14 листопада 2025 р.Справа № 520/15705/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд за його участю справи за апеляційною скаргою Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/15705/25
за позовом Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.25 та від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/15705/25 за позовом Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, закінчено підготовку до розгляду адміністративної справи та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління ДПС у Харківській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за його участю.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, колегія суддів зауважує на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
В свою чергу, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування та той факт, що розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, дана справа відноситься до справ незначної складності.
З огляду на те, що справа відноситься до категорії незначних, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, заявником не наведено жодних мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачає необхідності виходу із письмового провадження та призначення до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін у справі відсутні.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v.Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Позивач не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи практику ЄСПЛ як джерело права, характер спірних правовідносин і предмет доказування у цій справі, а також те, що відповідачем не обґрунтовано необхідність розгляду справи з викликом сторін, суд вважає, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
Керуючись ст 12, 248, 257, 263, 311, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд за його участю справи № 520/15705/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.