14 листопада 2025 р. Справа № 520/25053/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/25053/25
за позовом ОСОБА_1
до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича
про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича (далі - відповідач), в якому просив:
-визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, який не організував видачу позивачу довідки про прийняття і реєстрацію повідомлення від 03.04.2025 року, у 7-му управлінні ДСР НП України такою, що порушила його права, гарантовані п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
-визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, який не організував роз'яснення позивачу прав та обов'язків викривача при прийнятті його повідомлення від 03.04. 2025 року, у 7 - му управлінні ДСР НП України такою, що порушили права позивача, гарантовані п.1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
-визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, яка полягає у не організації внесення у Єдиний портал повідомлень викривачів інформації про повідомлення від 03.04. 2025 року, 7-м управлінням ДСР НП України такою, що порушили права позивача, гарантовані ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
-визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, які полягають у наданні мені недіючого ідентифікатору для входження у Єдиний портал повідомлень викривачів такими що порушили права позивача, гарантовані п.З ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції» та свідомим введенням ОСОБА_1 в оману;
-визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, щодо відмови розгляду повідомлення позивача про порушення антикорупційного законодавства на підставі того, що ОСОБА_2 визнав повідомлення таким що не відповідає вимогам ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» неправомірними;
-визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, щодо надання позивачу відповіді про попередній розгляд його повідомлення про порушення антикорупційного законодавства №41828-2025 від 07.04.2025 року такими, що не свідчать про надання позивачу детальної інформації про проведення попередньої перевірки за повідомленням про порушення антикорупційного законодавства;
-зобов'язати начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухину вирішити питання , про видачу позивачу довідки про прийняття і реєстрацію його повідомлення від 03.04.2025 року, як то визначено п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
-зобов'язати начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухину вирішити питання про роз'яснення позивачу прав і обов'язків викривача, як то визначено п.1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
-зобов'язати начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухину організувати внесення відомостей про повідомлення від 03.04.2025 року до Єдиного порталу повідомлень викривачів, про що позивача повідомити наданням відповідного ідентифікатора;
-зобов'язати начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухину організувати повторний розгляд повідомлення позивача про порушення антикорупційного законодавства, на вимогах ЗУ «Про запобігання корупції»;
-зобов'язати начальника 7-го управління ДСР НП України О. Сухини, надати позивачу детальну інформацію про попередній розгляд його повідомлення про порушення антикорупційного законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 по справі № 520/25053/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини О.О. про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на помилковість висновку суду першої інстанції щодо подання ОСОБА_1 двох тотожних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, що слугувало підставою для застосування до позовної заяви останнього приписів п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України, внаслідок чого позов було повернуто позивачу без розгляду. Пояснив, що ним до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України 03 квітня 2025 року було подано декілька звернень про корупцію, що стосувались окремих епізодів корупційних дій, а саме звернення щодо придбання автомобіля Височанським селищним головою О. Морозом за суттєво заниженою ціною, яке позивач оскаржував в межах справи №520/25053/25; та щодо порушення вимог фінансового контролю старостою В.В. Богатим, яке оскаржується в межах справи №520/25052/25.
Апелянт зазначив, що вказані повідомлення про корупцію мають однакову дату (03.04.2025) проте різний зміст.
Додатково зауважив, що подаючи означені позови до одного й того ж відповідача, проте з різних підстав, позивач не порушив жодної норми КАС України.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 27 серпня 2021 року у справі № 580/3966/20 зазначив наступне: «...позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права».
Так, як зазначалось вище, в межах даної справи №520/25053/25 ОСОБА_1 подано до начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини О.О. позов про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного прийняття та реєстрації, поданого позивачем повідомлення про порушення антикорупційного законодавства від 03.04.2025, щодо не роз'яснення позивачу прав та обов'язків викривача, гарантованих п.1 ч. 2 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції»; про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не організації внесення у Єдиний портал повідомлень викривачів інформації про подане ОСОБА_1 повідомлення від 03.04. 2025, чим порушено права останнього, гарантовані ч. 2 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції»; про визнання протиправними дій відповідача щодо надання позивачу недіючого ідентифікатору для входження у Єдиний портал повідомлень викривачів, що порушує права останнього, гарантовані п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»; про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді повідомлення ОСОБА_1 про порушення антикорупційного законодавства в порядку Закону України «Про запобігання корупції».
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що повідомлення про порушення антикорупційного законодавства від 03.04.2025, дії/бездіяльність щодо якого вважає протиправними позивач, стосується обставин порушення головою Височанської селищної ради О. Морозом вимог фінансового контролю.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що до Харківського окружного адміністративного суду позивачем подано інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, зареєстрований за номером справи 520/25052/25.
Апелянтом не заперечується зазначена обставина, однак вказується, що у справі № 520/25052/25 ним оскаржуються неправомірні дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо неналежного розгляду повідомлення позивача про корупцію від 03.04.2025 з приводу порушення вимог фінансового контролю старостою ОСОБА_4 . В той час, як в межах справи №520/25053/25 оскаржуються дії цього ж відповідача, однак щодо неналежного розгляду ним іншого повідомлення ОСОБА_3 від 03.04.2025 про корупцію. Яке стосується придбання автомобіля Височанським селищним головою ОСОБА_5 за суттєво заниженою ціною.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/25053/25, було зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію позовної заяви з додатками, поданої в межах справи №520/25052/25.
12.11.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду було надано копію вказаної позовної заяви з додатками, дослідивши яку, колегією суддів було встановлено, що дійсно у справі № 520/25052/25 ОСОБА_1 подано позов до цього самого суду (Харківського окружного адміністративного суду), до цього самого відповідача (Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича).
Разом з цим, предметом такого позову, заявленого ОСОБА_1 у справі № 520/25052/25, є незгода позивача з діями/бездіяльністю відповідача щодо поданого ОСОБА_1 повідомлення про порушення антикорупційного законодавства від 03.04.2025, в якому, як вбачається з наданої позивачем копії такого документа, наведено обставини щодо порушення старостою Височанської територіальної громади Харківської області ОСОБА_4 вимог фінансового контролю.
Отже, з наведеного слідує, що предмет позову ОСОБА_1 у справі № 520/25052/25 не збігається з предметом позову, поданого ним у справі № 520/25053/25, що, в свою чергу, виключає можливість стверджувати про тотожність вказаних позовів та, відповідно, застосування в даному випадку приписів п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суд першої інстанції зазначених обставин не дослідив, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви, неповно з'ясував обставин справи, дійшов передчасних висновків про наявність підстав для повернення позову, чим порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року по справі № 520/25053/25 - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін