17 листопада 2025 р.Справа № 520/17490/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., повний текст складено 14.08.25 року по справі № 520/17490/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), в якому просить суд:
скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 20 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 30.09.2020 № 61 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії, а саме: з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України № 889-VIII від 10.12 2015 «Про державну службу»;
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періодів роботи в органах податкової служби з України з 01.08.1996 по 07.09.2015;
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28.09.2020 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати згідно заяви від 28.09.2020 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовці від 28.09.2020 № 205/К/20-40-13-02-09 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.09.2020 № 206/К/20-40-13-02-09, які видані ГУ ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/17490/2020 задоволено позов ОСОБА_1 .
Скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 20 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 30.09.2020 № 61 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії, а саме: з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України № 889-VIII від 10.12 2015 «Про державну службу».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в органах податкової служби з України з 01.08.1996 по 07.09.2015.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28.09.2020 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати згідно заяви від 28.09.2020 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовці від 28.09.2020 № 205/К/20-40-13-02-09 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.09.2020 № 206/К/20-40-13-02-09, які видані ГУ ДПС у Харківській області.
15.05.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 520/17490/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/17490/2020 - задоволено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 520/17490/2020, протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Попереджено керівника ГУ ПФУ в Харківській області, що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
01.07.2025 ГУ ПФУ в Харківській області подало звіт про виконання рішення суду.
У звіті пенсійний орган зазначив, що на виконання рішення суду ним з 28.09.2020 зараховано до стажу державної служби періоди роботи в органах податкової служби з України з 01.08.1996 по 07.09.2015 та призначено пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідках від 28.09.2020 №205/К/20-40-13-02-09 та №206/К/20-40-13-02-09, які видані ГУ ДПС у Харківській області. За період з 28.09.2020 по 31.07.2021 нараховано різницю в пенсії в розмірі 42 918.11 та внесено до Реєстру судових рішень. Також, відповідач зазначив, що орієнтована дата виплати позивачу заборгованості по справі № 520/17490/2020 буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 затверджено звіт ГУ ПФУ в Харківській області по справі № 520/17490/2020.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту, встановити новий строк для його подання та накласти на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штраф у відповідності ч. 3 ст. 382-3 КАС України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судове рішення залишається невиконаним в частині виплати перерахованої пенсії. Посилання пенсійного органу щодо відсутності коштів на проведення виплат, які судом першої інстанції визнані поважною підставою для невиконання судового рішення в цій частині, є помилковими. Водночас, вважає, що не виконання рішення суду пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися таким невиконанням без поважних причин. Враховуючи відсутність доказів виконання судового рішення у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про прийняття звіту.
У письмових поясненнях по справі відповідач зазначає, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснює всі залежні від нього заходи, направлені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 520/17490/2020 в повному обсязі.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи звіт, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом виконано судове рішення в частині здійснення перерахунку пенсії, а заборгованість з її виплати не проведено у зв'язку відсутністю бюджетного фінансування, тобто з незалежних від відповідача причин.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон України № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами першої-третьої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частин першої, другої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами частин першої-третьої, десятої та одинадцятої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Поряд з цим, у разі невиконання судового рішення звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, а також відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/17490/2020 зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в органах податкової служби з України з 01.08.1996 по 07.09.2015 та зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28.09.2020 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати згідно заяви від 28.09.2020 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовці від 28.09.2020 № 205/К/20-40-13-02-09 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 28.09.2020 №206/К/20-40-13-02-09, які видані ГУ ДПС у Харківській області.
На виконання судового рішення, пенсійним органом зараховано до стажу державної служби періоди роботи в органах податкової служби з України з 01.08.1996 по 07.09.2015 та призначено пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідках від 28.09.2020 №205/К/20-40-13-02-09 та № 206/К/20-40-13-02-09, які видані ГУ ДПС у Харківській області.
За період з 28.09.2020 по 31.07.2021 нараховано різницю в пенсії в розмірі 42 918. 11 грн, що вбачається з листа ГУ ПФУ в Харківській області від 04.08.2023.
За твердженнями відповідача, орієнтовна дата виплати заборгованості по справі № 520/17490/2020 буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень.
Також, відповідач зазначає, що станом на червень 2025 року бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено і на цей час діють тимчасовий розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на І квартал 2025 року затверджений наказом Пенсійного фонду України від 30.12.2024 № 172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025року» та тимчасовий розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ІІ квартал 2025 року затверджений наказом Пенсійного фонду України від 31.03.2025 № 172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на ІІ квартал 2025року «.
Також, ГУ ПФУ в Полтавській області направлено лист від 05.06.2025 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 42 918.11 грн.
07.07.2025 Пенсійний фонд України листом № 2800-030101-9/44879 повідомив, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 520/17490/2020 щодо ОСОБА_1 , здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Отже, ГУ ПФУ в Харківській області не заперечується, що ним не виплачено позивачу нараховану суму пенсії на виконання судового рішення у цій справі.
На переконання відповідача, з яким погодився і суд першої інстанції, невиконання судового рішення у відповідній частині обумовлюється незалежними від суб'єкта владних повноважень причинами, а саме відсутністю фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування.
Проте направлення заяви та розрахунку не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.
При цьому ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.
Стосовно посилання відповідача на випадки направлення ним до Пенсійного фонду України запитів, колегія суддів уважає за необхідне зауважити, що направлення таких запитів на виділення коштів до Пенсійного фонду України не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 520/17490/2020.
Необхідним також є вжиття заходів з метою актуалізації перед Пенсійним фондом України проблеми неповного виконання судових рішень (зокрема, судового рішення у справі № 520/14170/24), ухвалених не на користь Фонду, та ініціювання зміни системного підходу до виконання таких рішень.
Проте докази вчинення таких дій керівником ГУ ПФУ в Харківській області до останнього із звіту про виконання судового рішення не долучено.
При цьому суд наголошує, що невиплата позивачу нарахованої пенсії, яка обґрунтована відсутністю цільових бюджетних коштів, не може бути свідченням повного виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).
За практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, від 16.07.2025 у справі № 640/16655/21, від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24.
В ухвалі Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24 колегія суддів зазначила, що враховуючи те, що за твердженнями відповідача бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік ще не затверджений, суд вказує ГУ ПФ України в Черкаській області на необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання постанови Верховного Суду від 12.09.2024, зокрема шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов'язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що рішення суду наразі залишається невиконаним, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції з мотивів, що відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, які, на переконання суду апеляційної інстанції, не є достатніми для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.
Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі про повне виконання відповідачем рішення у справі № 520/17490/2020, передчасними та такими, що зроблені внаслідок неналежного дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.
Разом з цим, вирішення питання про надання нового звіту (продовження строку подання звіту) про виконання рішення суду та накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Харківській області у розмірі і порядку, визначеному ч. 3 ст. 382-3 КАС України колегія суддів уважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки вирішення таких вимог у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у даному випадку є Харківський окружний адміністративний суд.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги про зобов'язання відповідача подати новий звіт про виконання рішення суду та накласти на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штраф колегія суддів уважає такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 520/17490/2020 скасувати.
Справу № 520/17490/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 17.11.2025 року