Справа № 560/17131/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 968240116580 від 12.09.2025 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 , згідно поданої заяви від 04.09.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Проте отримала протиправну відмову.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що право на пенсію державного службовця зберігається лише за особами, які на 01.05.2016 мали не менше 20 років стажу державної служби або обіймали відповідні посади і мали не менше 10 років стажу. Оскільки стаж державної служби позивача становить 18 років 6 місяців 10 днів і станом на 01.05.2016 вона не працювала на посаді державного службовця, підстав для переведення її на пенсію за Законом «Про державну службу» немає, у зв'язку з чим рішенням від 12.09.2025 №968240116580 у перерахунку пенсії було відмовлено правомірно.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористалось, жодних документів до суду не подало. Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04.09.2025 позивач звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (за місцем реєстрації) із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.09.2025 №968240116580 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, оскільки стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів
України, складає 18 років 6 місяців 10 днів, станом на 01.05.2016р. не обіймала посади державної служби.
Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача, звернулась з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі Порядок № 622), яка застосовується з 01.05.2016.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу":
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте Порядок №622 є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі п.10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а тому має відповідати положенням вказаного Закону та конкретизувати його положення.
При цьому підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, на виконання якого він прийнятий, та встановлювати обмеження для реалізації права, гарантованого відповідним законом.
Разом з тим, окрім умов, передбачених п.10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, Порядок №622 передбачає додаткову умову для призначення пенсії відповідно дост.37 Закону №3723-XII, а саме: якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону.
В той же час, Закон № 3723-XII та Закон № 889-VIII такої умови не містять.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що положення п.3 Порядку №622 не відповідають положенням п.10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII
Відповідно до ч.3ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати п.12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.
Отже, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №2493-III.
За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок пенсійного органу про відсутність у позивача права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом йому вже призначалась пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22.
Поряд з цим, суд зазначає, що визначальною умовою для збереження за позивачем права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є встановлення додаткових умов, а саме: наявність станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювали станом на 01.06.2016 на держслужбі).
З матеріалів справи встановлено, що на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 позивач мала стаж на посадах державної служби 18 років. Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 12.09.2025 №968240116580 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII звернулась до пенсійного органу 04.09.2025, нарахування та виплата такої пенсії повинно проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.09.2025 №968240116580 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 04.09.2025 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21005 , код ЄДРПОУ - 13322403) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк