Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 листопада 2025 року справа № 520/11123/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ронкпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Варшавська, буд. 3Б, смт. Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Пальчик Володимир Леонідович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за віком, а саме щодо відмови зарахувати період її роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.05.2005 року по 14.11.2024 рік, та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 14.11.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за віком, а саме зарахувати для обрахунку пенсії період її роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відділенні терапії туберкульозу легень у дітей з 01.04.2005 року по 14.11.2024 рік з дати призначення пенсії, а саме з 14.11.2024 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести виплату перерахованої пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з дати її призначення, а саме з 14.11.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами вчинено протиправні дії, які полягають у відмові ОСОБА_1 , здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням для обрахунку пенсії період її роботи у відділенні терапії туберкульозу легень у дітей з 01.04.2005 року по 14.11.2024 рік у подвійному розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058-1V) з 14.11.2024. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж складає 39 років 04 місяців. Коефіцієнт стажу складає 0,39333, коефіцієнт заробітної плати - 1,06473. Розмір пенсії станом на дату звернення становить 6518,25 грн, де: - 6305,76 грн розмір пенсії за віком, - 212,49 грн доплата за понаднормовий стаж (за 9 років). Згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Після набрання чинності Закону № 1058-1V, тобто з 01.01.2004, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Оскільки позивач працював на посаді молодшої медичної сестри відділення туберкульозу органів дихання у дітей по розділу «клініка» Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського АМН України з 01.04.2005 по 15.04.2024, зарахувати страховий стаж у подвійному розмірі не мас підстав.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правом надати відзив на позов не скористались, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача 12.06.2025 через систему "Електронний суд" подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.11.2024.
Позивач 17.03.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою з проханням перерахувати їй пенсію за віком, а саме зарахувати період її роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Заява позивача була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №103650015045 від 24.03.2025 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Позивач 04.04.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою з проханням здійснити належним чином розгляд та аналіз її заяви про перерахунок пенсії від 17.03.2025 року і документів її пенсійної справи та перерахувати їй пенсію за віком, а саме зарахувати період її роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом №10228-10781/Г-03/8-2000/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надало відповідь, з якого вбачається що: звернення надійшло до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 04.04.2025 року за № ВЕБ-20001-Ф-С-25-061664 на вебпортал Пенсійного фонду України.
Листом № 1000-1005-8/55311 від 24.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про те, що зарахувати страховий стажу подвійному розмірі не має підстав.
Не погодившись з такими діями Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.09.1986, позивач з 01.04.2005 згідно наказу №54-п від 05.04.2005 року прийнята на роботу в Державну установу «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яковського Національної академії медичних наук України».
Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи та накази на підставі яких позивач була прийнята на таку роботу.
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ (далі - Закон №1645-ІІІ) інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала в інфекційному закладі охорони здоров'я.
Так, згідно з довідкою від 20.12.2024 №254 Державну установу «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яковського Національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 працювала на посаді молодшої медичної сестри відділення туберкульозу органів дихання у дітей по розділу «клініка» Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України з 01.04.2005 (наказ № 54-п від 05.04.2005) по 15.04.2024. З 16.04.2024 зарахована молодшою медичною сестрою відділення туберкульозу органів дихання у дітей по розділу «клініка» Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології га алергології імені Ф.Г. Яновського НАМИ України, (наказ № 3-п від 15.04.2024). де працює по теперішній час. Всі співробітники відділення туберкульозу органів дихання у дітей отимують надбавку в розмірі 60% за контакт з хворими на туберкульоз легень, що відноситься до інфекційних хвороб. Посада молодшої медичної сестри відноситься до молодшого медичного перевалу. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Як встановлено судом, пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи з 01.05.2005 року по 14.11.2024 рік у подвійному розмірі, оскільки відсутня правова норма в Законі №1058-IV та відсутній обов'язок враховувати статтю 60 Закону №1788-XII для обрахунку стажу з 01.01.2004.
Однак суд враховує, що вимогами пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII періоди роботи позивачів в закладах, визначених у статті 60 Закону №1788-XII, після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №103650015045 від 24.03.2025, яким відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд звертає увагу, що фактично права позивача порушені даним рішенням, а отже суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №103650015045 від 24.03.2025 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком, а саме зарахувати для обрахунку пенсії період її роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відділенні терапії туберкульозу легень у дітей з 01.04.2005 року по 14.11.2024 рік з дати призначення пенсії, а саме з 14.11.2024 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести виплату перерахованої пенсії, ОСОБА_1 , з дати її призначення, а саме з 14.11.2024 року з урахуванням виплачених сум.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ронкпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул.Варшавська, буд. 3Б, смт. Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №103650015045 від 24.03.2025 (вих.№13803/03-16).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ронкпп НОМЕР_1 ) за віком, а саме зарахувати для обрахунку пенсії період її роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відділенні терапії туберкульозу легень у дітей з 01.04.2005 року по 14.11.2024 рік з дати призначення пенсії, а саме з 14.11.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул.Варшавська, буд. 3Б, смт. Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, код ЄДРПОУ 22933548) провести виплату перерахованої пенсії, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ронкпп НОМЕР_1 , з дати її призначення, а саме з 14.11.2024 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) та в Київській області (вул.Варшавська, буд. 3Б, смт. Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ронкпп НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп. з кожного окремо.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.