Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 листопада 2025 року № 520/22003/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 31.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, з урахуванням висновків суду, за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 20.02.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ - 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 20.02.2025 року з зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999; з 01.02.2000 по 28.02.2000 та з 01.01.2009 по 30.09.2009, з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 20.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення від 31.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, з урахуванням висновків суду, за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 20.02.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду не надійшов.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 27.02.2025 № 047050030814, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі №520/8082/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2025 № 047050030814 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 20.02.2025, з урахуванням висновків суду в даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 31.07.2025 р., яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У вищевказаному рішенні зазначено, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999, оскільки відсутні документи відповідно до пп.5, п.2.1 р.ІІ Порядку №22-1, з 01.02.2000 по 28.02.2000, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу, в зазначений період, відсутнє нарахування заробітної плати та підтвердження сплати внесків, з 01.01.2009 по 30.09.2009, оскільки в відомостях по спеціальному стажу зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу вказано, що заявник в 2009 році відпрацював на пільговій посаді ЗП3013Б1- 01 місяць 13 днів.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 Порядок № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 31.07.2025 р., яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У вищевказаному рішенні зазначено, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999, оскільки відсутні документи відповідно до пп.5, п.2.1 р.ІІ Порядку №22-1, з 01.02.2000 по 28.02.2000, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу, в зазначений період, відсутнє нарахування заробітної плати та підтвердження сплати внесків, з 01.01.2009 по 30.09.2009, оскільки в відомостях по спеціальному стажу зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу вказано, що заявник в 2009 році відпрацював на пільговій посаді ЗП3013Б1- 01 місяць 13 днів.
При цьому, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача частину періоду, а саме: з 01.01.2000 по 31.01.2000, з 01.03.2000 по 31.12.2008 та з 01.10.2009 по 13.11.2009.
Щодо посилань пенсійного органу в оскаржуваному рішенні на те, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999, оскільки відсутні документи відповідно до пп.5, п.2.1 р.ІІ Порядку №22-1, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.5 п2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії.
Таким чином, до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах надається довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З трудової книжки позивача вбачається, що вона працювала з 01.06.1995 по 31.12.1999 транспортувальником вогнетривкого цеху, що підтверджується записами - відомостями щодо характеру роботи позивача у трудовій книжки НОМЕР_2 від 12.09.1988.
Згідно постанови КМУ № 461 від 24 червня 2016 р. до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесено вказану вище посаду позивача "транспортувальник".
Таким чином, пенсійним органом протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.06.1995 по 31.12.1999 до пільгового стажу.
Щодо посилань пенсійного органу в оскаржуваному рішенні на те, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.02.2000 по 28.02.2000, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу, в зазначений період, відсутнє нарахування заробітної плати та підтвердження сплати внесків, суд зазначає наступне.
Також, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 по справі №316/1392/16-а зазначив, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судому постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, згідно формою РС-право вбачається, що період роботи позивача з 01.02.2000 по 28.02.2000 зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, однак не враховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2.
Згідно трудової книжки позивача вбачається, що вона працювала з 01.02.2000 по 28.02.2000 транспортувальником вогнетривкого цеху, що підтверджується записами - відомостями щодо характеру роботи позивача у трудовій книжки НОМЕР_2 від 12.09.1988.
Таким чином, пенсійним органом протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.02.2000 по 28.02.2000 до пільгового стажу.
Щодо посилань пенсійного органу в оскаржуваному рішенні на те, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.01.2009 по 30.09.2009, оскільки в відомостях по спеціальному стажу зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу вказано, що заявник в 2009 році відпрацював на пільговій посаді ЗП3013Б1- 01 місяць 13 днів, суд зазначає наступне.
З трудової книжки позивача вбачається, що вона працювала з 01.01.2009 по 30.09.2009, а саме згідно запису №12 - 20.12.2005 переведена транспортувальником цього ж цеху, запис №13 - 02.11.2009 звільнена з роботи за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.
При цьому, згідно формою РС-право вбачається, що період роботи позивача з 01.01.2009 по 30.09.2009 зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, однак не враховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2.
Також, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5 за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 наявні дані щодо перебування позивача на роботі та нарахування заробітної плати, сплати внесків, що свідчить про зайнятість позивача на відповідній роботі, яка відповідно до Списку №2 відноситься до пільгового стажу
Вищевказані обставини відповідачем не спростовано ані під час винесення спірного рішення, ані під час розгляду справи по суті.
Таким чином, пенсійним органом протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.01.2009 по 30.09.2009 до пільгового стажу.
Крім того, позивачем було подано виписки з наказів про проведення атестації робочих місць.
При цьому, відповідач під час винесення оскаржуваного рішення не зарахував спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу не через відсутність атестації місць, а з інших причин.
Також суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, згідно якої на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення від 31.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 20.02.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 20.02.2025 року з зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 28.02.2000 та з 01.01.2009 по 30.09.2009, з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 20.02.2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду позовною вимогою немайнового характеру. Позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в частині 968,96 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 31.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 20.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 20.02.2025 року із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01.06.1995 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 28.02.2000 та з 01.01.2009 по 30.09.2009, з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 20.02.2025 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.