Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 листопада 2025 р. справа № 520/5264/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19 серпня 2024 року №2401002-2405-2038-UA631202700000028556 та №2401045-2405-2038-UA631202700000028556.
В обґрунтування позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останні зазначив що за відсутності будь-яких документів, які конкретизують приналежність нежитлової будівлі, що перебуває у власності позивача до певної категорії, ГУ ДПС у Харківській області на підставі чинного законодавства, при формуванні оскаржуваних податкових повідомлень рішень, керуючись відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наявною інформацією відповідно до інформаційних баз контролюючого органу.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив та письмові пояснення, в яких останній підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, з 10.05.2019 по 12.10.2021 ОСОБА_1 був власником нежитлових будівель: літ. « 0-1» загальною площею 480,0 кв. м.; літ. «В-1» загальною площею 86,9 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до технічного паспорту від 28.12.2015, нежитлова будівля ліг. «В-1», загальною площею 86,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є виробничим будинком та складається з двох приміщень (призначення): № 1 - гараж, площею 37,2 кв. м.; № 2 - гараж, площею 49,7 кв. м. та за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) належить 1242.1 - «Гаражі наземні».
Згідно з технічним паспортом нежитлова будівля літ. « 0-1», загальною площею 480,0 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є виробничим будинком та складається з одного приміщення (призначення): № 1 - цех, площею 480,0 кв. м., та за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) належить 1251.9 - «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
ГУ ДПС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а саме:
- податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2024 року № 2401002-2405-2038-А63120270000028556 позивачу визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у розмірі 3 910,50 грн по об'єкту нежитлової нерухомості - нежитлова будівля, площею 86,9 кв. м;
- податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2024 року № 2401045-2405-2038-А63120270000028556 позивачу визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у розмірі 21 600,00 грн по об'єкту нежитлової нерухомості - нежитлова будівля, площею 480,0 кв. м.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що при обрахуванні суми вищевказаних податкових зобов'язань податковим органом використано ставку 1%, тоді як, на думку позивача, правильним буде застосування ставки 0,1%.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 265.1 статті 265 та пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно, складовою якого є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Специфіка місцевих податків полягає в тому, що їх встановлюють місцеві ради (сільські, селищні або міські) відповідно до вимог та в межах, визначених Податкового кодексу України.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у спірних правовідносинах визначені рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17.
Згідно з пунктами 2, 3, 5 Додатку до рішення 11 Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», у редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток. Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах:
1) будівлі готельні - 1 відсоток;
2) будівлі офісні - 1 відсоток;
3) будівлі торгівельні - 1 відсоток;
4) гаражі - 0,1 відсотка;
5) виключений;
6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток;
7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотка;
8) інші будівлі - 0,1 відсотка.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що ставка податку у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати може застосовуватись до об'єктів житлової нерухомості та до наступних типів об'єктів нежитлової нерухомості: будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), а ставка податку у розмірі 0,1% від мінімальної заробітної плати може застосовуватись до інших будівель та гаражів.
Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Класифікацію будівель залежно від їх функціонального призначення наведено у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому та введеному в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507, чинний з 01 січня 2001 року (далі - ДК 018-2000).
Відповідно до вказаного ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з яким: споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів; інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.
Відповідно до технічного паспорту від 28.12.2015, нежитлова будівля ліг. «В-1», загальною площею 86,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок 67, є виробничим будинком та складається з двох приміщень (призначення): № 1 - гараж, площею 37,2 кв. м.; № 2 - гараж, площею 49,7 кв. м.
Згідно ДК 018-2000 гараж (гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки, навіси для велосипедів) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові», група 124 «Будівлі транспорту та засобів зв'язку», клас 1242 «Гаражі», який в свою чергу включає коди (підкласи): 1242.1 «Гаражі наземні»; 1242.2 «Гаражі підземні»; 1242.3 «Стоянки автомобільні криті»; 1251.4 «Навіси для велосипедів».
З урахуванням вищевикладеного можна дійти висновку, що нежитлова будівля літ. «В-1» за своїм функціональним призначенням, у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), належить до коду (підкласу) 1242.1 - «Гаражі наземні», класу - «Гаражі», групи «Будівлі транспорту та засобів зв'язку», підрозділу - «Будівлі нежитлові». розділу - «Будівлі».
Відповідно до технічного паспорту нежитлова будівля літ. « 0-1», загальною площею 480,0 кв. м., яка знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок 67, є виробничим будинком та складається з одного приміщення (призначення): № 1 - цех, площею 480,0 кв. м.
Згідно ДК 018-2000 будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові», група 125 «Будівлі промислові та склади», клас 1251 «Будівлі промислові», який в свою чергу включає коди (підкласи): 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
З урахуванням вищевикладеного можна дійти висновку, що нежитлова будівля літ. « 0-1» за своїм функціональнім призначенням, у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), належить до коду (підкласу) 1251.9 - «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне», класу - «Будівлі промислові», групи «Будівлі промислові та склади», підрозділу - «Будівлі нежитлові», розділу - «Будівлі».
Таким чином, відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням 23 сесії Харківської міської ради 11 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 28.11.2018 № 1284/18: нежитлова будівля ліг. «В-1», загальною площею 86,9 кв. м. та нежитлова будівля літ. « 0-1», загальною площею 480,0 кв. м. підлягають оподаткуванню за ставкою 0,1 відсотка, а не 1 відсоток, як обчислено відповідачем.
Контролюючим органом обчислено базу оподаткування на підставі даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких відомості щодо цільового призначення приміщень відсутні.
Суд встановив, що відповідач необґрунтовано кваліфікував нежитлову власність позивача у якості об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно за ставкою 1% як до будівель готельних, офісних, торгівельних або для публічних виступів, оскільки відомостей про те, що такі докази існували у розпорядженні суб'єкта владних повноважень на момент видання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, матеріали справи не містять.
Доводи відповідача, про не відображення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо цільового призначення нежитлового приміщення за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок 67, та якими відповідач обґрунтовує правомірність винесення оскаржуваного рішення, не спростовують обов'язку відповідача за відсутності такої інформації, вжити заходів, спрямованих на з'ясування типу (цільового призначення) вказаної будівлі для визначення розміру ставки податку, та не наділяють контролюючий орган правом на власний розсуд, без законного на те обґрунтування, визначати будь-яку ставку податку.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що за податковим повідомлення - рішення 19.08.2024 № 2401002-2405-2038- UА63120270000028556 сума податкового зобов'язання податковим органом завищена на 3519,45 грн; №2401045-2405-2038-UA631202700000028556 сума податкового зобов'язання податковим органом завищена на 19 440 грн.
Суд вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкових повідомлень-рішень лише в частині суми необґрунтовано застосованого зобов'язання, оскільки це пов'язано із застосуванням помилкової ставки для визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 08 травня 2025 року у справі №500/7352/23 дійшов висновку, що часткове скасування спірних податкових повідомлень-рішень не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21, від 23.09.2024 у справі №520/10963/21.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.08.2024 №2401002-2405-2038-UА63120270000028556 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3519,45 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.08.2024 №2401045-2405-2038-UA631202700000028556 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 19 440 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 17 листопада 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ