Постанова від 14.11.2025 по справі 520/6686/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 р. Справа № 520/6686/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 (суддя Шевченко О.В.; м. Харків) по справі № 520/6686/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.08.2023 №963290181561. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60% суми заробітної плати з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.05.2021 №10-87/3887/02-21 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.05.2021 №10-87/3886/02-21, виданих Управлінням соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, з 25.05.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримано виконавчий лист від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

У березні 2025 року позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задоволено.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24 в повному обсязі.

Попереджено відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.02.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.02.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Попереджено відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.

На виконання зазначеної ухвали суду представником пенсійного органу 04.08.2025 подано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому просив суд прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.08.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Попереджено відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.

Позивач не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/6686/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області в прийнятті звіту від 01.08.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/6686/24.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на тривале невиконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили. З посиланням на положення п. 13 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 позивач зазначає, що відповідач повинен на виконання рішення суду призначити їй пенсію державного службовця та виплатити її у повному нарахованому розмірі. Натомість відповідач не вжив заходів щодо виплати позивачу призначеної пенсії державного службовця у повному нарахованому розмірі, а замість цього вніс в електронний реєстр судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 р. по справі № 520/6686/24 «для вирішення питання виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 р. по справі № 520/6686/24». Та ще і додатково звернувся до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо розгляду питання про виділення коштів на виплату різниці в пенсії ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 по 31.01.2025 в сумі 245067 гривень 79 копійок, не вказавши в цьому листі того, що різниця в пенсії виникла не у зв'язку з перерахунком пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а у зв'язку з призначення позивачу вперше пенсії державного службовця. Вважає, що фактично відповідач вжив всі можливі від нього заходи, направлені на невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 р. по справі № 520/6686/24, а суд не перевірив ці дії на відповідність чинному законодавству.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Приймаючи звіт відповідача суд першої інстанції врахував викладені ГУПФУ в Харківській області доводи про те, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024р. по справі №520/6686/24 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60% суми заробітної плати з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.05.2021р. №10-87/3887/02-21 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.05.2021р. №10-87/3886/02-21, виданих Управлінням соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, з 25.05.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. З лютого 2025 року позивачу виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Нараховані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі №520/6686/24 кошти за період з 25.05.2021р. по 31.01.2025р. складають 245067,79 грн. та будуть виплачені при надходженні відповідного фінансового забезпечення. З лютого 2025 року пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» виплачується згідно рішення суду.

Для вирішення питання виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024р. по справі №520/6686/24, за рахунок коштів Державного бюджету, дані про різницю в розмірах пенсії за період з 25.05.2021р. по 31.01.2025р. було внесено в електронний реєстр судових рішень.

В звіті також повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області направлено листа № 2000-0401-5/49874 від 31.03.2025 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо розгляду питання про виділення коштів на виплату різниці в пенсії ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 по 31.01.2025 в сумі 245067 гривень 79 копійок.

05.05.2025 надійшла відповідь від Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України № 2800- 03020-9/29401 щодо виплати пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості.

Нараховані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі №520/6686/24 кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Виплата заборгованості буде здійснена при надходженні відповідного фінансового забезпечення.

Зважаючи на те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, ГУПФУ в Харківській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто.

Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про прийняття поданого відповідачем звіту суд першої інстанції мав перевірити чи здійснив боржник усі можливі та залежні від нього дії задля виконання судового рішення, чи наявні реальні об'єктивні причини його невиконання, які не залежать від боржника. З'ясування вказаних обставин має безпосередній вплив на правильне вирішення питання щодо прийняття звіту ГУПФУ в Харківській області.

Разом з тим, приймаючи до уваги наведені у звіті ГУПФУ в Харківській області обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність відповідного фінансування), суд першої інстанції не дослідив та не перевірив докази, якими ця обставина підтверджується станом на день подання відповідачем звіту.

Крім того, вказуючи на те, що звіт відповідача містить посилання на заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення (внесення даних про різницю в розмірах пенсії за період з 25.05.2021 по 31.01.2025 в електронний реєстр судових рішень; надіслано лист № 2000-0401-5/49874 від 31.03.2025 до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України щодо розгляду питання про виділення коштів на виплату різниці в пенсії ОСОБА_1 ), суд першої інстанції не навів мотивованого висновку, чи вважає він вжиті відповідачем заходи достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, адже у протилежному випадку, якщо суд вважає такі заходи недостатніми, суд відмовляє у прийнятті поданого звіту відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України.

При цьому колегія суддів враховує, що запит, на який посилається відповідач, був складений ГУПФУ в Харківській області 31 березня 2025 рок та на вказаний запит відповідач посилався у попередньому звіті про виконання судового рішення від 22.04.2025, що було враховано судом першої інстанції під час його прийняття. Відповідь на вказаний запит надійшла до відповідача 05.05.2025.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 відповідачу був встановлений строк для подання нового звіту про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали.

Однак обставини вжиття відповідачем необхідних заходів, спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості, що утворилася за результатом перерахунку пенсії, протягом установленого судом строку для подання нового звіту з дати отримання ухвали суду від 07 травня 2025 року до 01 серпня 2025 року (звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду або розгляду питання щодо можливості фінансування виплати нарахованої позивачу доплати для виконання рішення суду тощо) не були з'ясовані судом першої інстанції.

У свою чергу, перевірка цих обставин (вжиття всіх залежних від боржника заходів для виплати заборгованості позивачу, враховуючи при цьому тривалість установленого судом строку для подання нового звіту) є необхідною умовою для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для прийняття звіту про виконання відповідачем рішення суду внаслідок вчинення чи невчинення останнім усіх можливих дій, спрямованих на виконання такого рішення.

Колегія суддів зазначає, що невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Окрім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до рішень ЄСПЛ “Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та “Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі “Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному з'ясуванні обставин та причин невиконання судового рішення у справі № 520/6686/24. Судом не наведено мотивованих висновків, за яких суд дійшов висновку про вжиття боржником, протягом установленого судом в ухвалі від 07.05.2025 строку для подання нового звіту, тривалістю 90 календарних днів, усіх можливих та достатніх заходів для виконання судового рішення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно неповного з'ясування судом обставин та доказів, що мають значення для справи, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження належного розгляду.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/6686/24 - скасувати.

Справу № 520/6686/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.08.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі №520/6686/24.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова

Попередній документ
131835529
Наступний документ
131835531
Інформація про рішення:
№ рішення: 131835530
№ справи: 520/6686/24
Дата рішення: 14.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.03.2026)
Дата надходження: 02.03.2026
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
14.01.2025 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд
26.01.2026 12:00 Харківський окружний адміністративний суд
09.02.2026 12:00 Харківський окружний адміністративний суд
16.02.2026 11:00 Харківський окружний адміністративний суд
18.02.2026 11:00 Харківський окружний адміністративний суд