Справа № 560/16928/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пенсійний орган під час перерахунку пенсії протиправно обмежив її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, в резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №560/5886/25 не встановлено жодних зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача в подальшому.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи у судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву з 01.02.2023 по день звернення до суду залишити без розгляду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії.
Отже спірні правовідносини пов'язані з непроведенням перерахунку з вини пенсійного органу та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №560/5886/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 05.10.2024 №XC53393), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 560/5886/25 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 у розмірі 100% суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.10.2024 №XC53393 про розмір грошового забезпечення (20254,00 грн) станом на 01.01.2023, з урахуванням перерахованих та виплачених сум пенсії.
В результаті проведеного перерахунку нарахований розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи та державної соціальної допомоги на догляд) склав: з 01.02.2023 - 29573,50 грн, з 01.03.2024 - 30804,00 грн, з 01.03.2025 - 32679,00 грн.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року позивачем не оскаржується, а предметом даного адміністративного позову є виключно протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром. З наданих матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного перерахунку пенсії відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі № 560/5886/25, розмір пенсії позивача склав 29 426,65 грн, проте фактично до виплати визначено 27 551,65 грн із застосуванням обмеження максимальним розміром, установленим статтею 43 Закону України № 2262-XII. Отже, позивач не заперечує факт проведення перерахунку та не оскаржує застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови № 1 від 03.01.2025 року, натомість вважає протиправним саме обмеження розміру своєї пенсії граничним максимальним рівнем.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону України від 08 липня 2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено у новій редакції частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2016) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; а також положення про те, що "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, з 20 грудня 2016 частина сьома статті 43 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнана неконституційною і втратила винність.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Разом з тим, на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 року частина 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої вносились вказані зміни, вже була визнана Конституційним Судом України неконституційною (з 20.12.2016 року), втратила чинність, а тому зазначені зміни не могли створювати будь-яких правових наслідків.
Отже, набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII не обумовлює автоматичне відновлення дії частини 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, яка до визнання її неконституційною передбачала вищезгадане обмеження пенсій максимальним розміром.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2018 у справі № 522/3093/17, від 16 жовтня 2018 у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 у справі № 753/12169/17 щодо аналогічних відносин, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, не створюють підстав для вказаного обмеження.
Це означає, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на час здійснених відповідачем перерахунків пенсії і на даний час не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють аналогічні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 05 лютого 2020 у справі № 815/357/18, від 16 квітня 2020 у справі № 620/1285/19, від 30 жовтня 2020 у справі № 522/16881/17 та інших.
Суд звертає увагу пенсійного органу на те, що перерахунок пенсії повинен проводитись з урахуванням усіх належних позивачу за законом складових пенсійного забезпечення у повному обсязі, право на які ним набуте раніше, та без проведення необґрунтованих обмежень.
Зважаючи на це, відповідач повинен провести перерахунок пенсії без застосування вказаного обмеження її максимальним розміром. Суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром, призначеної згідно із Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо порушення прав позивача шляхом обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки про грошове забезпечення №ХС-53393 від 05.10.2024 року виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 , відповідно до довідки №ХС-53393 від 05.10.2024 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк