Справа № 640/29000/20
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визнати протиправними дії Міністерства оборони України у частині невіднесення військової служби позивача за кордоном у колишній Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, у період з 08.06.1984 року по 27.05.1985 року до військової служби за призовом на особливий період. Скасувати рішення комісії Міністерства оборони України у формі затвердженого Міністром оборони 25.07.2020 року протоколу Комісії Міністерства оборони України №120 в частині відмови в призначені і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у разі настання інвалідності 2 групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; Зобов'язати Міністерство Оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби за призовом на особливий період відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.19.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням №120 від 20.08.2020 відповідач відмовив йому у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв'язку з тим, що п.6 ч.2 ст.16 даного Закону, а також п.п.3 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. Позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки відповідач застосовує невірну редакцію підпункту 4 пунту2 ст16 Закону №2011 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.16 №1774-VIII (далі-Закон №1774), що набрала чинності з 01.01.2017 року.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог , оскільки відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у позивача інвалідність настала поза межами тримісячного строку після звільнення зі строкової військової служби.
Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надано також до своєї заяви про отримання допомоги документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузіі, травми або каліцтва) , яке в подальшому вплинуло на встановлення позивачу інвалідності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах адміністративної справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд враховує наступне.
Суд встановив, що позивач проходив у колишній Демократичній Республіці Афганістан строкову військову службу в період з 16 квітня 1984 року по 29 травня 1986 року. 02.05.2018 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачу призначено III групу інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія АВ №0985967 від 02.05.2018), а під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок цієї ж причини, що підтверджується довідкою МСЕК серія АВ№0985967 від 14.05.2019.
Позивач 23.07.2020 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи.
На засіданні комісії Міністерства оборони України 20 серпня 2020 року розглянуто документи позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішенням №120 від 20 серпня 2020 року комісія Міністерства оборони України відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на підставі пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та підпункту 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку із тим, що інвалідність позивачу встановлена пізніше трьох місяців після звільнення зі строкової військової служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Стаття 16 Закону України № 2011-ХІІ визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Частиною 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Згідно статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Частиною 2 статті 16-3 наведеного Закону (в редакції, чинній на час встановлення групи інвалідності та звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги) передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 цього ж Закону існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового,
сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону № 2011-XII є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:
особливі суб'єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;
визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;
відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.
Оскільки, у позивача інвалідність настала поза межами тримісячного строку він немає права на отримання такої допомоги.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постановах від 26.06.2018 року у справі 750/5074/17, адміністративне провадження № К/9901/44751/18, від 12.02.2019 у справі №816/1458/18, а також від 13.06.2019 у справі №816/2213/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із закінченням трьохмісячного строку встановлення інвалідності позивачу після звільнення зі строкової військової служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, є обґрунтованими.
Інші підстави для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в рішенні комісії Міністерства оборони України від 20.08.2020 №120, не вказані.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що рішення комісії Міністерства оборони України про відмову у призначені позивачу одноразової грошової допомоги від 20.08.2020 №120, у зв'язку із встановленням позивачу групи інвалідності понад три місяців після звільнення з строкової військової служби відповідає вимогам Закону №2011-XII, а тому на думку суду є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Оскільки, позивач, згідно положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язати вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049 , код ЄДРПОУ - 00034022)
Головуючий суддя О.П. Шевчук