Справа № 560/19525/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької окружної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької окружної прокуратури, в якому просить визнати протиправні дії органу Досудового розслідування, а саме Хмельницьке управління, районне управління Поліції в Хмельницькій області та прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво в цьому розслідуванні та зобов'язати орган досудового розслідування прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво в цьому розслідуванні проводити це розслідування згідно КПК України та повідомляти про хід розслідування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Пунктом 2 частини 2 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Предметом позову ОСОБА_1 вважає, що відповідач не вчиняє належних дій у кримінальному провадженні № 42024242260000046 від 27.11.2024.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, у свою чергу, регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Зокрема, частиною 1 статті 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до частини 2 статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури до суду має здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, і не може бути предметом оскарження у порядку, визначеному КАС України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6рп/2001 роз'яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Таким чином, органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 КПК України засади змагальності. Така ситуація може негативно позначитись на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 520/1820/19).
Суд враховує, що за змістом відносини у даній справі не є владно-управлінськими, а оскаржувані дії відповідачів, випливають з відносин в рамках розслідування кримінального провадження, а тому приходить до висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, натомість питання, які ставить перед судом позивач, можуть розглядатися за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2022 у справі № 826/15154/17.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Оскільки, позовна заява підсудна місцевому загальному суду та має розглядатися у межах кримінального судочинства, у відкритті провадження в даній справі необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької окружної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук