Рішення від 17.11.2025 по справі 520/22728/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 р. №520/22728/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо не надання відповіді ОСОБА_1 на її запит на отримання інформації від 15.07.2025;

- зобов'язати Харківську міську раду надати позивачу ОСОБА_1 відповідь на запит на отримання інформації від 15 липня 2025 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вичинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради із запитом на отримання інформації від 26.06.2025. Не отримавши відповідь позивач 15.07.2025 повторно подала до Харківської міської ради запит на отримання інформації, проте станом на 25.08.2025 відповідачем не надано відповіді, ані в письмовому, ані в електронному вигляді. Позивач вважає вказану бездіяльність Харківської міської ради протиправною, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Харківська міська рада надала до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позов ОСОБА_1 є очевидно безпідставним, оскільки відповідь позивачці на її звернення було надано листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39, а тому, на думку відповідача, позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що у наданих відповідачем додатках до відзиву відсутні докази, що відповіді на інформаційні запити позивача були належним чином надіслані позивачу, а також наголосила на пункті 7 запиту, в якому зазначено, що позивач просить передати їй особисто в руки передчасно повідомивши мене по номеру телефону НОМЕР_2 про місце, день та час отримання письмової відповіді, а електронний варіант відповіді направити на електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач належних доказів отримання позивачем особисто письмової відповіді на повторне звернення не надав, а також не надав письмових доказів щодо відправки електронного варіанту відповіді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Що, на думку позивача, підтверджує факт неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо надання інформації у спосіб, прямо зазначений у запиті, та свідчить про відсутність належної комунікації з особою, яка звернулася із запитом. Окремо позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не надав змістовної відповіді по суті поставлених запитань, викладених у інформаційних запитах.

Від Харківської міської рад надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача зазначає, що доводи позивачки є необґрунтованими, не підтвердженими доказами та не спростовують позицію Харківської міської ради. Харківською міською радою дотримані вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", надавши повні та обґрунтовані відповіді на запити позивачки в установлений строк.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради із запитом від 26.06.2025 на отримання інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просила протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію: 1) які саме посадові особи Харківської міської ради та/або її виконавчих органів були залучені до розгляду та погодження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 6310137900:04:022:0002), розробленої ФОП ОСОБА_2 .?; 2) Чи здійснювалась при розгляді цієї документації перевірка достовірності підписів у документах погодження меж (акт погодження меж, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання)? Якщо ні - на підставі яких нормативно-правових актів службовці не мали чи не мають такого обов'язку? 3) Який орган (посадова особа) приймав рішення щодо підготовки проекту рішення сесії Харківської міської ради від 21.06.2017 №685/17 про передачу земельної ділянки за вказаною адресою у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .? Чи додавалась до цього пакету документів копія акту погодження меж із зазначеними підписами? 4) Чи здійснювала Харківська міська рада/структурний підрозділ формальну або технічну перевірку відповідності площі, конфігурації, розмірів земельної ділянки відображеним у графічному додатку та технічному плані при розгляді документації, виготовленої ФОП ОСОБА_2 .? Якщо така перевірка не проводилась - з яких підстав? 5) Чи надходили до Харківської міської ради або її виконавчих органів звернення щодо недостовірності відомостей або підроблення підписів у документах погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 6310137900:04:022:0002)? Якщо так - прошу повідомити дату реєстрації звернення, відповідальний орган (відповідальна особа) та заходи, які вживались у зв'язку з цим. 6) Прошу надати копії рішень, доповідних записок, службових записок, висновків та інших документів, що підтверджують факт розгляду та погодження технічної документації зазначеної земельної ділянки, у тому числі документів, поданих ФОП ОСОБА_2 на розгляд Харківської міської ради або її структурних підрозділів.

В пункті 7 запиту ОСОБА_1 просила письмову відповідь передати їй особисто в руки передчасно повідомивши її по номеру телефону НОМЕР_2 про місце, день та час отримання письмової відповіді, а електронний варіант відповіді направити на електронну адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

15.07.2025 ОСОБА_1 повторно звернулась до Харківської міської ради із запитом на отримання інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просила протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію: 1) які саме посадові особи Харківської міської ради та/або її виконавчих органів були залучені до розгляду та погодження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 6310137900:04:022:0002), розробленої ФОП ОСОБА_2 .?; 2) Чи здійснювалась при розгляді цієї документації перевірка достовірності підписів у документах погодження меж (акт погодження меж, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання)? Якщо ні - на підставі яких нормативно-правових актів службовці не мали чи не мають такого обов'язку? 3) Який орган (посадова особа) приймав рішення щодо підготовки проекту рішення сесії Харківської міської ради від 21.06.2017 №685/17 про передачу земельної ділянки за вказаною адресою у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .? Чи додавалась до цього пакету документів копія акту погодження меж із зазначеними підписами? 4) Чи здійснювала Харківська міська рада/структурний підрозділ формальну або технічну перевірку відповідності площі, конфігурації, розмірів земельної ділянки відображеним у графічному додатку та технічному плані при розгляді документації, виготовленої ФОП ОСОБА_2 .? Якщо така перевірка не проводилась - з яких підстав? 5) Чи надходили до Харківської міської ради або її виконавчих органів звернення щодо недостовірності відомостей або підроблення підписів у документах погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 6310137900:04:022:0002)? Якщо так - прошу повідомити дату реєстрації звернення, відповідальний орган (відповідальна особа) та заходи, які вживались у зв'язку з цим. 6) Прошу надати копії рішень, доповідних записок, службових записок, висновків та інших документів, що підтверджують факт розгляду та погодження технічної документації зазначеної земельної ділянки, у тому числі документів, поданих ФОП ОСОБА_2 на розгляд Харківської міської ради або її структурних підрозділів.

В пункті 7 запиту ОСОБА_1 просила письмову відповідь передати їй особисто в руки передчасно повідомивши її по номеру телефону НОМЕР_2 про місце, день та час отримання письмової відповіді, а електронний варіант відповіді направити на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Листом від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39 Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на запит б/н від 15.07.2025 надано відповідь ОСОБА_1 , змістом якої є те, що за дорученням керівництва міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради (далі - Департамент) розглянуто Ваше звернення №б/н від 15.07.2025 (вх. №А-0-6/359/180-25 від 15.07.2025) щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 та з інших питань. За результатами розгляду, в межах компетенції, повідомляємо, що Департаментом було розглянуто Ваше звернення від 26.06.2025 (вх. №А-0-6/308/180-25 від 26.06.2025) з аналогічних питань та надано відповідь листом від 03.07.2025 №А-0-6/308/180-25.08-39.

До листа від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39 додано копію відповіді від 03.07.2025 №А-0-6/308/180-25.08-39, з якої вбачається, що за дорученням керівництва міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради розглянуто запит ОСОБА_1 від 26.06.2025.

На підтвердження надіслання відповідей на запити позивача Харківською міською радою надані копії реєстру відправлень поштової кореспонденції у маркованих конвертах Департаменту земельних відносин Харківської міської ради за липень 2025 року, в яких зазначено дату відправки, вихідний номер і ім'я адресата.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем не надано належних доказів надіслання та вручення їх відповіді на запит від 15.07.2025, а також, у зв'язку з тим, що позивач зазначала у запиті, що просить письмову відповідь передати їй особисто в руки, передчасно повідомивши її по номеру телефону НОМЕР_2 про місце, день та час отримання письмової відповіді, а електронний варіант відповіді направити на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , то Харківська міська рада допустила протиправну бездіяльність щодо не надання відповіді на запит на отримання інформації від 15.07.2025.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2 Закону №2939-VI).

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина 4 статті 13 Закону №2939-VI).

Відповідно до статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно до частин першої-четвертої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

За змістом частини 5 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №2939-VI відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради із запитом від 26.06.2025 на отримання інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

15.07.2025 позивач повторно звернулась до Харківської міської ради із запитом на отримання інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"

На зазначений запит Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано відповідь від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39 за дорученням керівництва міської ради, відповідно до якої звернення позивача від 26.06.2025 (вх. №А-0-6/308/180-25 від 26.06.2025) з аналогічних питань розглянуто та надано відповідь листом від 03.07.2025 №А-0-6/308/180-25.08-39. До листа від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39 додано копію відповіді від 03.07.2025 №А-0-6/308/180-25.08-39.

Відповіді, надані позивачу на її запити від 26.06.2025 та від 15.07.2025, містяться у внутрішньому реєстрі відправлень поштової кореспонденції Департаменту земельних відносин Харківської міської ради за липень 2025 року.

Водночас суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надсилання (вручення) відповіді на запит на поштову адресу позивача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.02.2021 у справі №460/1684/19, при вирішенні питання, в який момент часу обов'язок щодо надання відповіді на запит вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, то таким моментом є здача документа на пошту. Натомість реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації і присвоєння за фактом реєстрації вихідного номера не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом.

Зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення конверту без вручення із зазначенням відповідних причин.

Відтак, ризики неодержання відповіді на запит запитувачем інформації та можливі наслідки у формі відповідальності повністю покладені на суб'єкта владних повноважень - розпорядника інформації.

Аналогічні висновки містяться у постанові Велика Палата Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №800/369/17.

У постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №802/211/16-а, від 06.09.2019 у справі №128/4752/15-а, від 25.06.2020 у справі №802/1442/15-а, від 26.02.2021 у справі №520/421/20 викладено правову позицію, відповідно до якої належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття, опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.

Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання та отримання позивачем листа від 22.07.2025 №А-0-6/359/180-25.08-39 (відповідь на запит від 15.07.2025).

Суд звертає увагу, що особливість зазначеного розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень, до якого звернено позовом, переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов'язку.

Слід звернути увагу, що у своєму запиті позивач вказала електронну пошту та номер телефону, як контактні дані, за допомогою яких з нею можна зв'язатися для отримання відповіді особисто та надіслати в електронному вигляді. Проте відповідач не скористався ними як альтернативними засобами доведення змісту відповіді до заявника та повідомлення про результати розгляду її запиту.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність в частині не надання відповіді на запит позивача, що не відповідає критеріям правомірності, визначених нормою частини 2 статті 2 КАС України.

Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Харківської міської ради надати відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 15.07.2025, з урахуванням висновків суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо не надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 15.07.2025.

Зобов'язати Харківську міську раду надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 15.07.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.

Попередній документ
131833962
Наступний документ
131833964
Інформація про рішення:
№ рішення: 131833963
№ справи: 520/22728/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.11.2025)
Дата надходження: 19.11.2025
Предмет позову: виправлення описки
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІЛЕНСЬКИЙ О О
відповідач (боржник):
Харківська міська рада
позивач (заявник):
Артюшкова Світлана Леонідівна