Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року Справа № 520/29752/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов Арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (вул. Ярослава Мудрого, буд.7, м. Харків, 61002, 2816610804) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Грюнвальдська, буд.11, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ43316386), Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ00015622) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Арбітражний керуючий Ющенко Віталіна Михайлівна , з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- скасувати Акт від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013р.), складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ від 13.05.2025р. № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого Ющенко В.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013) дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з зазначеним позовом з моменту винесення Акту від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни, складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, оскільки останнє датоване 11.04.2025 року, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 11.11.2025 року без заяви про поновлення строку звернення до суду, є необхідним подання відповідної заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску 6-місячного строку.
Крім того, згідно ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" №3674 встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 непов'язані позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2025 року - 3028,00грн., за подання даного адміністративного позову, який містить дві непов'язані позовні вимоги немайнового характеру, розмір судового збору складає 1937,92 грн. (1211,20грн.х2х0,8).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
При цьому, в позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Як встановлено ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами ст. 2 Закону України “Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачем в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на обставини того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судові витрати. Проте, до суду не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів з яких можна зробити висновок, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або доказів скрутного майнового стану.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 133 КАС України повинні мати місце відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на вищевикладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, на усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач просить суд скасувати Акт від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та визнати протиправним та скасувати Наказ від 13.05.2025р. № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
При цьому, до позовної заяви, на підтвердження вказаних обставин не надано Акт від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та Наказ від 13.05.2025р. № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
В позовній заяві заявлено клопотання про витребування у Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, конт.тел.: +38 (044) 364-23-93, е-mail: callcentre@ca.minjust.gov.ua, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд») наказ Мін'юсту № 1300/5 від 13.05.2025р. про застосувати до арбітражного керуючого Ющенко В.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013) дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку, та документи, що стали підставою прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих Мін'юсту рішення, яке зумовило видання Міністерством юстиції України наказу № 1300/5 від 13.05.2025р.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Частиною третьою статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З огляду на відсутність у матеріалах справи підтвердження неможливості самостійного отримання позивачем доказів, про витребування яких заявлено клопотання, судом не встановлено підстав для задоволення вказаного клопотання на час його розгляду.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 1937,92 грн. (1211,20грн.х2х0,8) за вимоги немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом; докази на підтвердження позовних вимог, а саме: Акт від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та Наказ від 13.05.2025р. № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом;
- документу про сплату судового збору на суму 1937,92 грн. за вимоги немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору;
- докази на підтвердження позовних вимог, а саме: Акт від 11.04.2025р. № 15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , складений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та Наказ від 13.05.2025р. № 1300/5 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 270 (двісті сімдесят) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 17.04.2025 № 32-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рубан В.В.