Справа № 560/11918/25
іменем України
17 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 09.07.2025, в якій просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №221950003932 від 06.06.2025; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до його страхового стажу періоди його роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , періоди роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988, з 23.03.1998 по 28.05.1999 та з 19.06.1999 по 25.12.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зарахувало до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , періоди роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988, з 23.03.1998 по 28.05.1999 та з 19.06.1999 по 25.12.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , та відмовило у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надано.
До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням від 06.06.2025 №221950003932 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. Кірова, періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , періоди роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988, з 23.03.1998 по 28.05.1999 та з 19.06.1999 по 25.12.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2025 звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення дострокової пенсії за віком.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.06.2025 №221950003932 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що страховий стаж позивача становить 22 роки 00 місяців 02 дні.
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 та архівної довідки від 29.05.2025 № 238/04-03 до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. Кірова, оскільки ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним, та по батькові вказано скорочено « ОСОБА_3 ».
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 від 08.02.1987 не зараховано до страхового стажу: - період роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988 оскільки запис про звільнення не завірено підписом посадової особи; - період роботи з 23.03.1998 по 28.05.1999, оскільки в запису про прийняття відсутня назва підприємства, а також дата прийняття 23.03.1998 не відповідає даті створення наказу 23.03.1997, та в запису про переведення з 04.06.1998 дата створення наказу 06.04.1988 не відповідає даті переведення. Стаж враховано частково відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; - період роботи з 19.06.1999 по 25.12.2001 в дочірньому підприємстві «Залісся», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація щодо зазначеного страхувальника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України - після досягнення чоловіками 55 та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , періоди роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988, з 23.03.1998 по 28.05.1999 та з 19.06.1999 по 25.12.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним, та по батькові вказано скорочено «Вол.», оскільки запис про звільнення не завірено підписом посадової особи, оскільки в записі про прийняття відсутня назва підприємства, а також дата прийняття 23.03.1998 не відповідає даті створення наказу 23.03.1997, та в запису про переведення з 04.06.1998 дата створення наказу 06.04.1988 не відповідає даті переведення, чому суд дає критичну оцінку, адже формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).
Суд враховує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Щодо неповного врахування відповідачами до страхового стажу позивача періоду роботи з 19.06.1999 по 25.12.2001 в дочірньому підприємстві «Залісся», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація щодо зазначеного страхувальника, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 37, 39 ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків; неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів; якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами. Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 16 ст. 106 Закону №1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/16-а (провадження № К/9901/18617/18), від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області №221950003932 від 06.06.2025 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком є протиправним.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком починаючи із дня звернення за призначенням пенсії - з 29.05.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкти владних повноважень, не довели, що діяли у межах закону не зараховуючи до стажу позивача спірні періоди роботи та відмовляючи у призначенні пенсії за віком, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №221950003932 від 06.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , періоди роботи з 27.11.1987 по 30.07.1988, з 23.03.1998 по 28.05.1999 та з 19.06.1999 по 25.12.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29.05.2025, та здійснити відповідні нарахування та виплату.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, Держпром,під. 3,пов. 2,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н, 61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)
Головуючий суддя А.І. Петричкович