17 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/6943/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
визнати незаконним нарахування не в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 за період січня, лютого, березня, травня, червня, липня 2024 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період січня, лютого, березня, травня, червня, липня 2024 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене грошове забезпечення за період з 01.10.2024 р. по 02.11.2024 р. у сумі 126 741,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач отримав право на отримання додатковї винагороди до 100 000 грн за період з 01.02.2024 по 02.11.2024, проте відповідачем протиправно не було виплачено грошове забезпечення у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та вказує, що позивач самовільно залишив військову частину 03.11.2024, у зв'язку з чим йому на підставі п. 15 розділу І Порядку №260 було призупинено виплату грошового забезпечення, вважає, що вказана норма стосується призупинення виплат за будь-який період, в т.ч. виплат, які нараховані, але не виплачені, за період, що передував призупиненню виплати грошового забезпечення, оскільки в ній не вказано про необхідність провести виплату по дату самовільного залишення військової частини. Поновлення виплати, грошового забезпечення можливе виключно після повернення Позивача до військової служби, після чого йому лише необхідно подати командиру військової частини відповідний рапорт. Вказує, що виплата додаткової винагороди була проведена у повному обсязі. Також вказує, що грошовий атестат видається військовослужбовцю, який правомірно вибуває із військової частини, а не залишив її самовільно, з порушенням військової дисципліни.
У відповіді на відзив представник позивача погоджується, що позивачу виплачена додаткова винагорода за березень, квітень, травень, червень та липень 2024 року, проте наполягає, що додаткова винагорода не була нарахована і виплачена на лютий 2024 року та не виплачена нарахована додаткова винагорода за жовтень 2024 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 27.03.2022, що підтверджується військовим квитком.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2023 №344 позивач вибув у відрядження з 27.12.2023 до окремого розпорядження, у підпорядкування командира 1 БТГр 1броп НГУ.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2024 №309 позивач з 28.10.2024 повернувся з відрядження з 1 БТГр 1броп НГУ і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2024 №312 позивача з 03.11.2024 знято з усіх видів забезпечення, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2024 №1783 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення «сувора догана» та вказано, що позивачу відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260:
- пункту 5 розділу ХVІ, не виплачувати премію в повному обсязі за листопад 2024 року, та весь час подальшої відсутності у військовій частині, включаючи місяць повернення;
- пункту 15 розділу І, призупинити виплату грошового забезпечення з 03.11.2024;
- пункту 14 розділу ХХХІV, не виплачувати додаткову винагороду за листопад 2024 року, та весь час подальшої відсутності у військовій частині, включаючи місяць повернення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2024 №331 позивача увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2024 №364 позивача з 27.12.2024 зараховано до списків особового складу військової частини.
Вважаючи, що відповідачем порушено право позивача на отримання грошового забезпечення у повному обсязі, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 розділу I Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
У відповідності до пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За приписами пункту 15 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, окрім іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. (пункт 1 розділу XVI Порядку №260)
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. (пункт 2 розділу XVI Порядку №260)
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. (пункт 3 розділу XVI Порядку №260)
Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема, за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення. (пункт 5 розділу XVI Порядку №260)
Пунктом 17 розділу I Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої, в редакції, яка застосовується з 01.09.2022, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо нами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові вид
Пунктом 1 вищевказаної постанови в редакції, яка діє з 21.01.2023 було передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 від 28.02.2022 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (Постанову доповнено даним пунктом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які:
самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника);
усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади,- з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника);
відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;
добровільно здалися в полон,- з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника);
навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом),- за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство;
відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.
Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених в абзацах другому-шостому цього пункту, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень, контузій, травм та каліцтв, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
Підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу. (пункт 16 розділу XXXIV Порядку №260).
З аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що:
- виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби;
- не виплачується за час відсутності на службі військовослужбовця без поважних причин одну добу і більше.
- щомісячні премії не виплачуються військовослужбовцю за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.;
- додаткова винагорода не виплачуються військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника)
Із матеріалів справи встановлено, що позивач з 01.02.2024 по 29.02.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_3 . (довідка військовою частиною НОМЕР_3 від 04.03.2024 №691/2287).
Командир 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 звертався до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортами про виплату додаткової винагороди:
- за лютий 2024 року (з 01.02.2024 по 29.02.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 04.03.2024 №691/2287;
- за березень 2023 року (з 01.03.2024 по 04.03.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 11.03.2024 №691/2525/1;
- за березень 2023 року (з 06.03.2024 по 31.03.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 07.04.2024 №2447;
- за травень 2024 року (з 01.05.2024 по 31.05.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 10.06.2024 №4699;
- за червень 2024 року (з 01.06.2024 по 30.06.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 06.07.2024 №5879;
- за липень 2024 року (з 01.07.2024 по 31.07.2024) у розмірі 100 000 грн - відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 10.08.2024 №7895 та від 12.08.2024 №8079.
- за жовтень 2024 року (28.10.2024 - 31.10.2024) у розмірі 30 000 грн.
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 позивачу призначалась виплата додаткової винагороди на суму 1 073 870,97 грн, у тому числі:
- з 03.12.2023 по 06.12.2023, з 10.12.2023 по 14.12.2023 в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ від 05.01.2024 №25). Сума до виплати 8 709,68 грн (30 000/31*9);
- з 07.12.2023 по 09.12.2023, з 15.12.2023 по 17.12.2023 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заходів (наказ від 05.01.2024 №25). Сума до виплати 19 354,84 грн (100 000/31*6);
- з 18.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.02.2024 №216). Сума до виплати 145 161,29 грн, у тому числі за грудень 2023 року - 45 161,29 грн (100 000/31*14), за січень 2024 року - 100 000,00 грн;
- з 01.02.2024 по 29.02.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.04.2024 №613). Сума до виплати - 100 000,00 грн;
- 01.03.2024 по 04.03.2024, з 06.03.2024 по 31.03.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.05.2024 №793). Сума до виплати 96 774,19 грн (100 000/31*30);
- з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.07.2024 №1275). Сума до виплати - 100 000,00 грн;
- з 01.06.2024 по 30.06.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.08.2024 №1497). Сума до виплати - 100 000,00 грн;
- з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.09.2024 №1717). Сума до виплати - 200 000,00 грн;
- з 01.09.2024 по 30.09.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході (наказ від 05.11.2024 №2210). Сума до виплати - 100 000,00 грн;
- з 28.10.2024 по 31.10.2024 в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ від 05.11.2024 №2210). Сума до виплати - 3 870,97 грн (30 000/31*4).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 позивачу нараховувано додаткова винагорода на підставі вище вказаних наказів у сумі 1 073 870,97 грн, у тому числі:
- у січні 2024 року в сумі 19 354,84 грн (пропорційно 100 000 грн) та 8 709,68 грн (пропорційно 30 000 грн), згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 25.01.2024;
- у лютому 2024 року - 145 161,29 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 23.02.2024;
- у квітні 2024 року - 93 548,39 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 25.04.2024;
- у травні 2024 року - 103 225,80 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 21.05.2024;
- у липні 2024 року - 200 000,00 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 18.07.2024;
- у серпні 2024 року - 100 000,00 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 21.08.2024;
- у вересні 2024 року - 100 000,00 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 28.09.2024;
- у жовтні 2024 року - 100 000,00 грн, згідно з випискою з банку зараховано на рахунок позивача 24.10.2024;
- у листопаді 2024 року - 100 000,00 грн (пропорційно 100 000 грн) та 3 870,97 грн (пропорційно 30 000 грн), даних про перерахування коштів позивачу матеріали справи не містять.
Згідно із довідкою про нараховані обсяги грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу виплачено грошове забезпечення в листопаді 2024 року за жовтень 2024 року в сумі 26 308,27 грн, у тому числі винагорода додаткова 3 807,97 грн (пропорційно від 30 000 грн) та в грудні 2024 року за листопад 2024 року в сумі 491,92 грн, у зв'язку з призупиненням виплати грошового забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2024 №1783.
Водночас, спірним періодом, за який позивачу належало виплатити грошове забезпечення є період з 01.10.2024 по 02.11.2024 та додаткова винагорода з 01.09.2024 по 30.09.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході і з 28.10.2024 по 31.10.2024 в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, тобто до часу самовільного залишення військової частини.
Отже позивачу не було виплачено грошове забезпечення за період з 01.10.2024 по 02.11.2024 в сумі 22 929,22 грн, додаткова винагорода з 01.09.2024 по 30.09.2024 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях та забезпеченні заході в сумі 100 000,00 грн та додаткова винагорода з 28.10.2024 по 31.10.2024 в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі 3 870,97 грн, що в загальній сумі складає 126 800,19 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов з частині стягнення з відповідача грошового забезпечення підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 02.11.2024 у сумі 126 800,19 грн та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 02.11.2024 у сумі 126 800,19 грн з якої підлягають утриманню збори, податки та обов'язкові платежі.
Щодо позову в частині нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2024 року, суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою №168 за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2024 року у повному обсязі, отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд вважає заявлений у цій справі адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 02.11.2024 у сумі 126 800,19 грн.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене грошове забезпечення за період з 01.10.2024 по 02.11.2024 у сумі 126 800,19 грн, з якої підлягають утриманню збори, податки та обов'язкові платежі.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Повне судове рішення складено 17.11.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА