17 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5384/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 19 серпня 2025 року №15241/6/24-13-24-09;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області відновити з 01 квітня 2025 року відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову в даній справі шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області від 19 серпня 2025 року №15241/6/24-13-24-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши наявні матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Так, відповідно до частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Отже, 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,40 грн (0,3х3028).
Водночас, як вбачається зі змісту наявних матеріалів, заява про забезпечення позову, як і безпосередньо позовна заява, подана заявником з використанням засобів електронного судочинства.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно, за подання до суду заяви про забезпечення позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн (908,40 грн х 0,8).
Проте всупереч наведеному вище судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову позивачем не сплачений.
Додані до матеріалів позову платіжні інструкції від 14 листопада 2025 року №1.400719911.1 та №1.400719733.1, згідно з якими ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумах 484,48 грн та 1937,92 грн відповідно, то такі свідчать про сплату позивачем судового збору лише за подання до суду позовної заяви у цій справі.
Так, суд зауважує, що згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення та нерозривно пов'язана з нею.
Отже, сума судового збору за звернення позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 3028,00 грн.
Разом з цим, враховуючи подання позивачем позову в даній справі з використанням засобів електронного судочинства, то сума судового збору за звернення до суду цим позовом становить 2422,40 грн (3028,00*0,8).
Як вбачається зі змісту платіжних інструкцій від 14 листопада 2025 року, загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 2422,40 грн (484,48 грн + 1937,92 грн), що свідчить про сплату ОСОБА_1 судового збору у даній справі лише за подання позову до адміністративного суду.
Отже, судом встановлено невиконання позивачем вимог частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, що виразилось у неподанні до заяви про забезпечення позову документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме без долучення до неї документа про сплату судового збору, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення заяви заявнику без розгляду згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 152, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк