Справа № 560/13784/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 06.08.2025, в якому просить: 1) визнати протиправним рішення Головного правління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1984 по 01.10.1996 та з 01.10.1996 по 31.12.1998; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1984 по 01.10.1996 та з 01.10.1996 по 31.12.1998.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зарахувало до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1984 по 01.10.1996 та з 01.10.1996 по 31.12.1998 та відмовило у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надано.
До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що розглянувши надані позивачем документи, Головним управлінням було встановлено, що страховий стаж заявника становить 18 років 11 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, рішенням Головного управління № 220350005690 від 29.04.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою від 22.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 220350005690 від 29.04.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Головним управлінням встановлено, що страховий стаж заявника становить 18 років 11 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно статті 26 Закону № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані окремі періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 20.12.2001, а саме періоди з 01.01.1984 по 01.10.1996 та з 01.10.1996 по 31.12.1998, оскільки у трудову книжку позивача від 20.12.2001 внесені відомості про трудову діяльність за періоди роботи до заведення трудової книжки, чому суд дає критичну оцінку, адже формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).
Суд враховує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області № 220350005690 від 29.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком є протиправним.
З врахуванням стажу позивача, який враховано відповідачем - 18 років 11 місяців, та періодів, які слід врахувати за результатами розгляду цієї справи, ОСОБА_1 має понад 32 роки стажу.
Позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 22.04.2025, тому суд, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію з 04.02.2025 - з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону при обчислені стажу позивача та відмовляючи у призначенні пенсії, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 220350005690 від 29.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1984 по 01.10.1996 та з 01.10.1996 по 31.12.1998, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04.02.2025, і здійснити відповідні нарахування й виплату.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 20987385) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя А.І. Петричкович