Справа № 560/5045/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні з 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції станом на 01.01.2022 № 2954/4.2-2024 від 06.04.2024 та станом на 01.01.2023 № 4.2/1011-2024/Л-785 від 14.05.2024 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію) з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2022 та 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції станом на 01.01.2022 № 2954/4.2-2024 від 06.04.2024 та станом на 01.01.2023 № 4.2/1011-2024/Л-785 від 14.05.2024 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію), без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при перерахунку пенсії з 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно застосувало обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що пенсія позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог законодавства.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залишення позову без розгляду відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 09.10.2009 отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №560/9922/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції станом на 01.01.2022 № 2954/4.2-2024 від 06.04.2024 та станом на 01.01.2023 № 4.2/1011-2024/Л-785 від 14.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розмір пенсійної виплати позивача, з урахуванням статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01.02.2022 - 19340,00 грн; з 01.02.2023 - 20930,00 грн; з 01.03.2024 - 23610,00 грн (максимальний розмір до виплати - 42747,34 грн з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185)); з 01.03.2025 - 23610,00 грн (максимальний розмір до виплати - 44247,34 грн, з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209)).
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідач повідомив позивача листом про відсутність підстав для задоволення його заяви.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, Законом №3668-VI також у статті 43 Закону №2262-XII, зокрема, частину 5 викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2016, у Законі №2262-XII частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини п'ятої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону №2262-XII зі змінами у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.
У рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12 квітня 2016 року №1080-VIII статтю 43 Закону №2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність).
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІІ.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) внесені зміни до Закону №2262-ХІІ та у частині 7 статті 43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Проте, на момент набрання чинності Закону №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017, частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 Конституційним Судом України неконституційною, а тому, повністю втратила чинність. Отже, зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.
Набуття чинності з 01.01.2017 Законом №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
Це означає, що стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
В свою чергу, будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Закон, законодавцем внесено не було.
Суд зазначає, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 17.10.2019 у справі №348/190/17, від 05.02.2020 у справі №815/357/18, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 12.12.2022 у справі №620/5701/20, від 04.07.2023 у справі №420/10528/21).
Верховний Суд виходив з того, що норма статті 2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення КСУ від 20.12.2016 №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.
Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016, а саме з 20.12.2016 по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Викладене свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
Оскільки відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, то його необхідно зобов'язати здійснити з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації згідно з Постановою №185 та Постановою №209, з урахуванням проведених виплат.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції станом на 01.01.2022 № 2954/4.2-2024 від 06.04.2024 та станом на 01.01.2023 № 4.2/1011-2024/Л-785 від 14.05.2024 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію), то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки це здійснено на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №560/9922/24.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк