Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
17 листопада 2025 р. Справа № 520/28428/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 № 12 від 11.02.2025 року виданий за результатами службового розслідування яким ОСОБА_1 безпідставно визнано такою, в діях якої вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Ухвалою від 31.10.2025 р. адміністративний позов залишено без руху. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.
10.11.2025 року, на виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про поновлення процесуального строку.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначила, що 05.08.2025 року, військовою частиною НОМЕР_2 їй було надано Наказ прийнятий за результатами службового розслідування, який містив завідомо неправдиві дані, безпідставне звинувачення, відверту фальсифікацію та підтасовку фактів - у позивача виникло загострення триваючих моральних страждань та потреба в наданні кваліфікованої психологічної допомоги.
Позивач зазначає, що 07.08.2025 року звернулась до психіатра, який здійснював прийом в закладі охорони здоров'я (КНП "Міська поліклініка №24" Харківської міської ради), де вона перебуває на обліку та має укладену декларацію ( № 0001-573Т-7А10) з сімейним лікарем, у зв'язку з чим не могла вчасно подати позовну заяву.
На думку позивача процесуальний строк, встановлений законом на оскарження був пропущений з поважних причин.
Позивачем надано копію інформацію, щодо прийому 07.08.2025, рецепт на придбання призначених медичних препаратів, а також інформацію щодо звернень за медичною допомогою яка передувала погіршенню психологічного стану.
Дослідивши зазначені докази суд прийшов до висновку, що вказана інформація не є достатніми та допустимими доказами в розумінні КАС України в обґрунтування поважності пропуску строків звернення до суду, оскільки зазначена інформація підтверджує лише факт звернення позивача до лікаря та жодним чином не підтверджує факту перебування на стаціонарному лікуванні.
З урахуванням вищевикладеного, посилання позивача на перебування на лікуванні у вказаний період як на поважність причини пропуску строку звернення до суду, судом не беруться до уваги, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на лікарняному не перешкоджало позивачу звернутись до суду та/або за правовою допомогою.
З огляду на викладене не вбачається яким чином лікування стало підставою для пропущення строку звернення до суду, оскільки викладені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку обставини не перешкоджали позивачу здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, зокрема щодо направлення позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що передбачено КАС України.
Таким чином, позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, законодавством регламентовано спеціальний місячний строк оскарження до суду рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про звільнення з публічної служби, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При викладених вище обставинах, суд не вбачає поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відтак твердження позивача про те, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, суд вважає необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що фактично інших обґрунтувань причин поважності пропуску позивачем не наведені.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Перевірка дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Згідно ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що місячний строк звернення до суду з цим позовом є пропущеним, інших поважних причин позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказано, підстави для поновлення вказаного строку є неповажними, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку позивачем не надано, тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду необхідно відмовити, а позовну заяву - повернути на підставі ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст.169 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Рубан В.В.