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.)
в адміністративній справі №160/34844/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивачка, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулася 31.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Київській області, в якій просила:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, що винесені ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 0642800708, № 064276070.
Також просить стягнути на користь позивачки витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 5 415,55грн, та витрати на правничу допомогу - 41 500грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач не довів наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вказує, що перевірка була призначена з порушенням закону, висновки акта перевірки та нараховані за ним зобов'язання не можуть слугувати належним доказом, оскільки акт перевірки, отриманий з порушенням встановленого законом порядку, є недопустимим доказом у справі, а ППР на його підставі не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню. Крім того, контролюючий орган при складанні ППР посилався на нібито здійснені готівкові розрахунки позивачем без оформлення відповідних документів, проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази видачі позивачу готівкових коштів (нема даних про осіб, суми виплат чи відповідні рахунки). Відповідно, твердження про порушення порядку готівкових розрахунків не мають жодного підтвердження контролюючим органом у справі й не можуть бути прийняті, як належні. Зауважує, що відсутні будь-які фінансово-касові документи, фото- чи відеофіксації місця діяльності. У той час, як у платіжних дорученнях, поданих позивачем, зафіксовано безготівкові перерахунки замовника без участі позивача як платника, проте судом першої інстанції подані документи не досліджені та не зазначено про їх належність чи неналежність, як поданих доказів.
Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В ході розгляду справи з'ясовано, що матеріали справи не містять документів, що я важливими для правильного розгляду справи.
Так, позивачка в позові зазначає, що щодо неї закрита адміністративна справа щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за відсутності доказів скоєння адміністративного правопорушення з ч. 1 ст. 155-1 КУПАП (постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024).
Натомість матеріали справи такої постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 щодо ОСОБА_1 - не містять.
Вказане дає підстави витребувати у позивачки постанову Києва-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 щодо відсутності доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення з ч. 1 ст. 155-1 КУПАП.
Також матеріали справи не містять пояснень позивачки щодо правомірності прийняття відповідачем (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) вказаних податкових повідомлень-рішень, крім пояснень щодо неправомірності наказу про проведення фактичної перевірки.
Позивачкою не зазначено (та не спростовано) чи були безпосередньо вчинені нею порушення, на підставі яких сформовані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2024 № 0642800708, № 064276070, що також діє підстави для витребування у позивачки доказів та пояснень з цього приводу.
Крім того, матеріали справи не містять доводів відповідачів:
- щодо неправомірності застосування позивачкою доручення на оплату товару:
від 19.10.2023 №191002 на суму 152000 грн,
від 23.10.2023 №191002 на суму 144400грн,
від 13.12.2023 б/н на суму 187500 грн,
від 22.02.2024 №220204 на суму 17 156грн - замість розрахункового документу;
- щодо оцінки постанови Києва-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 про відсутність доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення з ч. 1 ст. 155-1 КУПАП (за її наявності).
Вказане дає підстави для витребування у позивача та відповідача зазначених доказів (та письмових пояснень за необхідності) для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи.
При цьому, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або заклопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначених обставин, а також з метою з'ясування всіх обставин у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне витребувати докази, які мають значення для справи.
Слід зазначити, що частиною 5 ст. 44 КАС України перебачено, що учасники справи зобов'язані (серед іншого):
- подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
- надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
- виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Слід також зазначити, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 72, 77, 80 КАС України, суд-
Витребувати у позивача та відповідачів докази (та письмові пояснення за необхідності) на підтвердження або спростування обставин справи.
Витребувати у позивачки ОСОБА_1 :
1. постанову Києва-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 щодо відсутності скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення з ч. 1 ст. 155-1 КУПАП.
2. пояснення та докази щодо наявності/відсутності правопорушень, що були зазначені в акті фактичної перевірки, та на підставі яких сформовані відповідачем податкові повідомлення-рішення від 16.10.2024 № 0642800708, № 064276070.
Витребувати у відповідачів докази (та письмові пояснення за необхідності):
- щодо неправомірності застосування позивачкою доручення на оплату товару
від 19.10.2023 №191002 на суму 152000 грн,
від 23.10.2023 №191002 на суму 144400грн,
від 13.12.2023 б/н на суму 187500 грн,
від 22.02.2024 №220204 на суму 17 156грн - замість розрахункового документу;
- щодо оцінки постанови Києва-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 про відсутність доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення з ч. 1 ст. 155-1 КУПАП (за наявності такої постанови).
Витребувані докази (та письмові пояснення за необхідності) надати на адресу Третього апеляційного адміністративного суду до 27.11.2025 року.
Відкласти розгляд даної справи в письмовому провадженні до 27.11.2025 року.
Електронна адреса Третього апеляційного адміністративного суду inbox@3aa.court.gov.ua
Направити копію цієї ухвали на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко