Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року справа № 520/29893/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 31 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 №14/д про повернення документів на доопрацювання;
- зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як особі з інвалідністю 2-ї групи, внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 07.07.2023 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач оскаржує, зокрема, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 31 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 №14/д про повернення документів на доопрацювання.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами в цій справі закінчився 17.02.2025 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 12.11.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивача в позовній заяві просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що наведені у ній доводи про дотримання строку звернення до суду не можуть бути взяти до уваги.
Об'єктивних істотних обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню позивача до суду, з урахуванням його обізнаності про порушення прав не зазначено.
При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Заявник іншого ніж посилання на практику Європейського суду з прав людини не наводить.
Таким чином, суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення процесуального строкує неповажними.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1211,20 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
До позовної заяви додано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №62936.
Дослідивши вказану копію довідки, судом встановлено, що воно містить відомості про те, що інвалідність ІІ групи встановлено на строк до 01.08.2024, тобто на час звернення позивача до суду 12.11.2025 інвалідність не є дійсною, а відтак її не можна вважати такою, що свідчить про підстави звільнення від сплати судового збору.
Таким чином суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме, надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього;
- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА